2.Класифікація видів екон аналізу.

Виділяють наступні ознаки видів екон аналізу:

1. За часовим критерієм:

• перспективний - аналіз результатів госп д-сті з метою визначення їх можливих значень в майбутньому. Вихідним пунктом перспективного аналізу є визнання певної стійкості мін екон показників від одного звітного періоду до іншого. Його завданням є прогнозування перспективних планів, оцінка очікуваного виконання планів.

• Оперативний – по часу наближений до моменту здійснення госп операції. Він являє собою сист щоденного вивчення виконання планових завдань з метою швидкого втручання в необхідних випадках у процес виробництва для забезпечення ефективного і безперервного ф-ціонування госп комплексу. Оперативний аналіз проводиться на основі даних оперативного обліку та безпосереднього спостереження за процесом виробництва. Частіше в первинних документах екон показники наводяться в натуральному виразі. Вивчення саме натуральних показників – особлива риса оперативного аналізу. Другою його характерною рисою є відносна неточність пов’язана з наближеністю в розрахунках.

• Поточний – ретроспективний аналіз результатів здійсненої госп д-сті, що проводиться на основі фін, стат. звітності. Осн завданнями поточного аналізу є об’єктивна оцінка результатів діяльності і комплексне виявлення невикористаних резервів,їх мобілізація для підвищення екон ефективності д-сті в майбутніх періодах. Суттєвих його недоліком є те, що виявлені резерви визначають назавжди втрачені можливості росту ефективності д-сті, оскільки відносяться до минулого періоду. Поточний аналіз найбільш повний аналіз госп д-сті, що базується на результатах оперативного аналізу та є підґрунтям для перспективного аналізу.

2. За просторовою формою:

• внутр. – проволиться керівними та спеціалістами всіх структурних рівнів. Він спрямований на комплексне дослідження екон розвитку господарюючого суб’єкта для забезпечення найповнішого використанні його потенціалу.

• зовн. – проводиться загально-державними, територіальними екон інститутами, фін-кред установами, партнерами підпр. З метою оцінки місця госп суб’єкта в ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики екон відносин.

3. За повнотою розглядуваних питань:

• комплексний (аналіз всієї госп д-сті)

• локальний (аналіз окремих підрозділів підпр)

• тематичний (аналіз окремих питань: використання ресурсів, маркетингової політики, фін результатів та ін.)

4. За організаційною формою:

• централізований

• децентралізований

5. За формою досліджуваних екон відносин:

• техніко-економічний

• соц.-економічний

• функціонально-вартісний

6. За ступенем автоматизації:

• проведення робіт за допомогою обчислювальної техніки та спец програмного забезпечення

• без застосування програмного забезпечення.

3.Фактори і резерви в екон аналізі

Фактори екон аналізу – це діючі сили, які призводять до позит чи негат змін у стані об’єкта і показниках, які відображають цей стан.

За хар-ром впливу фактори є:

1. інтенсивні (якісні)

2. екстенсивні (кількісні)

За складом фактори є:

1. прості

2. складні (комплексні, складаються з кількох елементів)

Для аналізу певного показника проводять систематизацію факторів, які на нього впливають. Систематизація в цілому – це розміщення явищ, що вивчаються чи об’єктів в певному порядку з виявлення їх взаємозв’язків і підпорядкованостей.

Першим зі способів систематизації є складання детермінованих факторних систем. Скласти детерміновану факторну систему означає представити явище, що вивчається у вигляді алгебраїчної суми, частки чи добутку кількох факторів, що визначає його величину і знаходиться з ним у функціональній залежності. Напр.: детермінована факторна система валового продукту: Вал прод = Сер чисел працівн*к-ть відпрац днів*сер-год виробіток*трив роб дня.

Розвиток детермінованої факторної сист досягається за менш загальні, поступово наближаючись за своїм змістом до простих.

Слово резерв з франц – запас, з лат – зберігати.

В екон практиці термін резерви застосовується в 2 значеннях:

1. резервами вважають запаси ресурсів, які необхідні для забезпечення безперервності процесу виробництва. Вони створюються на випадок додаткової потреби підприємства в матеріальних чи ін. ресурсах.

2. можливості підвищення ефективності виробництва. Саме в цьому значенні розглядається дане поняття в екон аналізі.