- •1.Мета і задачі проекту
- •2.Теплові схеми теплогенеруючих установок
- •Загальні положення
- •Початкові дані для розрахунку теплової схеми
- •3.Водопідготовка
- •Основні положення
- •Схеми обробки води Натрій-катіонування
- •Натрій-хлор-іонування
- •Водень-натрій-катіонування
- •Аммоній-натрій-катіонування
- •Вибір схеми обробки води
- •Коректувальні методи обробки води
- •Методика розрахунку катіонітових фільтрів
- •Розрахунок Na-катіонітових фільтрів I ступеня
- •Розрахунок Na- катіонітних фільтрів іі ступеня
- •Підбір обладнання Підбір деаератора
- •Підбір конденсатного насоса
- •Підбір насоса сирої води
- •Підбір мірника розчину солі
- •Підбір резервуару вологого зберігання солі
- •Основні положення аеродинамічного розрахунку
- •Розрахунок димової труби
- •Вибір системи золоуловлення
- •Розрахунок газового тракту
- •Розрахунок повітряного тракту
- •Вибір димососів і вентиляторів
- •5.Техніко-економічні показники теплогенеруючої установки
Розрахунок повітряного тракту
Розрахунок повітряного тракту, як і газового, ведеться на номінальне навантаження теплогенератора. Всі необхідні початкові дані: температура повітря, живий перетин і середня швидкість повітря у повітряпідігрівачі і т.п. приймаються з теплового розрахунку або визначаються по нормативному методу теплового розрахунку.
Так само, як і для газопроводів, при розробці компоновки теплогенеруючої установки велика увага повинна бути надане раціональному трасуванню і компоновці повітряного тракту.
Повітряхід звичайно виконується сталевим круглого або прямокутного перетину. Так само, як і для газопроводів, бажане застосування повітряходів круглого перетину на достатньо протяжних ділянках. Розміри цих повітряходів повинні прийматися з розрахунку дотримання економічних швидкостей повітря, забезпечуючих мінімум сумарних експлутаційних витрат. Рекомендації по вибору оптимальних швидкостей у повітряходах холодного і гарячого повітря приводяться в п. ІІІ.10 [3]. Для орієнтовних підрахунків можна прийняти для повітряходів холодного повітря =8-12 м/с, для гарячого повітря (після повітряпідігрівача) =16-18 м/с.
Приклад схеми повітряного тракту приведений на рис. 3.2.
Рис. 3.2 Схема повітряного тракту теплогенеруючої установки:
а – теплогенератор; б – повітряпідігрівач; в – дуттєвої вентилятор;
місцеві опори: 1 – патрубок для забору повітря; 2 – всмоктуючий карман; 3 – дифузор; 4-10 – повороти на 90º.
3.6.1 Повітряпровід холодного повітря.
(Від огороджуючого вікна до повітряпідігрівача або до топочного пристрою, якщо повітряпідігрівач відсутній).
Кількість холодного повітря, що подається дуттєвим вентилятором:
(3.30)
де
– коефіцієнт надлишку повітря в топці;
– присос повітря в топці;
– відносний витік повітря у
повітряпідігрівачі приймається рівним
присосу в ньому по газовій стороні;
– температура холодного повітря, яке всмоктується вентилятором з котельні, при розрахунку типових конструкцій приймається рівною 30 ºС[3].
Залежно від місцевих умов tхв може прийматися інший.
Всі величини, що входять у формулу
(3.30), беруться з теплового розрахунку.
Виходячи з економічних швидкостей
повітря перетин головного каналу
повітряходу холодного повітря
,
м2.
Діаметр повітропроводу круглого перетину
,
м.
Розміри прямокутного повітропроводу
;
В= fв/а, м.
Так само, як і в газопроводах, у разі округлення розмірів за формулою (3.27) уточнюється швидкість повітря.
3.6.2. Повітряпровід гарячого повітря (у разі установки повітряпідігрівача).
Витрата гарячого повітря визначається відповідно до теплового розрахунку за формулою:
(3.31)
де
– температура гарячого повітря
приймається безпосередньо з теплового
розрахунку;
На цю витрату розраховується повітряхід від повітряпідігрівача до топочного пристрою.
Розміри повітряпроводу гарячого повітря визначаються по тих же формулах, що і для повітряхода холодного повітря.
3.6.3. Сумарний опір повітряного тракту
Сумарний опір повітряного тракту складається з:
-опору топочного пристроя –
;
-опорів повітряходів гарячого і холодного
повітря –
;
-опору повітряпідігрівача
.
(3.32)
де – опір топочного пристрою при шаровому спалюванні приймається за табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Необхідний тиск повітря під гратами в шарових топках
№ п/п |
Тип топки і сорт палива |
Необхідний тиск
при номінальному
|
|
А. Механічніі напівмеханічні топки |
|
1 |
Топки з ланцюговими гратами.
Буре вугілля типу челябінських,
Слабоспекаючеся кам'яне вугілля типу СС, =2 Неспекаючеся кам'яне вугілля типу Д і Г, =6,5 Антрацити АС, АМ, АРШ, АСШ |
785 785 785 980 |
2 |
Шахтно-ланцюгові топки. Торф
кусковий,
|
785 |
3 |
Топки з ланцюговими гратами і занедбаністю палива на шар Буре
і кам'яне вугілля
|
490/590* |
4 |
Топкі з шуруючою планкою. Буре і кам'яне вугілля >25 %, =4 |
|
5 |
Топка із закидувачем і рухомим шаром. Буре вугілля Антрацити АС і АМ, =2. Кам'яне вугілля з >25 %, =4 Антрацити АРШ і АСШ з =3 |
590/785* 980/1375* 590/785* 980/1375* |
6 |
Топки з похило-перештовхуючими гратами. Буре вугілля з ≤40 %, =6,5-10 Сланці, =25 |
590 590 |
7 |
Шахтні топки. Торф,
≤40
%,
|
590 |
8 |
Швидкісні топки. Рубана тріска (щепа) Роздроблені відходи і тирса |
690 980 |
9 |
Топкі з нерухомими гратами і ручним закиданням Рядове кам'яне вугілля Решта видів палива |
785 980 |
У знаменнику – необхідний тиск в повітряному коробі перед топкою для топок з ПМЗ.
При спалюванні газу і мазуту приймається як опір пальника. Аеродинамічні опори декількох пальників, використовуваних в тепло-генераторах типу ДЕ, КЕ і ДКВР, приводяться в табл.3.5.
Таблиця 3.5
Аеродинамічні опори горілочних пристроїв.
Тип пальника |
ГМ-2,5 |
ГМ-4,5 |
ГМ-7 |
ГМ-10 |
ГМП-16 |
ГМГ-1,5М |
Аеродинамічний опір, Па |
785 |
883 |
1080 |
1570 |
3924 |
1178 |
Тип пальника |
ГМГ-2М |
ГМГ-4М |
ГМГ-5М |
РГМГ-4М |
РГМГ-6,5М |
РГМГ-7 |
Аеродинамічний опір, Па |
1178 |
1178 |
1178 |
980 |
1080 |
1962 |
– опір повітряхода холодного повітря.
Розрахунок повітряходів зводиться до визначення місцевих опорів. Опори тертя при швидкостях повітря менше 10 м/с можуть не враховуватися. При швидкостях холодного повітря 10-20 м/с опору тертя враховуються приблизно: підраховуються опори тертя одного-двох найдовших ділянок постійного перетину і одержана величина множиться на відношення сумарної довжини повітряхода до довжини ділянки, що розраховується.
Опір тертя підраховується за формулою (3.2) з наближеним значенням коефіцієнта λ=0,02 (залізний нефутерованний повітряхід).
Місцеві опори визначаються так само, як і для газопроводів. Коефіцієнт місцевого опору патрубка для забору повітря можна приймати 0,2-0,3.
– опір повітропроводу гарячого повітря.
Розрахунок опорів повітропроводу гарячого повітря ведеться відповідно до всіх спрощень, вказаних для розрахунку газопроводів при штучній тязі.
– опір повітряпідігрівача (за повітрям).
Розрахунок опору трубчастих повітряпідігрівачів з поперечним обмиванням і поворотами повітря поза пучком виробляються за формулою:
(3.33)
де
– опір поперечний омиваних трубних
пучків, Па;
– опір поворотів в перепускних коробах,
Па;
– поправочний коефіцієнт, приймається
при числі ходу по повітрю не більше двох
рівним 1,05; при числі ходів більше двох
– 1,15.
Опір поворотів на 180º визначається як місцевий опір по загальній формулою (3.3) з коефіцієнтом =3,5. При цьому розрахунковий перетин (F) для визначення швидкості розраховується з трьох перетинів: на вході (F1), на виході (F2) і у середині повороту (F3) за формулою:
(3.34)
При цьому F1 і F2 приймається без урахування захаращування труб, тобто за розмірами короба.
Опір поперечний омиваних трубних пучків визначається за загальною формулою (3.4), де коефіцієнт опору гладкотрубного шахового пучка:
(3.35)
– число рядів труб по глибині пучка (загальна кількість рядів труб по ходу повітря);
– коефіцієнт опору; віднесений до одного
ряду пучка.
визначається згідно рекомендаціям п. 1-18 [3]. Для стандартних повітряпідігрівачів з таблиці 5-16 [7] в діапазоні швидкостей повітря 5-7 м/с і температур 90-150ºС можна приймати рівним 0,273.
3.6.4 Самотяга
Самотяга будь-якої ділянки повітряного тракту визначається за формулою:
(3.36)
Самотяга повітряного тракту підраховується тільки для двох ділянок.
Друга ділянка – повітряпідігрівач, для якого розрахункова висота приймається рівній різниці відміток введення повітропроводу холодного повітря і виводу повітропроводу гарячого повітря.
Перша ділянка – весь повітропровід гарячого повітря, розрахункова висота якого приймається рівній різниці відміток висновку повітропроводу гарячого повітря з повітряпідігрівача і входу в топку, тобто осі пальника або поверхні полотна грат.
За відсутності повітряпідігрівача самотяга не розраховується.
3.6.5 Перепад повного тиску повітряного тракту.
,
Па (3.37)
де
- розрідження на виході з топки;
=20
Па;
-
відстань по вертикалі між центрами
перетинів виходу газів з топки
(3.29)
де – розрідження на виході з топки, необхідне для запобігання вибування газів; звичайно приймають ;
– сумарна самотяга газового тракту, Па, з відповідним знаком („-“);
– сумарний опір газового тракту, визначене за формулою (3.15), Па.
і введення повітря в топку.
