
- •1.Фінансовий облік
- •Облік готівкових грошових коштів та грошових документів.
- •Облік коштів на рахунках у банках в національній валюті.
- •Облік кредитів банків.
- •Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками.
- •Облік розрахунків з покупцями та замовниками.
- •Облік розрахунків з підзвітними особами.
- •Порядок нарахування заробітної плати.
- •Облік утримань із заробітної плати.
- •2) Обов’язкові:
- •Облік надходження основних засобів та їх документальне оформлення.
- •Облік зносу та амортизації основних засобів.
- •Фізичний знос
- •Повний знос – діючі оф ліквідуються і замінюються новими шляхом будівництва або заміни зношених оф
- •Частковий знос – оф відновлюються шляхом здійснення капітального ремонту
- •Облік ремонту та інших поліпшень основних засобів.
- •Облік реалізації та ліквідації основних засобів.
- •Облік нематеріальних активів.
- •Документальне оформлення надходження та використання виробничих запасів.
- •Облік виробничих запасів на складах і в бухгалтерії.
- •Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.
- •Облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).
- •Облік загальновиробничих витрат.
- •Облік адміністративних витрат.
- •2.Управлінський облік
- •1.Поняття, предмет та метод управлінського обліку.
- •2.Взаємозв'язок та відмінності фінансового і управлінського обліку.
- •3. Мета та основні напрямки класифікації витрат на підприємстві.
- •4. Класифікація витрат з метою оцінки запасів та визначення фінансового результату.
- •5. Класифікація витрат з метою прийняття управлінських рішень.
- •6. Класифікація витрат з метою контролю виконання
- •7. Поняття собівартості. Алгоритм розрахунку собівартості виробленої та реалізованої продукції. Витрати на продукцію та витрати періоду.
- •8.Характеристика витрат на виробництво. Прямі та непрямі витрати.
- •9.Моделі поведінки витрат. Поняття фактору витрат. Постійні та змінні витрати.
- •10.Поняття функції витрат. Необхідність та методи оцінки її показників.
- •11.Поняття калькулювання витрат: системи та методи.
- •12.Зміст елементів витрат та статей калькуляції.
- •14Облік та калькулювання собівартості продукції за процесами
- •15Облік та калькулювання собівартості продукції за повними виробничими витратами.
- •16Облік та калькулювання собівартості продукції за неповними виробничими витратами.
- •17Облік та калькулювання за нормативними витратами
- •18Мета і методика аналізу взаємозв'язку "Витрати - обсяг - прибуток".
- •19Поняття аналізу беззбитковості. Методика визначення точки беззбитковості.
- •20Припущення, покладені в основу аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток".
- •21. Процес прийняття рішень і релевантність облікової інформації.
- •22.Загальна класифікація та зміст типових управлінських рішень.
- •23. Прийняття поточних рішень. Прийняття рішення про спеціальне замовлення, розширення або скорочення сегмента.
- •24. Прийняття поточних рішень. Прийняття рішення "виробляти чи купувати", "продавати чи обробляти далі".
- •25.Аналіз та прийняття управлінських рішень за умов обмежень.
- •26.Рішення щодо ціноутворення. Економічна модель ціноутворення.
- •27.Суть та мета бюджетування. Послідовність розробки та види бюджетів.
- •28.Особливості прирістного бюджетування та бюджетування "з нуля".
- •29. Поняття і класифікація центрів відповідальності.
- •30. Оцінка діяльності центрів відповідальності
- •3.Організація і методика економічного аналізу
- •1.Зміст, функції та предмет економічного аналізу.
- •2.Класифікація видів екон аналізу.
- •3.Фактори і резерви в екон аналізі
- •4.Детерміноване моделювання і перетворення факторних сист.
- •6.Методи елімінування
- •7.Методи комплексної економічної оцінки.
- •8.Організація аналітичної роботи, як основа прийняття управлінських рішень. Основні правила організації аналізу.
- •9.Інформаційне забезпечення економічного аналізу
- •10.Зміст та інформаційна база аналізу фінансового стану.
- •11. Аналіз активів і пасивів підприємства.
- •12. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •13. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
- •14. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.
- •15. Аналіз грошових потоків підприємства.
- •16. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства.
- •17. Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу реалізації та прибутку.
- •18. Аналіз рентабельності діяльності підприємства.
- •19. Аналіз ділової активності підприємства.
- •20. Аналіз оборотності капіталу.
- •21. Аналіз структури та асортименту випуску продукції
- •22.Аналіз якості продукції
- •Виконання плану виробництва продукції за сортністю
- •23. Аналіз ритмічності виробництва
- •Випуск товарної продукції у січні, тис. Грн.
- •Аналіз ритмічності випуску продукції січні
- •24. Аналіз використання фонду робочого часу
- •Аналіз фонду робочого часу
- •Аналіз впливу факторів на зміну фонду робочого часу
- •25. Аналіз продуктивності праці
- •26. Аналіз використання фонду оплати праці
- •Дані для визначення співвідношення темпів росту середньої заробітної плати та продуктивності праці
- •27. Аналіз показників ефективності використання основних засобів
- •28. Аналіз екстенсивного завантаження та інтенсивності використання виробничого обладнання.
- •29. Аналіз ефективності використання виробничих запасів
- •Аналіз показників матеріаломісткості та матеріаловіддачі
- •Розрахунок впливу факторів на зміну матеріаломісткості методом ланцюгових підстановок
- •30. Аналіз операційних витрат підприємства.
25.Аналіз та прийняття управлінських рішень за умов обмежень.
Можливості підприємства є часто обмежені. Обмеження – чинники, що обмежують виробництво або реалізацію продукції (послуг). Прикладами обмежень є: попит на продукцію, робоча сила (чисельність,кваліфікація), матеріальні ресурси, виробнича потужність, грошові кошти.
Отже, оптимальне використання обмежених ресурсів – це рішення спрямоване на складання виробничої програми, котра забезпечить максимізацію прибутку за умов наявних обмежень.
Аналіз для прийняття рішень залежить від кількості обмежень.
За наявності лише одного обмеження аналіз заради оптимального використання ресурсів підприємства базується на показнику маржинального доходу на одиницю обмежувального чинника. При розподілі обмежених ресурсів слід зважати й на якісні чинники. Зокрема, якщо підприємство не забезпечить мінімальної потреби своїх клієнтів у всіх видах продукції або послуг, воно може втратити частину своїх постійних клієнтів, що, в свою чергу, призведе до скорочення обсягу продажу.
За наявності декількох обмежень аналіз здійснюється за допомогою лінійного програмування.
Лінійне програмування - математичний метод, який використовується для оптимізації виробничої діяльності шляхом рішення серії лінійних рівнянь існуючих обмежень. Процес лінійного програмування об'єднує 3 стадії:1)побудова моделі;2)її рішення;3)аналіз рішення.
1)Побудова моделі лінійного програмування передбачає:
А)визначення змінних величин; У моделі лінійного програмування комбінації продукції кількість кожного її виробу і є змінною величиною.
Б) визначення цільової функції та побудова її рівняння; Рівняння цільової функції – алгебраїчне зображення мети, якої намагається досягти менеджер у процесі лінійного програмування.
В)визначення обмежень та побудову їх рівнянь. Рівняння обмеження – алгебраїчне зображення одного з обмежувальних чинників.
2)Вирішення моделі лінійного програмування. На практиці моделі лінійного програмування розв’язують переважно за допомогою комп’ютера. При цьому, залежно від кількості змінних у рівнянні цільової функції можна застосовувати різні методи вирішення .
Графічний підхід до вирішення моделі лінійного програмування означає побудову графіка, в якому осі координат відображають значення змінних величин, і вже за графіком – визначення зони можливих рішень – площа графіка лінійного програмування, окреслена лініями рівнянь наявних обмежень.
3)Аналіз вирішення. Метою аналізу вирішення є визначення чутливості моделі
до зміни значень обмежувальних чинників. Для цього обчислюють тіньову
ціну.
Тіньова ціна – величина зниження значення цільової функції внаслідок
зменшення значення відповідного обмежувального чинника на одну одиницю.
26.Рішення щодо ціноутворення. Економічна модель ціноутворення.
Основними чинниками, що впливають на ціноутворення, є:
попит з боку покупців,
дії конкурентів
витрати.
Попит є надзвичайно важливим на всіх етапах життєвого циклу продукту.Життєвий цикл - це період часу від початку розробки продукту до моменту зникнення попиту на нього з боку покупців. Релевантність витрат для прийняття рішення щодо цін залежить від мети фірми та горизонту часу.Короткострокові рішення щодо цін пов'язані з визначенням ціни спеціального замовлення і коригуванням комбінації та обсягу продажу за умов конкуренції.
У літературі традиційно розглядаються дві моделі ціноутворення: економічна та ціноутворення на основі витрат.
Центральна риса економічної моделі ціноутворення -припущення, що фірма буде намагатися встановити ціну реалізації на рівні, який забезпечує максимальний прибуток.Еластичність ціни- це результат впливу ціни на обсяг реалізації.Якщо незначне підвищення ціни викликає значне зниження обсягу реалізації, то попит вважається еластичним.Якщо зміна ціни суттєво не впливає на обсяг реалізації, то попит є нееластичним. Недоліки:важко визначити криву попиту та марж.витрати;
не підходить до всіх типів ринків;передбачає тільки 1 мету фірми-максимізацію прибутку.
Ціноутворенн(Ц) на основі витрат має 2 форми: 1) Ц за принципом «витрати +» 2)ц.за принципом вартості часу та матеріалів
Ц за принципом «витрати +» - метод Ц.,за якого ціну визначають на підставі с\в продукції шляхом додавання до неї певної частки прибутку(націнки). Ціна= витрати+націнка
ц.за принципом вартості часу та матеріалів широко застосов. У ремонтних цехах,друкарнях,фірмах,що надають професійні послуги. При цьому методі ціна +варт.часу + матер.витр.