2.2 Прокуратура і суд

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Перевірка виконання законів проводиться за заявами і повідомленнями про порушення законів, які вимагають втручання прокурора, а за наявності інших підстав - також з власної ініціативи прокурора. При цьому прокуратура не замінює органи нагляду та контролю і не втручається в господарську діяльність підприємства, якщо вона не суперечить чинному законодавству.

Предметом нагляду є відповідність актів, які видаються підприємствами, організаціями, установами Конституції і законам, дотримання законів про соціально-економічні права і свободи громадян та їх захист в разі, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав.

При здійсненні прокурорського нагляду за дотриманням законів прокурор має право:

- безперешкодно входити на територію підприємств, організацій, установ усіх форм власності;

- мати доступ до всіх матеріалів і документів, необхідних для проведення перевірки;

- вимагати від керівників підприємства проведення перевірок, ревізій діяльності підконтрольних підприємств і виділення спеціалістів для проведення перевірок і відомчих експертиз;

- викликати посадових осіб та інших працівників, вимагати від них усних або письмових пояснень стосовно порушення закону.

У разі виявлення порушення закону прокурор має право опротестувати акти органів державної виконавчої влади, акти роботодавця, вносити протест на рішення місцевих рад, а так само рішення посадових осіб, порушити кримінальну справу, стежити за виконанням наказів про усунення порушень законів, звертатися до суду з метою захисту прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Важливу роль у забезпеченні законності в трудових відносинах відіграють судові органи. Суди загальної юрисдикції вирішують питання про законність наказів і розпоряджень власника, розглядають індивідуальні та колективні трудові спори, вживають заходів щодо виявлення та усунення причин і умов, які призводять до порушення законодавства про працю.

2.3 Місцеві держадміністрації та поради Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів також здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю на відповідних територіях відповідно до КЗпП:

- забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

- формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

- здійснюють контроль щодо дотримання нормативних актів про охорону праці за допомогою створення місцевих інспекцій, комітетів і комісій;

- організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування для ліквідації наслідків аварії на підприємстві.

Місцеві держадміністрації мають право проводити перевірки стану додержання Конституції та законів України, інших нормативних актів органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, організацій, установ, їх філій та відділень незалежно від форм власності.

Виконавчі органи місцевих Рад можуть здійснювати контроль щодо забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, організаціях, установах, за якістю проведення атестації робочих місць, за умовами праці та наданням працівникам пільг відповідно до законодавства за роботу зі шкідливими умовами праці. Так само вони можуть брати участь у веденні колективних переговорів та укладанні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів, реєструвати колективні договори та угоди, стежити за їх виконанням, здійснювати контроль за наявністю вільних робочих місць (посад).