Міністерство аграрної політики та продовольства України

Таврійський державний агротехнологічний університет

Кафедра «Рослиництво»

Інтегрована система заходів по регулюванню чисельності бурянів в посівах льону олійного(попередник на зелений корм)

Виконав

Студент 21 АГ

Бучко.О.В

Перевірила:

Золотухіна.З.В

Мелітополь, 2013 р.

План

1.Вплив забур’яненості на урожайність культури……………………….3

2.Характеристика найбільш шкодочиних бур’янів……………………….4

3.Попереджувальні заходи боротьби з бур’янами……………………….11

4.Фізичні заходи боротьби з бур’янами………………………………….12

5.Біологічні заходи боротьби з бур’янами………………………………..13

6.Механічні заходи боротьби з бур’янами ………………………………..14

7.Хімічні заходи боротьби з бур’янами…………………………………….15

1.Вплив забур’яненості на урожайність культури

Кращими попередниками льону олійного є озима пшениця, яра пшениця по чорному пару, кукурудза, картопля, баштанні культури, не рекомендується сіяти льон після соняшнику та рицини, а також повторно після льону. Часте вирощування льону на одному й тому ж місці знижує врожайність та його якість із-за впливу ендогенних і екзогенних факторів. У сівозміні льон можна повертати на теж саме поле не раніше як через 6-8 років. При виборі попередників для льону потрібно враховувати його низьку конкурентно-здатність до бур’янів. Попередники льону повинні залишати в ґрунті мало азоту та органічних решток.

Льон олійний – добрий попередник для озимих і ярих культур. Обробіток ґрунту

Основний обробіток ґрунту проводиться з урахуванням попередників, вологості ґрунту та його забур’яненості. На полях, засмічених однорічними бур’янами проводять ранню оранку плугами з передплужниками, або застосовують одно-дворазове лущення стерні та оранку на зяб на глибину 20-22 см. На полях, засмічених коренепаростковими бур’янами (осот польовий, молочай, берізка), услід за збиранням попередника лущать ґрунт дисковими лущильниками на глибину 6-8 см. Після з’явлення на поверхні ґрунту сходів бур’янів поле повторно лущать лемішними або дисковими знаряддями на глибину 10-12 см. Зяблеву оранку проводять на глибину 25-27 см.

Потрібно відмітити, що досить ефективним є напівпаровий обробіток ґрунту.Льон повільно росте на початку вегетації і дуже негативно реагує на забур'янення посівів зниженням врожаю і якості продукції. Коренева система бур'янів розвинута набагато сильніше, ніж у льону. Тому бур'яни споживають воду, поживні речовини швидше й інтенсивніше, обмежуючи їх надходження до рослин льону. Крім того, бур'яни затіняють льон, знижуючи температуру ґрунту, є джерелом поширення шкідників та хвороб. Потрібно в першу чергу якнайповніше використати можливості агротехнічного способу боротьби з бур'янами. Це дотримання чергування культур у сівозміні, напівпаровий або поліпшений основний обробіток ґрунту, високоякісна весняна підготовка ґрунту, раціональна система удобрення, своєчасна і якісна сівба кондиційним насінням тощо.

2.Характеристика найбільш шкодочиних бур’янів

Часто посіви льону-довгунцю сильно забур'янюються такими бур'янами: редька дика, гірчиця польова, лобода, гірчак, рижій льоновий, шпергель, свиріпа, волошка синя, ромашка польова, осоти, просо куряче, мишій сизий, пирій та ін. Для їх знищення у посівах льону, застосовують гербіциди. Дводольні бур'яни гинуть під дією препаратів агрітокс, базагран, 2М-4Х, дікопур МЦПА, крос, лонтрел, льонок. Для знищення однорічних та багаторічних злакових бур'янів застосовують на посівах льону лелек супер, набу, поаст, пантера, селект, тарга, фюзілад супер, центуріон, шогун. Гербіцид вибирають залежно від видового складу бур'янів. Високоефективними є бакові суміші протизлакових і протидводольних препаратів, наприклад льонок і пантера.

Після збирання попередника у випадку сильного забур'янення багаторічними злаковими (пирій та ін.) рекомендується по стерні вносити гербіциди суцільної дії: раундап, ураган, буран, гліфос, гліфоган. Оранку на зяб проводять після повної загибелі бур'янів, не раніше як через 3 тижні після обприскування поля.

Найбільш шкодочині це мишій сизий, будя́к польовий, пирій повзучий, гірчиця польова, плоскуха звичайна, волошка синя.

Мишій сизий - Setaria glauca L.

РОДИНА ТОНКОНОГОВІ (ЗЛАКОВІ) - POACEAE (GRAMINEAE)

Однорічний ярий пізній бур'ян. Стебло пряме, висотою 10-60 см, під суцвіттям шорстке. Пластинка листків сизувато-зелена, лінійно-ланцетна, зверху шорстка. Суцвіття – циліндрична щільна колосовидна волоть (султан) довжиною 4-6 см. Колоски безості, щетинки, які їх оточують, жовтувато-рудуваті. Цвіте в червні - серпні, вересні. Корінь мичкуватий, проникає в грунт на 105–173 см і в сторони від стебла на 35–78 см. Плід – яйцевидноовальна, однобічна, опукла, поперечнозморшкувата, лимонно-зелена або темно-бура плівчаста зернівка довжиною 2-2,75, шириною 1,65-1,75, товщиною до 1 мм. Маса 1000 зернівок 2-2,75 г.

Плодоносить у липні - вересні. Максимальна плодючість 13800 зернівок, свіжодостиглі й недостиглі зернівки проростають в грунті з глибини не більше 16-18 см. Зернівки зберігають життєздатність до 30 років, не втрачають схожості при тривалому перебуванні в воді. Рослина більш вологолюбна, ніж мишій зелений. Сходи з'являються в квітні – травні (червні - липні) при мінімальній температурі +6...+8°С і оптимальній +20...+24°С. Росте на полях, пасовищах, рясно на розпушених піщаних і суглинкових грунтах. Поширений як післяжнивний бур'ян на полях після збирання ранніх озимих і ярих зернових, а також в посівах пізніх ярих культур.

В південних областях і зрідка по всій країні поширений інший вид - мишій зелений, який відрізняється від мишію сизого зеленим кольором щетинок суцвіття. Насіння його придатне для годівлі птиці.

Будя́к польовий, або рожевий осо́т (Cirsium arvense) — вид багаторічних рослин із роду будяк родини Айстрові, або Складноцвітні (Asteraceae).

Біологічний опис

Стебла прямостоячі, розгалужені, 20—30 см заввишки. Листки видовжені, цілісні або перистороздільні. Квітки трубчасті, в кошиках, зібраних у волотево-щітковидні суцвіття. Плоди — сім'янки з перистими летючками. Мають дуже розвинену кореневу систему (головний корінь заглиблюється на 5—6 м, а іноді й на 9 м).

Рід нараховує близько 150 видів, поширених в Європі, Азії, Америці. В Україні — понад 20.

Листя утворюють прикореневу розетку, із яких потім виростають стебло висотою от 30 до 200 см; у верхній частині стебла розгалуджується.

Рослина звичайно дводомна, добре розмножується вегетативним шляхом. Буває, що утворює колонії тільки із осіб однієї статі. Тоді рослина цвіте, але насіння не дає. Час цвітіння — з червня по жовтень.

Будяк польовий за рахунок вегетативного розмноження може заполонити все поле, витіснивши культурні рослини. У природі також зустрічається на луках, у зарослях чагарників, вздовж доріг в низовинах та в горах.

Сильний стержневий корінь може проникати на 2—3 метра, інколи зустрічаються корені довжиною 5—6 метрів. Приблизно на глибину 35 см від головного кореня паралельно поверхні відходять клубневидні потовщені корені, що запасають поживніречовини. Використання :Будяк польовий — хороший медонос.Є дані про використання рослин у народній медицині.

Деякі види — злісні бур'яни, Будяк польовий, або рожевий (С. arvense), поширений переважно в Правобережному Лісостепу, на Поліссі, в Карпатах. Будяк польовий має кілька форм: щетинистий, ліловий, червоний та інш. Усі вони легко перезапилюються. Засмічує всі сільськогосподарські культури. Як заходи боротьби застосовують правильні сівозміни, чисті пари в Степу. Систематично знищують осот, застосовуючи комплекс агротехнічних і хімічних заходів.

Пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski, Agropyron repens (L.) Beauv.) - багаторічна трав'яниста рослина родини злакових з довгим повзучим кореневищем. Стебла прямостоячі або висхідні, циліндричні, зелені, з потовщеними вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки (3-10 мм завширшки) чергові, сидячі, лінійні, плоскі, зісподу гладенькі, зверху шорсткі, часто з рідкими волосками по жилках. Піхви голі, гладенькі, язичок короткий. Суцвіття — прямостоячий складний колос (до 15 см завдовжки). Колоски (10-18 мм завдовжки) багатоквіткові, ланцетні, сидять на виступах осі колоса. Колоскові луски (6-12 мм завдовжки) ланцетні, гострі з п'ятьма-сімома жилками, гладенькі або шорсткі. Нижня квіткова луска (7-10 мм завдовжки) ланцетна, гола, на верхівці тупувата, загострена або з коротким остюком. Тичинок три, маточка одна, зав'язь верхня з двома перистими приймочками. Плід — лінійнодовгаста зернівка (до 4 мм завдовжки), на верхівці волосиста.

Пирій повзучий росте як злісний бур'ян на залужених лісових і лісокультурних площах, лісосіках, забур'янених місцях. Світлолюбна рослина. Цвіте в червні — липні. Поширений по всій Україні, частіше в Лісостепу і Степу, утворює суцільні зарості, особливо на свіжих перелогах. Промислова заготівля можлива в усіх областях, запаси сировини значні.

Гірчиця польова (Sinapis arvensis L.).

Родина: Капустових, Brassicaceae Burnett (Cruciferae Juss.)

Стебло пряме, висотою 30—60 см, розгалужене, вкрите жорсткими волосками.

Листки ліроподібні з ледь виїмчастими краями, верхні — довгасті.

Коренева система стрижнева.

Розмножується насінням.

Цвіте починаючи із травня.

Суцвіття — китиця.

Квітки жовті.

Плід — стручок, насіння грушеподібне, розміром 2—3x1,7—2x0,75 мм, дозріває у липні.

Репродуктивна здатність — до 32 тис. насінин на рослину.

Зберігає життєздатність у ґрунті до 11 років, проростає без періоду спокою у межах температур 2—20°С.

Сходи з'являються у квітні—травні з глибини 0— З см.

Поширений у Поліссі та Лісостепу. Засмічує у більшості посіви ярих культур, насіннєвий матеріал пшениці, ячменю, гречки.

Однорічний ярий ранній бур'ян. Стебло 30-70 см, прямостояче, розгалужене, в пазухах, часто з червонуватими або буро-ліловими плямами. Листки цілокраї, вкриті простими волосками, прикореневі й нижні яйцевидні чи довгасті, нерівно- і крупновиїмчасто-зубчасті, черешкові, подекуди з вушками при основі, а самі нижні майже ліровидно-перисто-надрізані. Верхні листки сидячі, крупно- і нерівно-зубчасті. Корінь стрижневий, досить товстий, короткий. Цвіте в червні – серпні. Квітки жовті, чашолистки близько 4-7 мм довжиною, пелюстки білі, 8-9 (11) мм. Суцвіття нещільне, китицеподібне. Плід – стручок довжиною 18-34 мм лінійний, циліндричний, хвилясто-горбкуватий, з двома стулками, що розкриваються, з чотиригранним носиком на короткій досить товстій плодоніжці. Насіння кулясте, буре або майже чорне, розміром 1,5-2 мм. Розмножується виключно насінням; одна рослина утворює до 32 тис. насінин, що достигають в липні. Насіння може зберігати життєздатність в грунті до 11 років (максимально 50). В зв'язку з тим, що насіння гірчиці польової не має періоду спокою, частина його може проростати восени, але основна маса сходів з'являється весною. Недостигле насіння має таку саму схожість, як і стигле. Мінімальна температура проростання +2...+4°С, а оптимальна +14...+20°С. Сходи з'являються з глибини 0-3 см, витримують морози до -3,8°С. Поширений на всій території України, особливо на чорноземних грунтах, дуже засмічує ярі посіви. Місцями використовується як медонос і олійна рослина.

Хімічні заходи боротьби:

Гірчиця польова, як і інші види рослин з роду капустяних, є дуже чутливою до дії дикамби, 2,4-Д та 2М-4Х, тому в посівах зернових колосових, проса, кукурудзи ці бур'яни можуть ефективно контролюватися гербіцидами на базі 2,4-Д або баковими сумішами гербіцидів, до складу яких входить дикамба, а в посівах зернових колосових з підсівом конюшини - гербіцидами на базі 2М-4Х;

• Альфа-Стар-Дуо (тифенсульфурон-метил, 500 г/кг + трибенурон-метил, 250 г/кг) - 30-60 г/га, обприскування посівів зернових колосових від фази 2-3 листків до прапорцевого листка включно;

• Альфа-Стар (трибенурон-метил, 750 г/кг) - 20-25 г/га (озимі пшениця та ячмінь), - 15 г/га (ярі пшениця та ячмінь), обприскування вегетуючих бур'янів у посівах озимих культур від фази 2-3 листків до прапорцевого листа у культури включно, ярих - від фази 2-3 листків до виходу у трубку культури;

• Альфа-Бентазон (бентазон, 480 г/л) - 2-4 л/га, обприскування посівів зернових колосових у фазі кущіння, кукурудзи - у фазі 3-5 листків; - 3 л/га, обприскування посівів гороху у фазі 5-6 листків, льону-довгунця - у фазі «ялинки» за висоти культури 3-10 см; - 2 л/га, обприскування посівів люцерни 1-го року вегетації у фазі 1-2 справжніх листків у культури; - 3-6 л/га, обприскування посівів конюшини 1-го та 2-го років вегетації та насіннєвих посівів конюшини польової, повзучої, гібридної у період весняного відростання до початку стеблування культури за висоти рослин 10-15 см;

• Альфа-Прометрин (прометрин, 500 г/л) - 3-5 л/га (горох), 2-4 (соняшник), 3-4 л/га (картопля, соя), обприскування грунту до появи сходів культури; - 2-3 л/га (морква), 3-4 л/ га (коріандр), обприскування грунту до висівання, до сходів або у фазі 2-3 справжніх листків у культури;

• Альфа-Бригадир (десмедифам, 71 г/л + фенмедифам, 91 г/л + етофумезат, 112 г/л), трикратне обприскування посіву буряків у нормі 1 л/га у фазі сім'ядолей у бур'янів з інтервалом 5-10 днів;

• Отаман (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л, у кислотному еквіваленті - 360 г/л) - 2-4 л/га, обприскування після збирання врожаю попередника восени або 2-5 л/га - за 2-3 тижні до посіву або посадки сільськогосподарських культур весною.

Плоскуха звичайна, півняче або куряче просо (лат. Echinochloa crus-galli L.) — однорічна рослина з роду Плоскуха (Echinochloa), родини Тонконогових (Poaceae). Морфологічна будоваСтебло — висотою 30-100 см прямостояче або біля основи колінчастовисхідне, голе. Листки — широколінійні або лінійноланцетні, по краях гострожорсткуваті, без язичка, темно-зелені. Суцвіття — прямостояча, нещільна волоть з гострошорсткими колосоподібними гілочками, трохи поникла. Корінь — мичкуватий.

Сходить — з квітня. Цвіте — в червні — вересні. Плодоносить — з серпня до пізньої осені.

Плід — зернівка. Форма — яйцеподібна, однобічноопукла, на верхівці загострена. Поверхня — блискуча. Колір — зеленувато-білий. Розміри: довжина 2-2,25 мм, ширина 1,25-1,75 мм, товщина 1-1,75 мм. Маса 1000 плівчастих зернівок — 1,5-2 г.

Біологічні особливості

Максимальна плодючість — 60 000 зернівок, глибина проростання — не більше 12-14 см. Насіння зберігає схожість до 13 років.

Екологічні умови

Температура проростання — мінімальна : +4…+6, оптимальна : +26…+28, максимальна : +50…+52°. Вимоги до вологи — краще проростає при вологості ґрунту 40-80%.

Поширення

Росте майже повсюди. Поширена по всій Україні, особливо на зрошуваних землях Півдня. 3асмічує посіви зернових колосових, кукурудзи, рису, буряків, овочевих культур, сади і виноградники, росте на необроблюваних землях, біля каналів зрошуваних і осушувальних систем.

Волошка синя

Поширений однорічний бур'ян, який росте на засмічених полях у ячмені, пшениці, житі; уздовж доріг по всій Україні.

Ботанічні характеристики

Однорічна трав'яниста рослина висотою 30—60 (100) см. Стебло пряме, гіллясте, 30-70 см заввишки.Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковидні. Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені.

Крайові лійковидні квітки безплідні, вони приваблюють комах, які запилюють серединні трубчасті квітки. Стовпчик маточки знаходиться з тичинками, що зрослися в трубочку.

Цвіте в червні-липні, іноді протягом усього літа.

Поширення

В природних умовах росте по всій території України на полях, луках, уздовж доріг, засмічує посіви озимих і ярих культур. У культурі вирощують аматори, має перспективи для промислового виробництва.

Ботанічні характеристики

Коренева система стрижнева, головний корінь заглиблюється до 25 см у грунт.

Стебло пряме, рідше розгалужене, волосисто-павутинисте, заввишки до 80 см.

Листки чергові, нижні - ліровиднорозсічені, на черешках, середні й верхні - цілокраї, сидячі, лінійні.

Суцвіття - кошики, що сидять на кінцях стебел і гілочок. Крайові квітки в кошику - яскраво-голубі, майже сині, лійкоподібні, серединні - трубчасті, фіолетові або білуваті.

Плід - сім'янка.

Насіння - дрібне, маса 1000 насінин - 3 - 4 г.