10.Зміст та інформаційна база аналізу фінансового стану.

Фінансовий стан підприємства - сукупність показників, які відображають наявність розміщення і використанні фінансових ресурсів підприємства.

Інформаційною базою аналізу фінансового стану є фінансова звітність, зокрема основним джерелом є баланс.

Зовнішній аналіз фінансового стану проводиться за даними всі форм фінансової звітності, а внутрішній – доповнюється внутрішньо-управлінськими даними. Тому він більш повний порівняно із зовнішнім. Завдання аналізу фінансового стану можуть бути різними залежно від суб’єктів і цілей аналізу та специфіки діяльності підприємства.

Виділяють такі основні завдання аналізу фінансового стану:

1.Загальний аналіз балансу;

2.Аналіз майна і джерел його утворення.(аналіз активів і пасивів)

3.Аналіз ліквідності і платоспроможності

4.аналіз фінансової стійкості

5.Аналіз оборотних коштів

6.Аналіз руху грошових капіталів.

7.аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості

8.Аналзі використання капіталу.

Основними методами аналізу фінансового стану є:

1.Горизонтальний аналіз – в процесі аналізу визначають абсолютні і відносні зміни статей балансу з звітним періодом(аналіз динаміки).

2.вертикальний аналіз – розрахунок питомої ваги окремих статей в загальній валюті балансу(аналіз структури)

3.коефіціентний аналіз – за його допомогою вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану.

4.Факторний аналіз застосовується для виявлення причин зміни абсолютних та відносних фінансових показників та для розрахунку впливу факторів на зміну аналізованого показника.

11. Аналіз активів і пасивів підприємства.

Аналіз фінанс. стану починається з аналізу балансу. Аналіз активів підприємства проводять за напрямками: 1)заг. оцінка величини і динаміки активів, яка свідчить про зміну екон. потенціалу підприємства; 2)аналіз частки оборотних і необоротних активів (позитивним у зміцненні фінанс. стану є підвищення частки оборотних активів, що підвищує віддачу капіталу внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів); 3)аналіз структури активів за критерієм їх ліквідності (підвищення частки високоліквідних активів означає підвищення поточної платоспроможності і стійкого фінанс. стану); 4)аналіз необоротних активів: їх динаміки, структури і ефективності використання; 5)аналіз оборотних активів (від їх ефективного викор. значно залежить фін. стан). Для добре працюючого п-ства характерна стійка структура поточних активів. Аналіз пасивів п-ства проводять за напрямами: 1)аналіз співвідношення власного і залученого капіталу (якщо частка власного капіталу більша залученого, то фінанс. ризик кредиторів чи інвесторів менший. Ефективне співвідношення власних і залучених коштів значною мірою визначається екон. рентабельністю п-ства і % ставкою за позичковий капітал); 2)аналіз динаміки і частки довгострокового залученого капіталу (наявність довгострок. позик означає довіру до п-ства з боку кредиторів і про зростання фінанс. можливостей); 3)аналіз динаміки і структури поточних зобов’язань (у їх структурі найважливіший вплив на фін. стан має кредитор. заборгованість, яка означає стан платіжної дисципліни п-ства). Важливим показником для оцінки фін. стану є наявність власних оборотних коштів: ВОК = оборотні активи – поточні зобов’язання. Відображає величину власних засобів, які вкладені в оборот.