3.1 Агрономічна характеристика добрива

С ульфат амонію являє собою сіль, білі або прозорі кристали добре розчинні у воді, нерозчинні в ацетоні, етанолі та ефірі.

Щільність 1,769 г/см³. Температура плавлення - 235-280° C, температура розкладання - 218° C.

Хімічна формула: (NH4)2SO4.

Досліджуване добриво (сульфат амонію) є азотним. Значення цих добрив зумовлене тим, що азот входить до складу рослинних білків, амінокислот, нуклеїнових кислот та інших життєво важливих сполук.

Рослини з цього добрива засвоюють мінеральний азот у формі іонів амонію (NH4+).

За нестачі азоту спостерігається гальмування росту рослин, послаблюється утворення бокових пагонів і коренів, спостерігається дрібнолистковість тощо. Основною зовнішньою ознакою дефіциту азоту є блідо-зелене забарвлення листків, поява некрозів, висихань і відмирань тканин.

Для оптимізації азотного живлення рослин у сільському господарстві широко використовуються азотні мінеральні добрива. Дане добриво є фізіологічно кислими. Для нейтралізації їх кислотності встановлено норми вапна. (1,5)

1. Розрахунок доз добрив

Норму внесення мінерального добрива розраховують за формулою:

H=n*100/d

де:

Н — норма добрив, кг/га;

n — доза діючої речовини, що планується до внесення, кг/га;

d — вміст діючої речовини в добриві, %.

Найвищі урожаї кукурудзи цукрової отримують завдяки комбінованому удобренню органічними та мінеральними добривами. В Україні, як показують багаторічні дослідження Інституту землеробства УААН, під час вирощування кукурудзи цукрової середні дози внесення добрив складають 30-40 т/га органічних та N100-120 P60-90 K90-100 кг/га мінеральних добрив. Так можна підрахувати за вищезазначеною формулою, що азоту потрібно 524 кг/га або ж це 5,2 ц/га. (Н=110*100/21=524кг/га) У завданні я отримала площу 66,6 га, тобто тепер я повинна вирахувати скільки добрива необхідно на цю площу: 524*66,6=35ц/га

Переважну кількість мінеральних та всі органічні добрива приорюють. Значну кількість мінеральних слід вносити під передпосівну культивацію — по 30-40 кг/га NPK. (Н=30*100/21=143кг/га або 1,4ц/га; 143*66,6=9,5ц/га) Під час сівби в рядки дають 25-30 кг/га суперфосфату.

Високоефективним є підживлення посівів кукурудзи. Залежно від стану посівів та передпосівного і основного удобрення ґрунту проводять дворазове підживлення культури по N20-30 P20-30 K15-20: перше — після проривання або боронування сходів, друге — перед викиданням рослинами волотей. Ефективне також одноразове підживлення кукурудзи у фазі 3-5 листків аміачною водою (1,5-2 ц/га) або рідким аміаком одночасно з розпушенням міжрядь. Для підживлення розрахуємо норму сульфату амонію наступним чином: Н=25*100/21=119кг/га або ж 1,2ц/га; 119*66,6=8ц/га (5)

3.3 Альтернативні форми добрива

Мінеральне добриво сульфат амонію (амоній сірчанокислий) містить 21% азоту в амонійній формі, 24% сірки і є високоефективним азотно-сірчаним добривом.

Рекомендується і використовується для азотно-сірчаного живлення всіх типів сільськогосподарських культур в основному удобренні і при підгодівлі.

При внесенні сульфат амонію добре розчиняється у воді, доступний і легко засвоюється рослинами, відносно мало рухливий і не вимивається з грунтів в умовах нормального зволоження та при зрошенні.

По ефективності застосування сульфат амонію не поступається аміачній селітрі та карбаміду, а в частині фізико-хімічних властивостей (негорючий, вибухобезпечний, не злежується при довгому зберіганні), вигідно відрізняється своєю вартості і має явні переваги.

Найважливіша роль сірки в життєдіяльності рослин визначається тим, що вона є складовою частиною всіх білків і міститься в незамінних амінокислотах (цистин, метіонін), а також в рослинних оліях і вітамінах. Вона має велике значення в окисно-відновних процесах, що відбуваються в рослинах, в активуванні ензимів і білковому обміні.

Окислена форма сірки — вихідний продукт для синтезу білків. При її недоліку синтез білків затримується, оскільки затримується синтез амінокислот, що містять цей елемент. У зв’язку з цим прояв ознак недостатності сірки схожий з ознаками азотного голодування. Рослини призупиняються у розвитку, зменшується розмір листя, подовжуються стебла. При сірчаному голодуванні листки не відмирають, але мають бліде забарвлення. Вивчення дефіциту сірки в харчуванні рослин показало, що її недостатність викликає порушення азотного обміну.

Одним з традиційних джерел поповнення сірки є добриво сульфат амонію N-21%, S-24%.

Основні переваги сульфату амонію перед селітрою аміачною і карбамідом.

Сульфат амонію по ефективності не поступається іншим азотним добривам.

За численними даними дослідів з добривами сульфат амонію по ефективності не поступається найпоширенішим азотним добривам, таким як аміачна селітра і карбамід. При порівняльних випробуваннях ефективності впливу різних видів азотних добрив на величину та якість урожаю зернових, картоплі, олійних зазначено — всі добрива однаково ефективні при внесенні в рівних дозах по азоту (60 кг в д.р.) особливо гарні результати забезпечує внесення сульфату амонію під зернові , ріпак, рис, картопля, соняшник, буряки, овочеві культури, кавуни, підгодівлю багаторічних трав і в пожнивні залишки.

Менші втрати азоту і турбота про екологію

Відомо, що при використанні азотних добрив в сільському господарстві, особливо при незбалансованому співвідношенні поживних елементів, виникають екологічні проблеми. До основних з них слід віднести: перенасичення продукції нітратами, забруднення підземних та поверхневих вод, втрати азоту до 20-30% з нітратних добрив та карбаміду, внаслідок денітрифікації та вимивання. Втрати азоту з нітратних добрив значно більше, ніж з аміачних. Якщо при поверхневому внесенні сульфату амонію втрати аміаку складають, як правило, не більше 1-3%, то у карбаміду і аміачної селітри 25-30% від внесеного кількості азоту. Важливо також те, що цей елемент живлення в сульфаті амонію знаходиться в найбільш доступній формі для рослин і бере участь у формуванні врожаю протягом усього вегетаційного періоду.

Всі ці властивості вигідно відрізняють його від інших азотних добрив, зокрема від аміачної селітри і карбаміду.

Ефективність застосування сульфату амонію при дефіциті сірки.

Недолік або надлишок сірки в першу чергу проявляється на молодих листках і точках росту. Зворотне пересування її дуже незначне і тому вона відноситься до важко реутилізуємих елементів. У цьому сірка дуже сильно відрізняється від фосфору. Недолік сірки у більшості рослин має схожість з ознаками нестачі азоту, але при сірчаному голодуванні він проявляється на молодих листках — листи дрібні, стебла жорсткі, ріст рослин ослаблений, забарвлення листя рівномірно блідо-зелене. У сільськогосподарській практиці це часто призводить до помилок в діагнозі, завищення доз азотних добрив, недобору врожаїв і зниження якості продукції. Встановлено, що рослини містять неоднакову кількість сірки і відповідно відчувають різну потребу в цьому елементі. Різниця у змісті та споживанні сірки сільськогосподарськими культурами обумовлені, насамперед, біологічними особливостями рослин, стадіями їх розвитку, а також змістом цього елемента в грунті і атмосфері.

Дослідженнями також досить чітко встановлено, що застосування сірковмісних добрив на грунтах з недостатнім вмістом сірки сприяє підвищенню врожаю та поліпшенню якості рослинної продукції, збільшенню доступності рослинам фосфору, кальцію, марганцю; підвищує окупність врожаями традиційних NPK добрив.

Особливо слід зазначити, що застосування сульфату амонію під сільськогосподарські культури в необхідних дозах по азоту, оптимізує не тільки азотне, але й сірчане живлення рослин, а також сприяє забезпеченню позитивного балансу цього елемента для наступних культур. Тому сульфат амонію слід розглядати практично як комплексне добриво (NS).(3,6,7)