Терміни за ступенем спеціалізації

Терміни неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення. Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на 3 основні групи:

1  Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і под. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).

2  Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. Наприклад, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, технополіс, приватна власність.

3  Вузькоспеціальні терміни - це терміни, характерні лише для певної галузі, наприклад: ресори, стіжок, десерт і под.

Способи творення термінів

Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

1 Вторинна номінація - використання наявного в мові слова для називання наукового поняття:  чиста  конкуренція,  ринок  праці.  Це найдавніший спосіб термінотворення.

2 Словотвірний - утворення термінів за допомогою префіксів (надвиробництво, переобладнання), суфіксів (оподаткування, оборотність), складанням слів і основ (матеріаломісткість), скороченням слів

3 Синтаксичний - використання словосполучень для називання наукових понять: державне замовлення. Синтаксичний спосіб - найпродуктивніший спосіб творення термінів у наш час.

4 Запозичення — називання наукового поняття іншомовним словом

Професіоналізми, їх відмінність від термінів

 

Професіоналізми – слова та мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Вони вживаються на позначення спеціальних понять лише в сфері тієї чи іншої професії і не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (експресивно забарвлені) синоніми до термінів. Професіоналізми виникають, коли та чи інша спеціальність, фах або вид занять не мають розвиненої термінології

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення, строгої дефініції, не становлять системи. Професіоналізми не зафіксовані в словниках та довідниках.

Серед професіоналізмів виділяють кілька груп:

• науково-технічні,

• професійно-виробничі,

• просторічно-жаргонні.

Вони різняться складом, кількістю, способами творення, забарвленням.

Професіоналізми складають такі основні групи:

- слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні;

- слова загальнонародної мови, значення яких переосмислено внаслідок метафоризації (шапка – верхня частина шпальти, підвал – нижня частина шпальти, баранка – кермо автомобіля);

-    давні професіоналізми (на-гора, штурмівщина, буксувати);

-    скорочення та усічення слів, словосполучень ( читальний зал – читалка, академічна відпустка – академка). Ось ще декілька прикладів професіоналізмів: Зняти касу, підбити, прикинути баланс, гектари (гігабайти), метри (мегабайти), миша.

В офіційному діловому спілкуванні професіоналізми використовують з певними застереженнями.

У межах одного колективу, однієї спеціальності може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові слова виникають за рахунок словоскладання, нових префіксів та суфіксів. Серед префіксів найпоширенішими є: до- (доукомплектувати, дообладнати); недо- (недопромисел, недовнесок); над-, серед-; серед суфіксів -ість, -ат, -ація та ін.

Що вища мовна культура, то менше буде можливостей для появи професіоналізмів.

Фразеологізми – особливі мовні одиниці мають чітко виражене стильове призначення. Вони тяжіють до окремих стилів і в текстах цих стилів найчастіше вживаються. Пояснити це можна тим, що вони співвідносні зі словами, бо, як правило, виражають одне поняття, використовуються як образні синоніми і мають виразне стилістичне забарвлення.

Кожен стиль мовлення володіє значним запасом фразеологізмів. Стилістичні функції фразеологізмів залежать від джерел їх походження.

До книжних фразеологізмів належать термінологічні словосполучення, поява яких зумовлена постійним розвитком різних галузей науки, культури, техніки. Ці фразеологізми найчастіше використовуються у науковому, діловому і публіцистичному стилях. У творах художньої літератури вони вживаються рідко.

Термінологічні словосполучення, як і інші групи фразеологізмів, означають одне поняття і в мовленні виступають як готовий вислів, що не членується: коротке замикання; іменний складений присудок; північне сяйво; мічені атоми; юридична особа тощо.