- •1.Мета і задачі проекту
- •2.Теплові схеми теплогенеруючих установок
- •Загальні положення
- •Початкові дані для розрахунку теплової схеми
- •3.Водопідготовка
- •Основні положення
- •Схеми обробки води Натрій-катіонування
- •Натрій-хлор-іонування
- •Водень-натрій-катіонування
- •Аммоній-натрій-катіонування
- •Вибір схеми обробки води
- •Коректувальні методи обробки води
- •Методика розрахунку катіонітових фільтрів
- •Розрахунок Na-катіонітових фільтрів I ступеня
- •Розрахунок Na- катіонітних фільтрів іі ступеня
- •Підбір обладнання Підбір деаератора
- •Підбір конденсатного насоса
- •Підбір насоса сирої води
- •Підбір мірника розчину солі
- •Підбір резервуару вологого зберігання солі
- •Основні положення аеродинамічного розрахунку
- •Розрахунок димової труби
- •Вибір системи золоуловлення
- •Розрахунок газового тракту
- •Розрахунок повітряного тракту
- •Вибір димососів і вентиляторів
- •5.Техніко-економічні показники теплогенеруючої установки
Розрахунок димової труби
Димові труби виконують цегляними, залізобетонними і сталевими. З цеглини звичайно споруджують труби заввишки до 80 м, більш високі – залізобетонні.
Згідно [9] висота димової труби при штучній тязі визначається відповідно до вказівок по розрахунку розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств, і санітарними нормами проектування промислових підприємств. Висота димових труб повинна прийматися 30, 45, 60, 75, 90, 120, 150, 180 м, діаметр вихідних отворів цегляних труб – 0,8; 0,9; 1,0; 1,1; 1,2; 1,5; 1,8; 2,1; 2,4; 3,0 м.
Якщо в радіусі 200 м від котельні є будівлі заввишки більше 15 м, мінімальна висота труби приймається 45 м.
Для теплогенеруючих установок з годинною витратою палива до 10 т/год за відсутності додаткових вказівок слідує приймати висоту димової труби 30 м з обов'язковою подальшою перевіркою приземних концентрацій шкідливих викидів.
Порядок розрахунку димової труби
3.3.1 Висота димової труби Н, м (приймається).
3.3.2 Температура димових газів на вході
в трубу –
Температура газів на вході в трубу (димову) приймається рівній температурі газів біля димососа:
(3.5)
де
– температура димових газів, що йдуть
ºС;
– коефіцієнт надлишку повітря газів,
що йдуть;
– температура холодного повітря, ºС;
(
– приймаються з теплового розрахунку
теплогенератора);
– коефіцієнт надлишку повітря в димовій
трубі.
– присос повітря в газохід від економайзера
до димососа, приймаємо
=0,1.
3.3.3 Витрата газів через трубу (на виході з труби) визначається для випадку роботи всіх підключених до труби теплогенераторів при їх розрахунковому навантаженні Vд.тр., м3/год.
(3.6)
де
– розрахункова витрата палива, м3/год;
– об'єм димових газів при
,
м3/ м3;
– число працюючих теплогенераторів,
шт.;
і приймаються їх теплового розрахунку теплогенератора.
3.3.4 Швидкість газів на виході з труби ωвих, м/с.
Швидкість газів на виході з труби, також як і висота труби, визначає умови розсіювання газів і летючої золи в районі розташування теплогенеруючої установки. Максимальна концентрація шкідливих газів і золи, що зноситься, в районі зменшується із збільшенням висоти труби і вихідної швидкості газів. Тому швидкість газів на виході з труби визначається розрахунком за умов забезпечення допустимої концентрації шкідливих домішок при граничній висоті труби.
У тих випадках, коли приймається висота труби забезпечує допустиму концентрацію шкідливих речовин при порівняно помірних швидкостях виходу (теплогенератори середньої і малої продуктивності), швидкість газів на виході з труби приймається при штучній тязі:
3.3.5 Внутрішній діаметр труби на виході димових газів гирла труби:
(3.7)
Для цегляної або залізобетонної труби одержана величина діаметру округляється з урахуванням вибраної висоти до найближчого типоразмеру.
3.3.6 Після округлення діаметру труби до
найближчого типоразмеру (у разі цегляної
або залізобетонної труби) швидкість
закінчення газів з труби
,
м/с відповідним чином перераховується
за формулою:
(3.8)
3.3.7 В цілях попередження проникнення димових газів в товщу конструкції цегляних труб не допускається позитивний статичний тиск на стінки газовідвідного стовбура.
Для цього повинна виконуватися умова R≤1,
де R – визначальний критерій, рівний
(3.9)
де
– коефіцієнт опору тертю, для цегляних
труб з обліком кільцевих виступів
футеровки
=0,05
– постійний ухил внутрішньої поверхні верхньої ділянки труби (при відсутності даних з конструкції труби) приймається рівним 0,002 [3];
– прискорення сили тяжіння
=9,81
м/с2;
– густина зовнішнього повітря при
розрахунковому режимі, кг/м3;
– густина димових газів при розрахунковому
режимі, кг/м3.
Густина повітря і газів при температурах, відмінних від 0 ºС, визначається за формулою:
(3.10)
де
– густина повітря (газів) за нормальних
умов, кг/м3.
Густина повітря за нормальних умов
.
Температуру повітря t приймаємо
20ºС, тоді
.
Густину газів можна визначити за формулою
,
де
– поправка на різницю густини газів і
повітря визначаеться як функція від
об'ємної частки водяної пари в газах,
що йдуть, за рис. 8.9. [6].
Температура димових газів – .
При R>1 слід збільшити діаметр труби, за формулою (3.8.) визначити ωвих і знову перевірити умову R≤1. Якщо умова виконується, слід приступити до подальшого розрахунку.
3.3.8 Опір димової труби.
Опір димової труби складається на опори тертя і втрати тиску з вихідною швидкістю.
(3.11)
При постійному ухилі в трубі опір тертя визначається для бетонних і цегляних труб за формулою:
(3.12)
де – густина повітря, кг/м3, визначається при температурі .
Опір тертя в циліндрових трубах визначається за формулою (3.2).
Втрати тиску з вихідною швидкістю визначаються за формулою (3.3), з коефіцієнтом місцевого опору виходу ζ=1,0.
3.3.9 Самотяга димової труби.
Величина самотяги димової труби обчислюється за формулою:
(3.13)
