9.Моделі поведінки витрат. Поняття фактору витрат. Постійні та змінні витрати.

Поведінка витрат — це характер реагування витрат зміни у діяльності підприємства.Зміни у складі й величині витрат відбуваються під впливом певних подій та операцій, що мають місце в процесі господарської діяльності. Тому діяльність, яка впливає па витрати, називають фактором витрат.Приклади факторів витрат:Кількість проектів;Кількість виробів; Обсяг виробництва; Основна зарплата. Розуміти взаємозв’язок між витратами та факторами необхідно для того щоб передбачити майбутні релевантні витрати. Наприклад: вир-во – фактором є обсяг вир-ва,основна з/п.; обслуговування клієнтів – фактором є к-сть замовлень,час обслуговування.Для опису поведінки витрат у літературі використовують змінні і постійні витрати.

Змінні витрати — це виграти, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності (або іншого фактора витрат).Постійні витрати — це витрати, що залишаються незмінними в разі зміни обсягу діяльності (або іншого фактора витрат).

Прикладом постійних витрат є прямолінійна амортизація, орендна плата, зарплата персоналу офісу тощо. В основу поділу витрат на постійні і змінні покладено припущення діапазону та часу – це це діапазон діяльності в межах в межах якого зберігається взаємозв’язок між величиною витрат та їх фактором. Він є нормальним очікуваним обсягом діяльності п-ства.

10.Поняття функції витрат. Необхідність та методи оцінки її показників.

Оцінка витрат – це процес обчислення динаміки витрат тобто встановлення кількісного взаємозв’язку між витратами та різними факторами на підставі дослідження діяльності.

Функція витрат- це математичний опис взаємозв’язку між витратами та їх факторами.

У= а+вх,

У – загальні витрати; а- загальні постійні витрати; в – змінні витрати на 1 продукції; х – значення фактру витрат.

Передбачення витрат –це прогнозування майбутніх витрат для різних рівнів діяльності. Методи визначення функції витрат:

1 Технологічний аналіз - системний аналіз функції діяльності з метою визначення технологічного взаємозв’язку між витратами ресурсів та результатом діяльності такий аналіз потребує детального вивчення всіх операцій, їх доцільності, визначення найнеобхідніший операцій, потреби ресурсів та оцінки адекватності їх використання. Це представляє собою своєрідний функціонально-вартісний аналіз діяльності. Перевагою цього аналізу є те, що він зорієнтований на майбутні операції, а не на вивчення минулої діяльності. Проте він потребує значних витрат часу та коштів.;

2 Метод аналізу розрахунків - метод визначення функції витрат шляхом розподілу їх на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі вивчення даних рахунків бухгалтерського обліку. Тобто, для побудови моделі (2) спочатку сумують усі постійні витрати, потім підсумовують усі змінні витрати і визначають їх величину на одиницю продукції. Далі ці данні записують у вигляді відповідної функції. Цей метод є досить широко застосовуваним на практиці.

3Метод вищої-нищої оцінки це метод визначення функції витрат на підставі припущення, що змінні витрати є різницею між загальними витратами за найвищого та найнижчого рівнів діяльності.Суть методу полягає в тому, що обирають найбільшу та найменшу величину показника, наприклад за обсягом виробництва, і визначають їх різницю. Далі визначають різницю у витратах за обраними обсягами. Якщо поділити визначену різницю витрат на різницю у обсягах, то отримаємо величину змінних витрат на одиницю продукції. Постійні витрати визначають як різницю між витратами за максимального обсягу та добутком змінних витрат і максимального обсягу.

4 Метод візуального пристосування– це графічний підхід до визначення функції витрат, за якого аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат

5 Регресівний аналіз- це статистична модель, яку використовують для визначення зміни середнього значення залежної змінної величини під впливом зміни значення однієї або кількох незалежних змінних величин.При застосуванні регресійного аналізу для визначення функції витрат загальну суму витрат розглядають як змінну величину, залежну від певного чинника, який виступає як незалежна величина. 6 спрощений статистичний аналіз це метод визначення функції витрат, що передбачає розподіл показників на дві групи, виходячи зі зростання значення Х, та розрахунок постійних витрат на основі середніх значень Х та У. За цим методом функція витрат має вигляд y = a + b · x.

Всі перелічені методи, за винятком методу технологічного аналізу, засновані на використанні минулих статистичних даних, які накопичуються у облікових регістрах. Метод технологічного аналізу дозволяє здійснити оцінку майбутніх витрат за відсутності статистичних даних, зорієнтований на майбутні операції і не потребує вивчення минулих подій. З методологічної точки зору він є найточнішим.