3.6 Оформлення звіту

У звіті вказати мету роботи, викласти основні теоретичні положення, навести необхідні схеми.

3.7 Контрольні запитання

3.7.1 Методика вимірювання тиску в свердловині з ви-користанням апарата Яковлєва або глибинної лебідки.

3.7.2 За допомогою яких приладів манометр спускають у свердловину?

3.7.3 Призначення та конструкція лубрикатора.

3.7.4 Методика і техніка вимірювань з допомогою приладів, що спускаються на кабелі.

3.8 Список літератури

3.8.1 Васильевский В.Н., Петров А.И. Исследование нефтяных пластов и скважин. – М.: Недра, 1973. – 342 с.

3.8.2 Васильевский В.Н., Петров А.И. Техника и технология определения параметров скважин и пластов. – М.: Недра, 1989. – 270 с.

3.8.3 Петров А.И. Глубинные приборы для исследования скважин. – М.: Недра, 1980. – 224 с.

3.8.4 О.І.Акульшин, О.О.Акульшин, В.С.Бойко, В.М.Доро-шенко, Ю.О.Зарубін. Технологія видобування, зберігання і транспортування нафти і газу: Навч. посібн. Ів.-Франківськ: Факел, 2003. – 434 с.

Лабораторна робота № 4 лабораторна повірка і розшифровка показів глибинного манометра мгн-2

4.1 Мета роботи:

Виконати лабораторну повірку глибинного манометра при кімнатній температурі. Розшифрувати діаграми запису глибинного манометра.

4.2 Теоретична частина

Повірка манометра проводиться з метою знаходження величин:

- переміщення пера в залежності від тиску і масштабу запису;

- похибки показів приладу;

- порогу чутливості;

- температурних поправок.

Повірки проводяться в наступних випадках:

1) після випуску приладу з заводу; 2) після кожного ремонту; 3) періодично в процесі експлуатації приладу, після виконання 15-20-х вимірювань тиску.

Рекомендується проводити повірку безпосередньо перед заміром після тривалого зберігання, транспортування або після роботи його при тиску в свердловині, близькому до номінальної межі вимірювання манометра. При особливо відповідальних вимірюваннях манометр тарується (повіряється) до спуску в свердловину і після підйому. При цьому графік повірки (діаграма повірки) будується за середніми значеннями ординат.

Манометр МГН-2 чутливий до зміни температури, тому повірочний графік (чи таблиця) знімається при кімнатній (20±5 ^оС) і підвищеній (80-90 °С) температурах у термостаті. При періодичному тривалому дослідженні одного й того ж об’єкта, коли температура в точці заміру досить добре відома, манометр повіряється безпосередньо при даній температурі.

Схема установки для повірки глибинних манометрів при кімнатній температурі зображена на рис. 4.1. Повірку глибинних манометрів потрібно проводити вантажними мано-метрами другого розряду з границями вимірів 5, 25, 50 і 100 МПа.

4.3 Обладнання і прилади

Манометр МГН-2. Вантажний манометр. Компаратор. Бланки діаграм.

4.4 Самостійна ро6ота студента

Вивчити порядок проведення повірки манометрів по даному методичному посібнику і рекомендованій літературі. Підготувати звіт зі схемами і таблицями повірки і розшифровки діаграм запису тиску.

4.5 Порядок виконання роботи та обробка діаграми запису тиску

Лабораторна робота виконується в наступному порядку:

4.5.1 У каретку приладу вставляють чистий бланк діаграми.

4.5.2 Годинниковий механізм виймають із приладу, а замість нього вставляють спеціальний ключ. Прилад встановлюють вертикально і у вхідний отвір вгвинчують штуцер, з’єднаний трубкою з вантажним манометром.

4.5.3 на бланку діаграми проводять нульову лінію, обертаючи ходовий гвинт за годинниковою стрілкою до упору. При цьому каретка опускається в крайнє нижнє положення. Потім, обертаючи ходовий гвинт проти годинної стрілки до упору, каретку знову піднімають у верхнє положення.

4.5.4 Заповнивши трубопровід 2 і приймальну камеру глибинного манометра 1 (див. рис. 4.1) оливою, закривають вентиль 3 вантажного манометра 4 і створюють навантаження інтер-валами по 10 % від межі вимірювання. після кожного етапу навантажування приладу каретку з бланком діаграми пере-міщують на 3 мм, повертаючи гвинт каретки за допомогою спеціального ключа то в один, то в другий бік на половину оберту. Тобто тиск збільшується східчасто (прямий хід) з розрахунку не менше 10 східців на весь діапазон вимірювання для даного манометра.

4.5.5 Після досягнення максимального навантаження тими ж східцями створюють розвантажування приладу до нуля (зворот-ний хід).

4.5.6 Аналогічну операцію проводять 3 рази (типовий вигляд діаграми повірки наведений на рис. 4.2).

1 – глибинний манометр; 2 – трубопровід; 3 – вентиль;

4– вантажний манометр; 5 – тарілка; 6 – зразковий манометр;

7 – маховик

Рисунок 4.1 – Схема установки для повірки глибинного манометра

Після кожної операції прямого і зворотного ходів (на-вантажування і розвантажування) бланк діаграми замінюють, в результаті одержують три діаграми повірки (див. рис. 4.2).

4.5.7 Обробка результатів повірки глибинних манометрів полягає у вимірюванні ординат, записаних пером на повірочній діаграмі.

Вимірювання ординат проводять за допомогою лаборатор-них компараторів та інструментальних мікроскопів з точністю до 0,01-0,03 мм.

Кожну ординату вимірюють 2-3 рази і дані записують у таблицю для всіх трьох циклів окремо.

Рисунок 4.2 – Діаграма повірки глибинного манометра

4.5.8 Визначають середнє значення ординат для трьох циклів при прямому і зворотному ходах. Його визначають як середнє арифметичне значення із шести значень.

4.5.9 Визначають максимальне відхилення величини ординат відносно середніх значень, окремо для прямого і зворотного ходу в мм (в %) від максимальної ординати ( , %).

4.5.10 Визначають значення гістерезиса − різниці ординат при прямому і зворотному ходах у мм і в % від максималь-ного значення для кожного тиску.