
- •Лабораторна робота №1 ознайомлення з обладнанням і технікою відбору та зберігання проб пластової нафти
- •1.1 Мета роботи:
- •1.2 Теоретична частина
- •1.2.1 Відбір глибинних проб пластової нафти.
- •1.2.2 Контейнери
- •1.3 Обладнання і прилади
- •1.4 Самостійна робота студента
- •1.5 Порядок проведення роботи
- •1.6 Оформлення звіту
- •1.7 Контрольні запитання
- •1.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 2 вивчення конструкцій глибинних манометрів
- •2.1 Мета роботи:
- •2.2 Теоретична частина
- •2.2.1 Призначення глибинних манометрів, їхні типи
- •2.2.2 Будова і принцип дії геліксного манометра
- •2.2.2.1 Геліксний манометр мгн-2
- •2.2.2.3 Манометр мгл-5
- •2.2.2.4 Манометри мги-1м і мги-3
- •2.2.3 Будова і принцип дії пружинно-поршневих манометрів
- •2.2.3.3 Манометри мгп-6, мгп-7, мгп-8, мгпр
- •2.2.3.4 Манометри МпМ-4 і мгпп-4
- •2.2.3.5 Прилади для вимірювання перепаду тиску
- •2.2.3.6 Дистанційні манометри
- •2.2.4 Способи вимірювання тиску в свердловині
- •2.2.5 Характерний вигляд діаграми, записаної
- •2.2.5.1 Послідовність вимірювання вибійного і
- •Лабораторна робота № 3 технологія вимірювань з допомогою свердловинних приладів
- •3.1 Мета роботи:
- •3.2 Теоретична частина
- •3.2.1 Обладнання гирла фонтанних, газліфтних,
- •3.2.2 Методика вимірювань з допомогою
- •3.2.3 Обладнання для дослідження глибиннонасосних
- •3.2.4 Апарат Яковлєва та лебідки для спуску
- •3.2.5 Техніка вимірювань з допомогою приладів,
- •3.3 Обладнання і прилади
- •3.4 Самостійна робота студента
- •3. 5 Порядок виконання роботи
- •3.6 Оформлення звіту
- •3.7 Контрольні запитання
- •3.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 4 лабораторна повірка і розшифровка показів глибинного манометра мгн-2
- •4.1 Мета роботи:
- •Виконати лабораторну повірку глибинного манометра при кімнатній температурі. Розшифрувати діаграми запису глибинного манометра.
- •4.2 Теоретична частина
- •4.3 Обладнання і прилади
- •4.4 Самостійна ро6ота студента
- •4.5 Порядок виконання роботи та обробка діаграми запису тиску
- •4.5.11 Обчислені величини і значення температурних по-правок, узяті з паспорта приладу, заносять в таблицю повірки (табл. 4.1).
- •4.5.1 Обробка діаграми запису тиску
- •4.6 Оформлення звіту
- •4.7 Контрольні запитання
- •4.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 5 вивчення глибинних термометрів
- •5.1 Мета роботи:
- •5.2 Теоретична частина
- •5.2.1 Манометричні термометри
- •5.2.2 Термометри розширення (дилатометричні термометри)
- •5.2.3 Дистанційні термометри
- •5.2.4 Підготовка термометра до роботи. Методика вимірювання температури. Повірка і тарування
- •5.8 Список літератури
- •6.1 Мета роботи:
- •6.2 Теоретична частина
- •6.2.1 Установки для дослідження проб пластових
- •6.2.2 Глибинні прилади для дослідження пластових нафт
- •6.2.2.1 Глибинний експансиметр
- •6.2.2.2 Глибинний сатуриметр
- •6.2.2.3 Глибинний пікнометр
- •6.2.2.4 Глибинний тріометр
- •6.3 Обладнання і прилади
- •6.4 Самостійна робота
- •6.5 Порядок проведення роботи
- •6.6 Оформлення звіту
- •6.7 Контрольні запитання
- •6.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 7 визначення тиску насичення нафти газом і коефіцієнта стисливості нафти на установці асм-3оо м
- •7.1 Мета роботи:
- •7.2 Теоретична частина
- •7.2.1 Визначення тиску насичення нафти газом
- •7.2.2 Визначення коефіцієнта стисливості нафти
- •7.3 Обладнання і прилади
- •7.4 Самостійна робота
- •7.5 Порядок проведення роботи і обробка даних
- •7.6 Оформлення звіту
- •7.7 Контрольні запитання
- •7.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 8 визначення в’язкості пластової нафти
- •8.1 Мета роботи:
- •8.2 Теоретична частина
- •8.3 Устаткування і прилади
- •8.4 Самостійна робота студента
- •8.5 Порядок проведення роботи та обробка даних
- •8.5.12 В’язкість нафти визначають за формулою (8.2). Для даного тиску і температури в’язкість обчислюють як середнє арифметичне значення в’язкості, отримане для трьох кутів (15°, 30°, 45°).
- •8.5.13 Охолоджуючи воду в термостаті спочатку до 30°с, а потім до 15°с, виконують усі попередні операції. Результати дослідів заносять у табл. 8.2.
- •8.6 Порядок оформлення звіту
- •8.7 Контрольні запитання
- •8.7 Список літератури
- •Лабораторна робота № 9 вивчення глибинних приладів для вимірювання дебіту і витрати рідини
- •9.1 Мета роботи:
- •9.2 Теоретична частина
- •9.2.1 Призначення і класифікація глибинних витратомірів і дебітомірів
- •9.2.2 Глибинні дебітоміри з місцевою реєстрацією
- •9.2.2.1 Глибинний дебітомір гд-1
- •9.2.2.2 Глибинний дебітомір дгрг-2 (дгрг-2а)
- •9.2.3 Дистанційні швидкісні витратоміри і дебітоміри
- •9.2.3.1 Свердловинний дистанційний витратомір ргд–3
- •9.2.3.2 Глибинний дистанційний дебітомір дгд-4 із
- •9.2.4 Методика промислових досліджень і побудови профілів приймальності і продуктивності нагнітальних і видобувних нафтових свердловин
- •9.8 Список літератури
6.2.2.3 Глибинний пікнометр
Прилад призначений для оперативного вимірювання прямим методом густини пластової нафти і води. Корпус пікнометра виконаний із сталевої труби відносно невеликого діаметра, що дозволяє спускати його в 63-мм насосно-компресорні труби. Всередині корпусу розміщені всі робочі вузли приладу.
Прилад дозволяє отримувати дані про густину пластової нафти в польових умовах безпосередньо біля свердловини без транспортування проб у лабораторію і не вимагає додаткової апаратури високого тиску. Принцип його дії полягає в тому, що пробу пластової рідини забирають на заданій глибині свердловини в спеціальну пікнометричну капсулу відомого об’єму, яку після вилучення приладу із свердловини зважують на важільних вагах. При цьому немає необхідності в лабораторній імітації пластових умов: свердловина сама забезпечує заповнення камери пробою нафти при пластових тиску і температурі.
Глибинний пікнометр складається із капсули, двох поршнів, штока п’єзоприводу, тяги, гідравлічного опору, поршня п’єзо-приводу і спеціальної розрядної камери.
Основним вузлом глибинного пікнометра є пікнометрична капсула, що обладнана системою поршнів, які забезпечують доступ відібраної проби пластової нафти в порожнину капсули і її герметизацію. Взаємодія системи поршнів регулюється п’єзо-приводом – гідравлічним силовим реле часу.
Характерною особливістю пікнометричної капсули є відсутність в ній постійно фіксованого об’єму. Перед заповненням капсули пробою об’єм її дорівнює нулю (в цей час обидва поршні щільно притиснуті торцями один до одного). Під дією п’єзо-приводу поршні починають повільно розходитися, об’єм капсули зростає, і капсула заповнюється пробою. Коли поршні будуть в крайніх положеннях, весь об’єм капсули буде заповнений пробою. Таке заповнення виключає небезпеку розгазовування проби і забезпечує її достовірність.
Після витримки певного часу прилад піднімають на поверхню, капсулу з поршнем і пробою нафти вилучають із приладу, ретельно обмивають, витирають і зважують.
Після вилучення першої капсули прилад заряджають другою капсулою (в комплекті приладу є три змінні капсули) і знову опускають у свердловину. Під час другого спуско-підйому зважують другу капсулу і визначають густину нафти. Співпадання результатів при двох визначеннях вказує на достовірність проведених вимірювань.
Довжина пікнометра дозволяє спуск в свердловину двох, а в ряді випадків і трьох приладів, що дає можливість за один спуско-підйом отримати паралельні значення густини.
Технічна характеристика глибинного пікнометра:
робочий тиск, МПа до 30;
робоча температура, °С до 100 ;
об’єм капсули, см3 ~ 50 ;
число капсул 3;
довжина, мм 945;
діаметр, мм 38;
маса, кг 8.