5. Класифікація витрат з метою прийняття управлінських рішень.

Релевантні та нерелевантиі витрати

Для прийняття управлінських рішень необхідно розрізняти релевантні та нерелевантиі витрати та доходи.

Релевантні витрати - це витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття рішень, а нерелевантиі - це витрати, які не залежать від прийняття рішень.

Наприклад, ви розглядаєте питання - придбати автомобіль для ведення господарської діяльності або орендувати його.

У цьому випадку диференціальні витрати - це різниця між вартістю автомобіля та сумою орендної плати за період його експлуатації.

Дійсні та можливі витрати

Розглядаючи різні альтернативні варіанти рішень, слід враховувати не тільки дійсні (реальні), але і можливі витрати.

Дійсні витрати - це витрати, які потребують виплати грошей або витрачання інших активів.

Можливі витрати (втрати)-це втрачена вигода за умови, коли вибір одного направлення дій потребує відмовитися від альтернативного рішення.

Маржинальні та середні витрати

Маржинальні витрати - це витрати на виробництво (або реалізацію) однієї додаткової одиниці продукції (товару).

Середні витрачу це витрати на одиницю продукції, які визначаються як відношення загальної суми витрат на обсяг виробленої продукції.

Залежно від ситуації менеджера можуть цікавити як маржинальні, так і середні витрати. Наприклад, менеджер приватного коледжу може вивчати можливість додаткового набору, виходячи з маржинальних витрат, і розглядати середні витрати на методичне забезпечення студентів для складання бюджету.

Постійні витрати – це такі витрати, сума яких не залежить від обсягу виробництва, тобто вони не змінюються при зміні обсягу виробництва до певної межі (наприклад, витрати на освіт6

лення приміщення цеху не залежать прямо від кількості окремих видів продукції, що в ньому виготовлені).

Змінні витрати – це витрати, сума яких пропорційно змінюється залежно від зміни обсягу виробництва (наприклад, витрати основних матеріалів на виготовлення продукції).

6. Класифікація витрат з метою контролю виконання

Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінки роботи їх керівників виділяють контрольовані та неконтрольовані витрати.

Контрольовані витрати - це витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив.

Неконтрольовані витрати- це витрати, які менеджер не може контролювати або впливати на них.

Контрольовані (релевантні) — це такі витрати, на величину яких керівник відповідного рівня управління може впливати повністю або справляти на них істотний вплив. Отже, ці витрати є контрольованими і можуть бути збільшені або зменшені менеджерами залежно від виробничих потреб. Неконтрольовані (нерелевантні) витрати здійснюються незалежно від волі керівника відповідного рівня управління, а отже, не залежать від його управлінського хисту та старання і кваліфікації працівників. Поділ витрат на контрольовані і неконтрольовані має важливе практичне значення для організації управління витратами за центрами відповідальності — окремими виробничими підрозділами.

Практичний розподіл витрат на контрольовані та неконтрольовані залежать від сфери повноважень менеджера.

При підрозділі витрат на контрольовані та неконтрольовані зазвичай враховуються два фактори: рівень управління та час здійснення витрат. Одні й ті самі витрати можуть бути контрольованими з боку керівника цеху підприємства та неконтрольованими для керівника цеху іншого підприємства.

Так, статті загальногосподарських витрат неконтрольовані для начальників цехів, але разом з тим на їх величину можуть впливати генеральний директор, його заступники, начальники відділів. Або, наприклад, заробітна плата начальника цеху є неконтрольованою статтею витрат на рівні цеху, але вона є контрольованою на рівні керівника організації, що затверджуєштатнийрозклад.

Прикладом традиційно контрольованих витрат з позиції начальника цеху є основні матеріальні витрати і основна зарплата, а неконтрольованих -амортизація верстатів.