Особливості зменшення статутного капіталу на унітарних підприємствах:

1. Тільки з дозволу власника та відповідно до законів України частина вартості майна може бути передана іншому, що знижує статутний капітал даного підприємства.

2. При зменшенні статутного капіталу його величина не може зменшуватися за певний мінімальний рівень, який визначається засновником або власником.

3. У процесі зниження вартості статутного капіталу потрібно враховувати вартість ліквідаційної квоти.

5. Збільшення статутного капіталу,цілі,методи та форми.

Основні цілі збільшення статутного капіталу підприємства зводяться до такого:

• Збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов’язаннями перед кредиторами. Таким чином підвищується кредитоспроможність суб’єкта господарювання та його фінансова незалежність;

• мобілізація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, планів санації, модернізації існуючих потужностей, переобладнання чи розширення виробництва;

• поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки збільшення статутного капіталу пов’язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів;

• акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у т. ч. з метою посилення впливу на дані підприємства, їх поглинання чи придбання їх потужностей.

Збільшення статутного капіталу підприємств може відбуватися за рахунок зовнішніх фінансових джерел (внески учасників і засновників) та в результаті зміни структури власного капіталу у напрямі збільшення номінального капіталу. В останньому випадку збільшення відбувається за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного чи додаткового капіталу.

Важливе значення у разі збільшення статутного капіталу має врегулювання механізму використання переважних прав власників на участь у збільшенні капіталу та встановлення курсу емісії корпоративних прав. Вирішальною при цьому є форма організації бізнесу. Залежно від типу підприємства застосовуються ті чи інші методи та нормативне регулювання порядку збільшення статутного капіталу. Форма організації та величина підприємства визначають його можливості доступу до фондового ринку. Механізм фінансування суб’єктів господарювання, які мають доступ до організованого ринку капіталів (крупні АТ), суттєво відрізняється від тих, які такого доступу не мають (ТОВ, ЗАТ, приватні підприємства).

Тема 5: Основний капітал підприємства

1. Економічна сутність та елементи основного капіталу

Основний капітал визначає ту частину авансованого капіталу, яка втілюється в засобах праці і є частиною продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товарів і переносить свою вартість шляхом амортизації. Існує 4 елементи основного капіталу:

• Матеріальні активи (ОЗ) – вартість рухомого і нерухомого майна, що протягом тривалого часу бере участь у процесі виробництва і амортизується;

• Незавершені капітальні вкладення – вкладення в основні засоби на придбання обладнання не прийнятого до монтування. Ці затрати не беруть участі у виробництві і не амортизуються.

• Нематеріальні активи – довготермінові витрати підприємства на придбання об’єктів інтелектуальної власності (ноу-хау, гудвіл). Значна частина цих активів підлягає амортизації.

• Довготермінові фінансові інвестиції – витрати, пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства, а саме:

• Витрати на пайову участь у статутному капіталі інших підприємств;

• Придбання акцій і облігацій;

• Придбання корпоративних прав;

• Фінансові інвестиції в дочірні підприємства;

• Фінансові інвестиції у спільну діяльність;

• Вкладення в облігації державних та місцевих позик;

Фінансові інвестиції за метою здійснення (придбання) поділяються на:

• Інвестиції, що є у підприємства до моменту їх погашення;

• Інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств (в дочірні підприємства,спільну діяльність);

• Інші фінансові інвестиції.