36. Рішення стосовно ціноутворення (розрахунок націнки на основі: змінних виробничих витрат; повної виробничої собівартості; загальних змінних витрат;повних витрат).

Процедура розрахунку економічної цінності товару може бути досить суворо формалізовано і стати підгрунтям для надійних кількісних оцінок. Практично цю процедуру складається з чотирьох основних етапів: визначення ціни байдужості, встановлення відмінностей, оцінки значимості відмінностей з позицій споживача, підсумовування ціни байдужості з оцінками відмінностей.

Етап 1 - визначення ціни (чи витрат) того блага (товару чи технології), яке покупець схильний розглядати, як найкраще з реально доступних йому альтернатив. Аналізуючи цей етап слід функціональносоизмерить і побачити ціну, яку покупець сплатить, якщо придбає функціонально сумірне кількість товарів, запропонованих конкурентами.

Етап 2 - визначення всіх параметрів, які відрізняють товар як і кращу, і у гірший кращий бік від альтернативного. Найчастіше аналізуються такі параметри:

· функціонування;

· надійність;

· число (більше чи менше) корисних властивостей;

· зміст корисних (шкідливих) речовин;

· видатки обслуговування;

· видатки введення в експлуатацію;

· технічне обслуговування.

Етап 3 - оцінка значимості відмінностей параметрів товару та її альтернатив з позицій покупця. Аналізуючи цей етап відмінності товару необхідно оцінити в грошах. Такі оцінки можна отримати у різний спосіб:

· за результатами опитування експертів і продавців;

· шляхом проведення пробних продажу та опитувань покупців з допомогою спеціальних методик;

· з урахуванням розрахунків економічну ефективність (коли йдеться про параметрах товару, здатних безпосередньо зменшити витрати покупця).

У цьому пам'ятаймо, що масштаб кількісних змін рівня тієї чи іншої споживчого параметра товару проти параметрами альтернативних товарів зовсім необов'язково збігаються з масштабом зміни вигоди від використання покупцем і, зі зміною від суми грошей, що він згоден сплатити одержання цього товару.

Етап 4 - підсумовування ціни байдужості і оцінок позитивної і різко негативною цінності відмінностей товару з його альтернатив. У цьому зазвичай рекомендується встановлювати ціну нижче верхньої межі економічної цінності, щоб посилити інтерес споживача до товару.

Націнка може бути розрахована на основі:

- змінних виробничих витрат;

- повної виробничої собівартості;

- загальних змінних витрат;

- повних витрат.

Загальна формула визначення відсотка націнки має вигляд

Н%= (Пр+Витнб)/ Витб

де Н% - відсоток націнки;

Пр - очікувана величина прибутку;

Витнб – витрати, що не ввійшли до складу базових видатків;

Витб – базові витрати підприємства.

1. Розрахунок націнки на основі змінних виробничих витрат. У випадку, якщо як базові витрати виступають змінні виробничі витрати (ЗМвир), то розрахунок націнки буде проводиться в такий спосіб:

Н%= (Пр-Витнб) / ЗМвир

2. Розрахунок націнки на основі повної виробничої собівартості продукції. Відсоток націнки до повної виробничої собівартості (Свир) визначається наступним чином:

Н%= (Пр-Витнб) / Свир

3. Розрахунок націнки на основі загальних змінних витрат. Відсоток націнки до загальних змінних витрат (ЗМ) становить:

Н%= (Пр-Витнб) / ЗМ

4. Розрахунок націнки на основі повних витрат. Відсоток націнки до повних витрат (З) визначається відповідно до формули:

Н%= (Пр-Витнб) / З