- •Культура фахового мовлення
- •Погляди на природу мови та її функції
- •Правовий статус української мови. Поняття “державна” і “офіційна” мова
- •Стилі, типи і форми мовлення
- •Поняття літературної мови та мовної норми
- •"Культура мови" й "культура мовлення". Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Мова і професія
- •Публічний виступ. Композиція мовлення
- •Тема Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики Розумова діяльність людини
- •Форми розумової діяльності
- •Особливості розумової діяльності людини з точки зору безпеки життєдіяльності
- •Поняття про риторику. Основні закони риторики
- •Техніка підготовки ораторського монологу
- •Культура проголошення промови перед аудиторією
- •Прийоми встановлення контакту з аудиторією
- •Етика ділового спілкування тема Поняття етики ділового спілкування, її предмет та задачі Поняття етики ділового спілкування
- •Предмет та завдання етики ділового спілкування
- •Візитна картка як атрибут усного ділового мовлення
- •Використання візитних карток
- •Різновиди візитних карток
- •Етикет обміну візитками
- •Структура ділового спілкування
- •Техніка ділового спілкування
- •Мовленнєвий етикет
- •Форми і види діловою спілкування та фактори впливу
- •Загальні правила здійснення ділового спілкування
- •Ділові зустрічі, правила їх проведення
- •Поняття про переговори. Три основні стратегії переговорів
- •Підготовка до переговорів
- •Стратегічні підходи до проведення переговорів
- •Тактика і принципи переговорів
- •Рекомендації щодо ведення переговорів
- •Правила спілкування під час прийомів
- •Правила ведення ділової телефонної розмови
- •Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •Терміни за ступенем спеціалізації
- •Способи творення термінів
- •Професіоналізми, їх відмінність від термінів
- •Складноскорочені слова, абревіатури, графічні скорочення
- •Доречність мовлення
- •Точність мовлення
- •Пароніми в діловому мовленні
- •Омоніми в діловому мовленні
- •Синоніми в діловому мовленні
- •Складні випадки української орфографії у текстах ділових паперів Поняття орфографії, її значення
- •Основні правила вживання великої літери у текстах офіційно-ділового стилю
- •Написання слів через дефіс у текстах ділових паперів
- •Написання слів з апострофом
- •Тема Морфологічні норми сучасної української літературної мови,
- •Вимоги офіційно-ділового стилю до морфологічних форм у діловому мовленні
- •Морфологічні норми вживання іменників
- •Морфологічні норми вживання прикметників у діловому мовленні
- •Морфологічні норми вживання числівників у діловому мовленні
- •Морфологічні норми вживання займенників у діловому мовленні
- •Морфологічні норми вживання дієслів у діловому мовленні
- •Особливості вживання простих і складних речень у діловому мовленні
- •Дієслівні форми на -но, -то
- •Невластиві українській мові пасивні конструкції
- •Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах
- •Узгодження підмета з присудком
- •Складні випадки керування
- •Складання професійних документів
- •Класифікація документів
- •Формуляр документа
- •Основні правила оформлення реквізитів
- •Вимоги до тексту документа
- •Оформлення сторінки
- •Характеристика
- •Автобіографія
- •Службові листи
- •Реквізити листа та їх оформлення
- •Вимоги до тексту листа
- •Оформлення листа
- •Службові записки (доповідна, пояснювальна)
- •Оголошення
- •Запрошення
- •Протокол, витяг з протоколу
- •Телеграма
- •Тема Особливості складання розпорядчих та організаційних документів Організаційні й розпорядчі документи
- •Інструкція
- •Положення
- •Постанова
- •5.4.6 Розпорядження
- •5.4.7 Статут
Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах
Розгляньмо, наприклад, такі речення: Зразки випробували за методикою, попередньо розробленою науковцями. Завод не виплачував зароблені працівниками гроші. Зроблені дослідниками спостереження мали велике наукове значення. Усі ці конструкції містять діяча в орудному відмінку й тому не відповідають нормам української мови. Уникнути цього можна, замінивши їх підрядними частинами: Зразки випробували за методикою, яку попередньо розробили науковці. Завод не виплачував гроші, що їх заробили працівники. Спостереження, що їх зробили дослідники, мали велике наукове значення.
Якщо конструкція з підрядними частинами, що замінила орудний відмінок діяча, обтяжує вислів, речення зазвичай можна перебудувати так, щоб у ньому не було ні орудного відмінка діяча, ні підрядної частини. Наприклад: Завод не виплачував працівникам зароблені гроші. Спостереження дослідників мали велике наукове значення.
Отже, українській мові невластиві конструкції з діячем в орудному відмінку – їх треба уникати. Але додаток може бути в орудному відмінку, коли він позначає знаряддя і відповідає на питання чим?, а не ким?
Розробляючи фахові тексти (зокрема нормативні документи) або перекладаючи іншомовні, треба не калькувати чужі синтаксичні конструкції, а вживати лише властиві українській мові.
Пасивні конструкції штучні та неприродні, вони спотворюють логіку висловів і руйнують традиції української мови, тому їх треба уникати.
Трикомпонентну конструкцію з дієсловами пасивного стану на -ся треба заміняти двоскладною активною конструкцією або означено-особовим реченням.
Замість двокомпонентних конструкцій з дієсловами недоконаного виду пасивного стану на -ся треба вживати форми на
-но, -то (якщо йдеться про подію) або неозначено-особове речення (якщо йдеться про процес).
Додаток може бути в орудному відмінку тільки тоді, коли він позначає знаряддя дії та відповідає на питання чим?, а не ким?.
Узгодження підмета з присудком
Основні правила узгодження:
Якщо підмет містить складений числівник, що закінчується на одиницю, присудок при ньому має форму однини (131 голос був поданий проти; 1841 об'єкт не підключений до...).
Якщо числівник у складі підмета закінчується на іншу цифру, крім одиниці, присудок має форму множини (2 акціонери зайняли місця в залі; На нараді присутні 117 зв'язківців, 44 – не з'явилися).
При підметах на зразок п'ятнадцять депутатів, сто сорок чоловік, 25 тонн присудок має форму як однини, так і множини: 15 депутатів працює (працюють); сто сорок чоловік сидить (сидять); 25 тонн міститься (містяться).
Підмети зі словами більшість, меншість, частина, багато, кілька, як правило, узгоджуються з присудком в однині (Більшість делегатів схвалила..., Багато конгресменів не проголосувало...).
При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставимо у формі однини чоловічого роду (Хто сьогодні відсутній? Хто не здав своєї анкети? Усі, хто не з'явився...; Ті, хто прийшов...).