2.5 Громадський контроль

Відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року, профспілки здійснюють громадський контроль:

а) з виплати заробітної плати;

б) дотримання законодавства про працю та про охорону праці;

в) зі створення безпечних і нешкідливих умов праці;

г) створення належних виробничих та санітарних умов;

д) забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, які будуються, проектуються або знаходяться в експлуатації з метою визначити їх відповідність нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків на виробництві та давати висновки про них.

У разі загрози життю або здоров'ю працівників, профспілки мають право вимагати від роботодавців негайного припинення роботи на окремих робочих місцях, виробничих ділянках або підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників. Таким же правом вони володіють у разі нещасного випадку з метою визначення причин події і недопущення таких НП в майбутньому.

Профспілкові комітети підприємств, установ і організацій мають право створювати комісії з питань охорони праці та вибирають громадських інспекторів з охорони праці. Характерною особливістю перелічених повноважень профспілок є те, що вони носять рекомендаційний характер, а прийняті рішення не є обов'язковими для власника (керівника) підприємства. Але державна інспекція праці може залучати представників громадськості, профспілок шляхом їх оформлення, за їх згодою, громадськими інспекторами праці. Такі громадські інспектори працюють у взаємодії з державними інспекторами праці та під їх керівництвом. І розпорядження цих громадських інспекторів праці підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням інспекції у місячний термін про вжиті заходи.

Функції громадського інспектора:

- перевірка стану безпеки праці та виробничої санітарії на робочих місцях;

- перевірка дотримання працівниками інструкцій з техніки безпеки та ін нормативних актів;

- контроль наявності і повноти інструкцій з техніки безпеки;

- інформування керівника дільниці (цеху і т. д.) про кожний нещасний випадок на виробництві;

- прийняття участі у розслідуванні обставин і причин нещасного випадку, професійного захворювання.

Для здійснення цивільного контролю щодо дотримання законодавства про працю на підприємствах, організаціях, установах створюється інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.

Уповноважені трудових колективів вибираються простою більшістю на загальних зборах колективу підприємства або окремого цеху відкритим голосуванням.

Уповноважені особи здійснюють контроль над відповідністю законодавству умов праці, безпеки технологічних процесів, машин і устаткування, стану засобів колективного та індивідуального захисту, які використовуються працівниками, санітарно-побутових умов і т. д.

Уповноважені трудових колективів мають право безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, вносити пропозиції роботодавцю щодо поліпшення умов праці.

Рішенням трудового колективу підприємства з кількістю працівників понад 50 може створюватися Комісія з питань охорони праці підприємства. Ця комісія є постійно діючим консультативним органом роботодавця і трудового колективу, формується на принципах рівного представництва від колективу та роботодавця. Вона має право здійснювати контроль над дотриманням законодавства про охорону праці безпосередньо на робочих місцях забезпеченням працівників засобами захисту, знезаражувальні та ін засобами, необхідними для більшої безпеки роботи на даному підприємстві.

Цивільний контроль над дотриманням актів з питань пожежної безпеки здійснюється добровільними пожежними дружинами в межах їх компетенції.

Комітет з нагляду за охороною праці України може залучати на цивільних засадах позаштатних державних інспекторів з нагляду за охороною праці.

Основними завданнями позаштатного інспектора є проведення профілактичної роботи з попередження аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань, крадіжки вибухонебезпечних матеріалів, забезпечення раціонального використання мінеральних ресурсів під час їх переробки і т. д.

Позаштатний інспектор може:

- попередньо попередивши керівника, безперешкодно в будь-який час проводити планові та позапланові перевірки об'єктів з питань, що входять до його компетенції;

- давати керівникам обов'язкові для виконання розпорядження встановленої форми для ліквідації порушень охорони праці;

- пропонувати керівникам підприємств зупиняти експлуатацію об'єктів, окремих виробництв, цехів і т. д. до усунення порушень в галузі охорони праці, якщо ці порушення створюють загрозу для життя і здоров'я працівників (про такі порушення він зобов'язаний повідомляти державному інспектору з охорони праці);

- вносити пропозиції про притягнення винних у порушенні законодавства про працю осіб до адміністративної відповідальності.

Розділ III. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

«Особи, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством»³

Дійсно, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення,за порушення законодавства про працю передбачені різні заходи адміністративного стягнення.⁴:

- за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, оплату її в неповному обсязі на порушників (посадових осіб підприємств, організацій, установ усіх форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності) накладається штраф від 15 до 50 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян; порушення вимог законодавства і будь-яких інших нормативних актів, що стосуються охорони праці, веде до накладення штрафу від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на працівника і від 5 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян на посадових осіб підприємств, організацій, установ всіх форм власності (ст . 41);

- ухилення осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи, а так само профспілки або інші об'єднання трудового колективу або окремих працівників від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку укладання таких договорів або не забезпечення роботи комісій сторін або примирної комісії у визначений сторонами переговорів строк тягнуть за собою накладення штрафу від 3 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 41-1);

____________________________________________________________________

³ст.265 Кодекс Законів про Працю

⁴Розділ 5 і 8 Кодекс про адміністративні Правопорушення

- у разі порушення чи невиконання зобов'язань за колективним договором однієї із сторін (власником (уповноваженим органом) або трудовим колективом (профспілкою)) на порушників накладається штраф від 50 до 100 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 41-2);

- ненадання особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілками або іншими уповноваженими трудовим колективом органами, або представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і укладення та дотримання колективного договору тягне за собою штраф від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 41-3);

- порушення на підприємстві санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил і норм веде до накладення штрафу на працівника від 1 до 12 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб та власників підприємств - від 6 до 25 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 42 );

- порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт на об'єктах, підконтрольних органам виконавчої влади в галузі охорони праці, тягне за собою накладення штрафу на працівників від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств, організацій і установ і на громадян - власників підприємств від 5 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 93);

- порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання та використання вибухових речовин на підприємстві, підконтрольному органам виконавчої влади в галузі охорони праці, тягне за собою штраф для працівників від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб та власників підприємств - від 10 до 14 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 94);

- порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій усіх форм власності та громадянами - власниками підприємств правил і норм ядерної та радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання тягне за собою накладення штрафу від 10 до 14 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 95). З 7.06.2004 набуває чинності нова редакція цієї статті, згідно з якою, порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій всіх форм власності правил і норм ядерної та радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання тягне за собою накладення штрафу від 10 до 100 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення штрафу тягнуть за собою накладення штрафу про 100 до 200 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян;

- експлуатація паливо-і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання і т. д. або в разі їх несправності тягне за собою попередження або накладення штрафу на керівників, їх заступників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ та організацій від 5 до 8 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 102).