ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЛОГІСТИКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи
з дисципліни
«Стратегічне планування логістики»
(для студентів спеціальності 8.050208 «Логістика» освітньо-кваліфікаційного рівня – «магістр»)
Донецьк
2013
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЛОГІСТИКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи
з дисципліни
«Стратегічне планування логістики»
(для студентів спеціальності 8.050208 «Логістика» освітньо-кваліфікаційного рівня – «магістр»)
|
ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні кафедри «Логістика» Протокол №__ від ____ 2012 р. |
Донецьк
2
013
УДК 68
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Стратегічне планування логістики» (для студентів спеціальності 8.050208 «Логістика» освітньо-кваліфікаційного рівня – «магістр»)/ Укладачі: Н.М. Ткачова, О.О Шевцова. – Донецьк: ДонДУУ, - 2013. – 22 с.
У методичних вказівках надана структура курсової роботи та вказівки щодо її оформлення. Приведено інформаційне забезпечення до виконання курсової роботи.
УкладачІ:
д.держ.упр., професор Н.М. Ткачова
викладач О.О. Шевцова
Відповідальний за випуск:
зав. кафедри логістики,
д.держ.упр., професор Н.М. Ткачова
ЗМІСТ
Вступ.................................................................................….............................…...6
1. Вибір теми …………………………………………………………………….. 8
2. Вимоги до якості курсової роботи ………………………………………….. 8
3. Структура та зміст курсової роботи …………………………………...……. 9
4. Оформлення курсової роботи ……………………………………….……... 13
5. Пропоновані напрямки досліджень, за якими
обирається тема курсової роботи ………………………………………………18
Перелік посилань.................................................................……........…............ 19
Додаток А. Зразок титульного листа …………………………………………. 21
Додаток Б. Зразок реферату …………………………………………………... 22
ВСТУП
Останнім часом все більш популярними стають слова «стратегія», «стратегічне планування», «стратегічний менеджмент». Посилюється потік наукової та навчально-методичної літератури, що досліджують вищеназвані поняття. Розгляд проблем соціально-економічного розвитку з позицій стратегічного мислення становиться об'єктивною необхідністю. Стратегічний менеджмент вже протягом двох десятків років являється одним із загальновизнаних напрямів економічної науки в промислово розвинених країнах. Випущений не один десяток фундаментальних монографій і підручників з даної проблеми, видаються спеціалізовані журнали, проводяться конференції, сформувати вались наукові школи. Разом з тим в нашій країні стратегічний менеджмент і як наука, і як інструмент управління підприємством на практиці ще перебуває в стадії становлення.
Логістична стратегія фірми спрямована на оптимізацію ресурсів компанії при управлінні основними і супутніми потоками. Стратегічні цілі задаються за допомогою одного або декількох ключових показників ефективності логістики. Логістична стратегія може бути побудована на основі максимізації (мінімізації) одного або декількох ключових показників.
Вивчення стратегічного планування логістики направлене на формування у майбутніх фахівців нового економічного мислення, комплексу знань і умінь ведення ділових операцій при рішенні проблем логістики.
Написанням курсової роботи закінчується вивчення навчальної дисципліни «Стратегічне планування логістики» студентами спеціальності 8.050208 «Логістика».
Процес написання курсової роботи складається з декількох етапів:
1. Вибір теми курсової роботи, визначення її структури й об’єктів дослідження відповідно до конкретних запитів підприємства (організації, фірми, установи).
2. Робота зі спеціальною економічної й управлінською літературою, нормативними актами за обраною темою.
3. Вивчення об’єкта дослідження, збір і аналіз статистичних і звітних даних.
4. Написання курсової роботи.
5. Захист курсової роботи на кафедрі.
Курсова робота повинна являти собою самостійно виконане дослідження, підсумковий результат теоретичних і професійних знань і умінь, прояв творчих аналітичних якостей, що дають можливість оцінити отримані знання й уміння, їхнє застосування на практиці.
Курсова робота носить комплексний характер – це підсумок вивчення дисципліни, передбаченої навчальним планом.
Основною метою курсової роботи є закріплення і розширення теоретичних і практичних знань студентів, а також безпосереднє їхнє застосування при рішенні конкретних задач (наукових, економічних, виробничих, організаційних, науково-технічних); розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою дослідження й аналізу; формування уміння використовувати комп’ютерні програми для більш ефективного аналізу й обробки інформаційного матеріалу.
1. Вибір теми
На підставі розробленого і затвердженого кафедрою переліку тем курсових робіт студент самостійно, з обліком своїх наукових інтересів, майбутньої практичної діяльності, а також місця роботи обирає тему курсової роботи. Її вибір повинен бути усвідомленим і зваженим, обумовлений обліком індивідуальних здібностей і інтересів студента, чи логічним продовженням попередніх наукових досліджень: рефератів, повідомлень на наукових студентських семінарах, конференціях, випускних дипломних робіт і погодженим з навчальним планом і дисциплінами, що вивчаються.
Тема повинна бути актуальною, перспективною, відповідати профілю освіти студента і відбивати специфіку конкретного підприємства. Результати курсової роботи повинні бути дослідженні в бакалаврських роботах.
Додаткову літературу студент підбирає сам, відповідно до змісту завдання.
Курсова робота виконується суворо індивідуально кожним студентом відповідно до завдання. Упор робиться на самостійну, творчу роботу студента, роль наукового керівника зводиться до узгодження і консультацій по незрозумілим питанням.
2. Вимоги до якості курсової роботи
Курсова робота як один з етапів підготовки фахівців повинна відповідати наступним вимогам:
повинна бути реальною, тобто відображати реальні процеси, що відбуваються в області маркетингової діяльності підприємств, в економіці регіону, країни й у світовій економіці;
повинна бути актуальною, тобто присвячена дослідженням і розробкам, що відносяться до сучасних проблем розвитку маркетингової діяльності підприємств по галузям економіки;
мати елементи самостійного дослідження виконаного студентом на основі аналізу навчальної, наукової і науково-технічної літератури, нормативних документів, конкретного фактичного матеріалу підприємства, фірми, установи й аналізу узагальнення передового досвіду, досягнень науки, передової техніки, технології, організації і управління виробництвом;
мати конкретні пропозиції, що стосуються подальшого удосконалювання розвитку об’єкту дослідження, підвищення його ефективності;
повинна бути дотримана достатня точність обчислень, зазначена розмірність використовуваних величин, наведено стандартне позначення одиниць виміру;
робота повинна бути виконана з використанням обчислювальної і комп’ютерної техніки, економіко-математичних методів.
Результати теоретичної й аналітичної роботи оформляються у виді конкретних висновків, пропозицій і рекомендацій виходячи з її змісту. У них студент повинний сконцентровано відобразити найважливіші теоретичні, методичні і практичні питання теми.
3. Структура та зміст курсової роботи
Структура та зміст курсової роботи залежить від теми і розроблених рекомендацій і як правило, робота має таку структуру:
- вступ;
- загальна частина;
- висновки;
- список використаної літератури;
- додатки.
У вступі (2-3 стор.) обґрунтовується вибір теми, показується її актуальність, ступінь вивченості даної проблеми, новизна, мета, об’єкт і предмет дослідження, а також указуються дані, на базі яких виконується робота.
Перший розділ (10-15 стор.) є теоретичним. При роботі над першим розділом студент самостійно вивчає літературні джерела, нормативні документи, що дозволяють йому визначити теоретичні основи досліджуваної проблеми.
До теоретичних основ дослідження відносяться основні категорії і поняття, закономірності розвитку явищ і процесів, що вивчаються, систематизуються теоретичні підходи, наукові терміни, загальноекономічні показники. У цієї частині роботи необхідно розглянути сутність досліджуваної категорії (процесу, проблеми), її місце і роль у теорії і практиці логістики, у розвитку стратегії і політики логістичної діяльності українських підприємств.
Виклад теоретичних положень повинен бути по можливості простим і стислим. Ця частина курсової роботи не претендує на занадто докладне висвітлення. Вона потрібна лише як база для того, щоб краще розібратися в конкретних ситуаціях, показати уміння студента самостійно формулювати суть проблеми, що досліджується, висловити до неї своє відношення чи обґрунтувати власну оригінальну точку зору.
В другому розділі (13-17 стор.) на підставі аналізу даних про діяльність реального підприємства, організації, фірми, на підставі статистичної інформації й інших джерел, оцінюється стан об’єкта дослідження: дається загальна характеристика діяльності підприємства, характеристика логістичної діяльності, досліджуються сучасні тенденції розвитку підприємства, проводиться логістичний аудит або SWOT-аналіз.
Для отримання інформації про середовище ведення бізнесу і про особливі компетенції застосовують так званий логістичний аудит. Його мета полягає у зборі значимої інформації про існуючі прийоми, показники і умови проведення логістичної діяльності. Відповідно до двох вказаних напрямів пошуку інформації логістичний аудит ділиться на зовнішній, який займається середовищем дії логістики, і внутрішній, аналізуючий спосіб виконання операцій усередині організації і що виявляє ділянки, що вимагають удосконалення. Цей підхід аналогічний аналізу SWOT, в ході якого вивчаються
- сильні і слабкі сторони організації, тобто її внутрішні операції і особливі компетенції;
- можливості і загрози, що проявляються в середовищі, в якому ведеться бізнес.
Матеріали другого розділу повинні базуватися на ретельному вивченні законодавчої бази, інструкцій і інших нормативних матеріалів, на всебічному аналізі статистичного і фактичного матеріалу.
Аналіз проводиться на основі розробки аналітичних, порівняльних таблиць, графіків і т.д., використання статистично-економічних, економіко-математичних методів, обчислювальної комп’ютерної техніки.
SWOT-АНАЛІЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
В умовах нестійкості зовнішнього середовища, невизначеності і ризику виникає проблема своєчасного пристосовування господарюючого суб’єкта до змін, що відбуваються в його зовнішньому оточенні. Причому зовнішнє середовище дуже динамічне. І оскільки процес взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем має перманентний характер, то для забезпечення стійкого функціонування підприємства виникає необхідність передбачення його розвитку в довгостроковій перспективі. Прогнозування розвитку підприємства сприятиме підтримці балансу відносно зовнішнього середовища. Таким чином, проблему успішного функціонування в умовах динамізму зовнішнього середовища зможе вирішити лише те підприємство, яке має чіткі орієнтири на майбутнє і є націленим на пошук довгострокових конкурентних переваг. В сучасному світі беззаперечно доведено, що успіх діяльності підприємства зумовлюється тим, наскільки вдало підприємство вписується в зовнішнє середовище і пристосовується до нього. З цією метою підприємствами використовується система стратегічного управління.
Задача стратегічного управління полягає в забезпеченні своєчасного пристосовування підприємства до змін в зовнішньому середовищі і нівеляції його негативної дії. До того ж слід мати на увазі, що динамізм зовнішнього середовища обумовлює як нові можливості для підприємства (сприятливі умови), так і нові труднощі, що обмежують його діяльність. У зв’язку з цим для виживання і успішного функціонування підприємства в перспективі слід прогнозувати, які загрози можуть виникнути в майбутньому і які нові можливості можуть з’явитися для підприємства. Проте, для успішного подолання виникаючих небезпек для підприємства в зовнішньому середовищі і максимального використання можливостей, що з’явилися, не тільки необхідно своєчасно їх виявляти, але і мати відповідний потенціал.
Таким чином, не дивлячись на те, що в умовах нестабільності зовнішнього оточення головні чинники успіху підприємства переміщаються з внутрішнього середовища в зовнішнє, потенціал підприємства, його сильні і слабі сторони також визначають можливість його успішного функціонування на ринку.
Для дослідження зовнішнього оточення і внутрішнього середовища підприємства в системі стратегічного управління використовується такий управлінський інструмент, як SWOT-аналіз (перші букви англійських слів: strengths – сильні сторони, weaknesses – слабі сторони, opportunities – можливості і threats – небезпеки). SWOT-аналіз передбачає проведення сумісного дослідження зовнішнього оточення і внутрішнього середовища підприємства. В результаті SWOT-аналізу менеджер одержує інформацію для генерації альтернативних стратегій розвитку підприємства.
В процесі SWOT-аналізу виявляються загрози і можливості, які можуть виникнути в зовнішньому середовищі, а також сильні і слабі сторони, якими володіє підприємство.
Аналіз чинників зовнішнього середовища здійснюється з метою виявлення і передбачення потенційних можливостей і небезпек для підприємства. Аналіз зовнішнього середовища дозволяє своєчасно спрогнозувати вплив зовнішніх небезпек і можливостей на діяльність підприємства. Крім того, аналіз зовнішнього середовища дозволяє своєчасно розробити ситуаційні плани на випадок виникнення непередбачених обставин і розробити стратегію, яка дозволить підприємству досягти поставлених цілей на перспективу.
Внутрішнє середовище безпосередню впливає на діяльність підприємства і зумовлює його потенціал. Метою аналізу внутрішнього середовища підприємства є виявлення його внутрішніх сил для максимального використання зовнішніх можливостей і виявлення слабих сторін підприємства, які можуть ускладнити проблеми, пов’язані із зовнішніми небезпеками. Метод, за допомогою якого здійснюється діагностика внутрішнього середовища, називається управлінським обстеженням.
Слід підкреслити, що аналіз зовнішнього середовища має пріоритет в порівнянні з аналізом внутрішнього середовища підприємства. Пріоритетність аналізу зовнішнього середовища обумовлена тим, що в умовах нестабільності зовнішнього середовища головні чинники успіху господарюючого суб’єкта знаходяться в його зовнішньому оточенні.
SWOT-аналіз, як управлінський інструмент, має наступні особливості:
є початковим етапом стратегічного планування для більшості функціонуючих підприємств;
є складовим етапом в процесі розробки стратегії;
є інформаційною основою для формулювання стратегічних проблем і альтернативних стратегічних рішень підприємства;
передбачає сумісне дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;
передбачає встановлення парних комбінацій між загрозами, можливостями в зовнішньому середовищі з одного боку і сильними і слабими сторонами підприємства – з іншого;
в центрі уваги стратегічного аналізу знаходяться чинники, які найбільш сильно впливають на конкурентну позицію підприємства, його конкурентні переваги (споживачі, постачальники, конкуренти);
передбачає наступну послідовність дослідження чинників зовнішнього середовища: відстеження зміни чинника → аналіз стану чинника → виявлення характеру впливу на підприємство → прогнозування можливих наслідків його впливу на підприємство в перспективі;
широке використання методу експертної оцінки;
передбачає обов’язкову бальну оцінку чинників макросередовища, безпосереднього оточення і внутрішнього середовища підприємства.
Вельми важливо те, що SWOT-аналіз є основою для генерації стратегії. Алгоритм представлений на рисунку 1.1.
Генерацію альтернативних стратегій розвитку підприємства на основі SWOT-аналізу здійснюють фахівці відділу економічного аналізу і прогнозування або фахівці відділу перспективного розвитку, якщо даний функціональний підрозділ створений на підприємстві.