4. Методи калькулювання (обчислення) собівартості:

• прямого рахунку – собівартість одиниці продукції визначається розподілом загальної сумі витрат на кількість виготовленої продукції.

Застосування цього методу можливо на підприємствах, що виготовляють однорідну продукцію.

• нормативний – витрати на одиницю продукції встановлюються по нормах. Заснований на нормах і нормативах використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Застосовується на підприємствах, де чітко організований облік змін фактичних витрат кожного вид) ресурсів на одиницю конкретного виду продукції масового виробництва.

• параметричний – затрати на проектований виріб встановлюються, виходячи із залежності рівня цих витрат від зміни техніко-економічних параметрів виробу Він полягає у встановленні закономірностей зміни витрат виробництва в залежності від якісних характеристик продукції. Так, визначають собівартість виробу на підставі вартості одного кілограма, однієї тонни конструктивної ваги аналогічних машин і устаткування.

Застосовується при калькулюванні однотипних, але різних по якості виробів.

• розрахунково-аналітичний – найбільш точний метод. Прямі витрати на виробництво одиниці продукції розподіляються на основі діючих норм, а непрямі – пропорційно заробітній платі.

Насамперед здійснюється всебічний аналіз стану виробництва, можливих змін у ньому. В основ} нормативів і норм закладаються техніко-економічні й організаційні умови роботи в проектованому періоді.