Лекція № «Методика проведення уроків фізичної культури з переважним використанням розділу «Легка атлетика» План

1. Розділ «Легка атлетика» в програмі для початкової школи.

2. Характеристика легкоатлетичних вправ.

3. Зміст фізичної підготовки молодших школярів.

4. Побудова, зміст і планування уроків з переважним використанням розділу «Легка атлетика».

5. Особливості легкоатлетичної техніки.

1. Розділ «Легка атлетика» в програмі для початкової школи.

Легка атлетика — вид спорту, що поєднує вправи в ходьбі, бі­гу, стрибках і метанні та складені із цих видів багатоборства. Ат­летика в перекладі з грецької — боротьба, вправа. У Стародавній Греції атлетами називали тих, хто змагався в силі та спритності. У наш час атлетами називають фізично добре розвинених, силь­них людей. Назва «легка атлетика» — умовна, вона ґрунтуєть­ся на зовнішньому враженні легкості виконання легкоатлетич­них вправ на противагу важкій атлетиці. У деяких країнах легку атлетику називають атлетикою або вправами на доріжці й під­лозі (у США, Англії, Австралії, Новій Зеландії, Франції, Румунії, у країнах Південної Америки).

Умовна сітка розподілу навчальних годин за темами та елементами програмового матеріалу

№	Теми та елементи	Класи
		1	2	3	4
1.	Теоретико-методичні знання	6	6	6	6
2.	Рухливі і народні ігри, забави, естафети	31	27	19*	8*
3.	Гімнастика	18	18	18	18
4.	Спортивні ігри: футбол; баскетбол; гандбол	16 - -	16 6 -	16 6 -	16 6 6
5.	Легка атлетика	10	10	10	10
6.	Плавання	12	10	10*	10*
7.	Кросова та лижна (ковзанярська) підготовка	—	—	8	8*
8.	Туризм	—	—	—	5
9.	Вправи комплексних тестів оцінювання стану фізичної підготовленості	12	12	12	12

2. Характеристика легкоатлетичних вправ.

Класифікація і характеристика легкоатлетичних вправ. Лег­ка атлетика ділиться на п'ять розділів (ходьба, біг, стрибки, ме­тання і багатоборства), які у свою чергу мають багато видів і різ­новидів.

Легкоатлетичні вправи мають досить різнобічний вплив на організм людини. Вони розвивають силу, швидкість, витривалість, поліпшують рухливість у суглобах, дозволяють набути широкого кола рухових навичок, сприяють вихованню вольових якостей. У юному віці така різнобічна фізична підготовка особливо необхідна. Широке використання легкоатлетичних вправ на заняттях і сприяє підвищенню функціональних можливостей організму, забеспесчує високу працездатність.

Біг — природний спосіб пересування. Це найпоширеніший вид фізичних вправ, що входить до багатьох видів спорту (футбол, баскетбол, ручний м'яч тощо), а також до комплексів тестування розвитку фізичних якостей. Значна кількість різновидів бігу є органічною частиною різних видів легкої атлетики.

Змінюючи довжину дистанції та швидкість перегонів, можна дозувати навантаження, впливати на розвиток витривалості, швидкості й інших якостей школярів відповідно до їхніх можли­востей. Наприклад, тривалий біг з невеликою швидкістю, особли­во в лісі, парку, має велике гігієнічне значення і є одним із кращих засобів оздоровлення. Біг із більш високою швидкістю висуває підвищені вимоги до дитини, яка займається, особливо до її сер­цево-судинної та дихальної систем, і є чудовим засобом для роз­витку витривалості. Біг із дуже високою швидкістю включається до тренування для розвитку сили та швидкості.

У процесі занять бігом виховуються вольові якості, набуваються вміння розраховувати свої сили, долати перешкоди, орієн­туватися на місцевості.

Із усіх видів легкої атлетики біг – найдоступніша фізична вправа. У змаганнях із легкої атлетики різні види перегонів та естафет посідають провідне місце. Вони завжди викликають не­абияку зацікавленість глядачів і тому є одним із кращих засобів пропаганди фізичної культури.

Естафетний біг — командний біг, у якому дистанція розділе­на на етапи. Мета естафетного бігу — з айбільшою швидкістю пронести естафету від старту до фінішу, передаючи її одне одному. За довжиною етапи можуть бути однакові (короткі та середні дистанції) й різні (змішані дистанції). Частіше естафетний біг проводиться на доріжці стадіону, рідше — по вулицях (кільцева або «зоряна» естафета).

Стрибки як спосіб подолання перешкод характеризуються ко­роткочасними, але максимальними нервово-м'язовими зусиллями. На заняттях легкоатлетичними стрибками удосконалюється вміння володіти своїм тілом і концентрувати зусилля; розвива­ються сила, швидкість, спритність і сміливість. Стрибки — од­на із кращих вправах для зміцнення м'язів ніг, тулуба та набуття «стрибучості», що необхідно не тільки всім легкоатлетам, але й представникам інших видів спорту, особливо баскетболістам, волейболістам, футболістам, штангістам.

Легкоатлетичні стрибки розподіляються на два види:

через вертикальні перешкоди, де переслідується мета стриб­нути якомога вище — стрибок у висоту та стрибок із жер­диною;

через горизонтальні перешкоди, де намагаються стрибнути якомога далі;

стрибок у довжину та потрійний стрибок.

Досягнення в стрибках вимірюються у метрах і сантиметрах.

Крім стрибків із розбігу в тренуванні використовуються Стрибки з місця у висоту, довжину та потрійний.

Метання — вправи у штовханні та киданні спеціальних сна­рядів на дальність. Результати вимірюються в метрах і сантимет­рах. Метання характеризуються короткочасними, але максималь­ними зусиллями не тільки м'язів рук, плечового пояса, тулуба, але й ніг. Щоб далеко метати легкоатлетичні снаряди, необхідний високий рівень розвитку сили, швидкості, спритності й уміння концентрувати свої зусилля. Заняття метанням сприяють не тіль­ки розвитку цих важливих якостей, але й гармонічному розвитку мускулатури всього тіла.

Залежно від способу виконання легкоатлетичні метання поді-миються на три види:

кидок через голову (м'яч, граната);

з поворотами (диск);

зі штовханням (ядро).