6. Сезонність дорожнього травматизму. Профілактика дорожньо-транспортних пригод.

За даними більшості статистичних розробок, Найбільша кількість дорожньо-транспортних пригод відбувається в літні та осінні місяці, частіше у другій половині дня, від 16 до 20 годин. Вночі дорожньо-транспортних пригод менше, але наслідки їх набагато важче.

А. І. Косса, І. І. Нікберг і Л. А. Жулина вивчали частоту травм в залежності від погоди. Ними встановлено, що є прямий корелятивний залежність між частотою травм від міського транспорту і частотою днів сприятливою ясної погоди.

Очевидна залежність дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків від алкогольного сп'яніння водіїв транспорту і пішоходів. Так, якщо летальними наслідками закінчується близько 18% дорожньо-транспортних пригод, то з вини нетверезих водіїв смерть потерпілих в таких пригодах настає в 24% випадків. Що ж стосується пішоходів, то, за нашими даними, 38,65% загиблих (особи працездатного віку) знаходилися в стані алкогольного сп'яніння. Для попередження дорожньо-транспортних пригод у всіх країнах світу запропоновано багато методів, що охоплюють усі сторони функціонуючої системи автомобільного транспорту, починаючи від поліпшення конструкцій автомобілів різних класів і закінчуючи удосконаленням організаційної структури органів управління автомобільним транспортом.

Особливе значення тут набуває обов'язкове дотримання відповідних нормативів, стандартів і правил у всіх сферах народно - господарської діяльності. Основним документом, який регламентує дорожній рух в нашій країні, є «Правила дорожнього руху».

Безсумнівна позитивне значення в боротьбі з дорожньо-транспортним травматизмом має досвід спільної роботи травматологів і працівників безпеки руху. На конференціях продуктивно обговорені питання профілактики дорожньо-транспортного травматизму, зменшення тяжкості наслідків пошкоджень і питання спеціалізованої медичної допомоги на місці травми. Величезну роль в боротьбі з дорожньо-транспортним травматизмом покликані зіграти міжвідомчі комісії по боротьбі з дитячим травматизмом, створені в кожному районі нашої країни.

7. Перша медична допомога потерпілим при автомобільних катастрофах.

Першу допомогу при автомобільних травмах нерідко доводиться надавати у вельми складній і несприятливій обстановці. Це пояснюється тим, що ДТП часто виникають а умовах інтенсивного дорожнього руху або у віддаленій місцевості на безлюдних дорогах, в спекотний літній день, дощ туман, а взимку в снігопад, хуртовина, мороз, у темний час доби і т.д. Підхід до потерпілого може бути ускладнений, якщо двері та вікна автомобіля неможливо відкрити або тіло затиснута між деформованими частинами автомобіля. У таких випадках першочерговим завданням є вилучення постраждалого з а реакція зіниць на світло. Необхідно розсунути віки і закрити око рукою. При відібрання руки зіниця звужується. Якщо освітленість слабка, то слід піднести до оку світло від ліхтарика або, дотримуючись обережності, запалений сірник. При наближенні світла зіниця звужується, при видаленні - розширюється. Однак навіть за відсутності ознак життя до прибуття медичних працівників слід боротися за життя людини.

Першочерговим завданням при наданні до лікарської допомоги є усунення небезпеки, яка загрожує життю постраждалого. Така небезпека виникає при втраті свідомості, рясному кровотечі, порушення серцевої діяльності і дихання, шоку. Першу допомогу при ДТП найчастіше робить водій або пасажири, які не постраждали або отримали більш легку травму, а також особи з інших транспортних засобів. Однак серед учасників і очевидців ДТП може не виявитися людей, що вміють першу допомогу. Тому таку допомога повинен уміти надавати кожен водій. Постраждалого необхідно укласти в безпечному місці. Якщо в холодну пору року немає можливості занести його тіло в приміщення, то потерпілого слід покласти на настил з дощок, гілок, на сіно, на одяг і т.д. За тим треба послабити стягують частини одягу і уважно оглянути. Якщо потерпілий у свідомості, він сам вкаже місце ушкодження.

Першу медичну допомогу слід надавати в такій послідовності: зупинити кровотечу, що загрожує життю; якщо відсутнє дихання - приступити до штучного дихання, якщо не прощупується пульс, то одночасно з штучним диханням проводити непрямий масаж серця; обробити рани і накласти пов'язку, при переломах кісток накласти шину.