10

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з написання та оформлення атестаційної (курсова, дипломна) роботи

для студентів спеціальності Екологія

1. Загальні положення

1.1. Значення і мета написання курсової роботи

Атестаційна робота (курсова, дипломна – АР) – вид навчальної роботи, що завершує теоретичне та практичне опанування ряду дисциплін екологічного циклу. Підготовка такої роботи є творчою працею, в процесі якої студент поглиблено вивчає і розробляє одну з екологічних проблем, опановує навички самостійної роботи і рішення конкретних проблем.

Метою написання АР є систематизація, поглиблення та закріплення набутих знань із дисциплін; розвиток навичок самостійної роботи з науковими джерелами, методичними та інструктивними матеріалами; вивчення та осмислення досвіду роботи організації та здійснення ними уставної діяльності; обґрунтування рекомендацій з її удосконалення.

1.2. Основні вимоги до написання атестаційних робіт

До АР висуваються такі вимоги:

• творчий підхід до обраної теми, самостійне виконання досліджень за проблемою, що вивчається, наукове та глибоке висвітлення теми, взаємний зв’язок теоретичних питань із практикою діяльності навчальних закладів;

• усвідомлення результатів дослідження та вміння робити узагальнення і рекомендації щодо вдосконалення досліджуваної проблеми;

• знання можливостей сучасних інформаційних технологій та вміння їх використовувати в процесі дослідження і підготовки АР до захисту.

При виконанні АР необхідно використовувати загальнонаукові методи теоретичного узагальнення факторів (методи діалектичної і формальної логіки), а також спеціальні методи екологічного дослідження.

2. Структура атестаційної роботи

АР повинна містити такі структурні елементи:

• титульний аркуш;

• зміст;

• перелік умовних позначень (за необхідності);

• вступ;

• основну частину;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (за необхідності).

Узагальнений схематичний план вміщено у додатку А.

2.1. Зразок титульної сторінки (додаток Б).

2.2. Зміст подають після титульного аркуша з нової сторінки. Він містить назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів, на яких вони насправді розташовані (додаток В).

Рекомендований обсяг – до 1,5 (для магістрів 2,5) сторінки.

2.3. Вступ до ар

1) починається з формулювання актуальності теми дослідження:

• необхідно вказати на місце цієї проблема у теорії та практиці,

• пояснити, чому саме зараз проблематика, винесена у назву роботи, потребує розширеного вивчення;

• проаналізувати наслідки можливого нехтування або недостатня увага до вирішення означених проблем;

• визначити, чому саме тема дослідження зацікавила автора АР, розкрити теоретичне і практичне значення роботи, охарактеризувати основні джерела, що були використані при підготовці та проведенні дослідження.

2) визначаємо об’єкт (широке поняття) і предмет дослідження (конкретне в об’єкті, на чому буде сфокусоване подальше дослідження).

3) формулюємо мету – кінцевий результат, якого студент прагне досягти, виконавши дослідження. Напр., на основі аналізу … (порівняння, визначення складових, інше) процесу (стану, змісту, чинників) визначити (виділити, проаналізувати, показати, структурувати) переваги та недоліки (перспективи, ефективність, алгоритм, чинники, значення) – і далі – за предметом дослідження.

4) відповідно до мети дослідження визначаємо завдання роботи (має бути 3-4, максимум 6), вони повинні логічно відображати послідовність та етапи досягнення мети (формулювання повинно починатися з дієслова). Визначення завдань роботи відображається у плані АР як вказівка на те, де саме, у якому параграфі те чи інше завдання вирішується.

5) вітається формулювання гіпотези як вірогідного кінцевого результату.

Рекомендований обсяг – до 4 (для магістрів 7) сторінок.

2.4. Основна частина розкриває зміст теми АР. Вона поділяється на розділи і параграфи в залежності від завдань (мінімум чотири) і має відповідати загальній логіці розкриття теми. Найбільш доцільна дедуктивна побудова представлення результатів дослідження.

Розділ 1 (теоретичний).

1.1: визначити і розкрити основні поняття теми, головні у проблемі дослідження (необхідно уникати дуже широких, загальних понять і зосередити увагу на тих, що визначають об’єкт та предмет дослідження, входять складовими у завдання роботи);

1.2: зробити аналіз джерел, пов’язаних із розкриттям конкретної теми (конкретний і детальний);

1.3: констатуючий: його матеріал може описувати, фіксувати стан розгляду проблеми, яка досліджується; аналізувати позитивні та негативні чинники, що впливають на її вирішення; досліджувати різні позиції для усування недоліків та подальшого розвитку позитивних процесів;

Зробити короткі висновки за розділом.

Розділ 2 (експериментальний, обов’язків для магістрів).

2.1: навести конкретні характеристики та описи предмету дослідження та обґрунтувати застосовані в ході дослідження методики;

2.2: детально та однозначно описати власні спостереження, навести і систематизувати одержані дані експериментів, провести статистичний аналіз зазначених даних, визначити їх достовірність, створити відповідні ілюстрації;

2.3: провести порівняння одержаних результатів з наявними даними ін. авторів, проаналізувати їх відповідність, пояснити розбіжності та з’ясувати їх причини, визначити новизну та значущість.

2.4 висловити рекомендації щодо покращення (підвищення ефективності, вдосконалення) розглянутих процесів (факторів, чинників), які впливають на вирішення пов’язаних із темою проблем.

Зробити короткі висновки за розділом.

Представлений матеріал повинен розкривати та вирішувати ті завдання АР, які було сформульовано у вступі.

Рекомендований обсяг основної частини – до 25 (для магістрів 75) сторінок.

2.5. Висновки мають містити короткі дані, отримані в результаті дослідження, і фор­мулювати пропозиції щодо удосконалення (підвищення ефективності) процесу (діяльності) і обґрунтувати умови щодо їх впровадження (якщо цьому не був присвячений окремий параграф основної частини). Треба зазначити як були вирішені завдання АР (зі вступу), продемонструвати досягнення поставленої мети АР, висловитись щодо справдження висловленої гіпотези дослідження. Необхідно пам’ятати, що план АР, завдання та висновки створюють логічну єдність. План (зміст) розкриває послідовність, алгоритм вирішення завдань роботи та досягнення її мети, а висновки вказують на те, як ці завдання були вирішені.

Рекомендований обсяг висновків – 3-6 сторінок.

2.6. Список використаних джерел – це відповідно оформлений перелік літератури та інших джерел, на які автор посилається у тексті роботи: нормативні акти, монографічні дослідження та збірки праць з проблеми, що розглядається, підручники та посібники, статті у вітчизняних та зарубіжних журналах, статті у газетах, аналітичні огляди діяльності окремих установ; інтернет-сторінки тощо (додаток Г).

Рекомендований обсяг списку використаних джерел – не менш 15 (для магістрів 45) пунктів.

2.7. Додатки містять зразки або копії реальних документів, необхідні для кращого розуміння позицій та пропозицій автора, малюнки, таблиці, графіки, діаграми тощо. До загальної нумерації додатки не входять і нумеруються в межах кожного додатку окремо. Вони не є обов’язковим компонентом роботи і подаються за необхідністю та за бажанням автора.

Загальний обсяг атестаційної роботи (разом із списком використаної літератури) не повинен перевищувати 35-40 сторінок (для магістрів 120).