Перша допомога при отруєнні педикулоцидами.

^{Ознаки отруєння: загальна слабкість, неприємний присмак у роті, подразнення горла, головний біль, нудота, іноді блювання, за­паморочення. У такому разі шлунок промивають 1—2 % розчином натрію гідрокарбонату, після чого вживають 3—5 г активованого ііугілля і запивають перевареною водою.}

^{При потраплянні препарату в очі їх промивають водою і закра­пують 30 % розчином альбуциду.}

^{При потраплянні препарату в рот його промивають водою або 2 % розчином натрію гідрокарбонату.}

Практична навичка № 18

Визначення ступеню ризику розвитку пролежнів

^{Причини виникнення пролежнів.}

^{Пролежні (змертвіння, некроз) — це дистрофічні, виразково-некротичні зміни шкіри, підшкірної жи­рової клітковини і навіть окістя, що розвиваються внаслідок пору­шення місцевого кровопостачання та іннервації.}

^{Установлено три основних чинники, які призводять до утворен­ня пролежнів: тиск, змішувальна сила і тертя.}

^{Тиск. Під дією власної маси тіла відбувається стиснення тканин, внаслідок чого розвивається їх ішемія і загибель.}

^{Змішувальна сила. Непрямий тиск також може призвести до механічного пошкодження і руйнування тканин. Зміщування тканин може відбуватися тоді, коли пацієнт "з'їжджає" на постелі вниз або підтягується до узголів'я. Мікроциркуляція в таких тканинах порушується, і тканина гине від кисневої недостатності. У більш серйоз­них випадках можливе розривання лімфатичних судин і м'язових волокон, унаслідок чого через 1-2 тиж утворюються глибокі про­лежні.}

^{Тертя спричинює відшарування рогового шару шкіри і призво­дить до утворення виразок. Тертя збільшується в разі зволоження шкіри (нетримання сечі), під час розміщення хворого на клейонці.}

^{Впливають на розвиток пролежнів глибокі порушення обмінних процесів в організмі (тяжка форма цукрового діабету, тяжкі пору­шення мозкового кровообігу, тяжкі травми головного, спинного мозку). Але в багатьох випадках до утворення пролежнів призво­дить поганий догляд за тяжкохворим, зокрема за шкірними покри­вами, а також несвоєчасна зміна білизни, недостатня активність пацієнта.}

^{Ділянки найчастішого виникнення пролежнів. Коли тяжкохворий лежить на спині, пролежні утворюються переважно в ділянці поти­лиці, лопаток, хребта, крижової кістки, сідниць, ліктів і п'ят. Якщо він лежить на боці чи на животі, некротизуються ділянки великих вертлюгів, колін, передні поверхні гомілок.}

^{Може розвинутися змертвіння не тільки м'яких тканин, а й хря­щів і кісток. Потім приєднується інфекція, яка може призвести до сепсису і смерті хворого. Важливо вміти виявити осіб, в яких є схильність до утворення пролежнів, і своєчасно вжити заходів для запобігання їх розвитку.}

^{За 4-бальною шкалою NORTON оцінюють стан пацієнта за 5 кри­теріями. Оцінювання дає можливість визначити схильність хворого до розвитку пролежнів.}

^{Пацієнтів з оцінкою 14 балів і нижче відносять до категорії підвищеного ризику і щодо них слід здійснювати комплекс про­філактичних заходів.}

^{Пролежні класифікують залежно від ступеня пошкодження тка­нин.}

^{I ступінь. Шкірний покрив не порушений. Спостерігається стій­ ка гіперемія, яка не минає після закінчення впливу тиску.}

^{II ступінь. Неглибокі поверхневі порушення цілості шкірних покривів, які поширюються на підшкірну жирову клітковину. Збері­ гається стійка гіперемія. Відбувається відшарування епідермісу.}

^{III ступінь. Повне руйнування шкірного покриву до м'зового шару з проникненням у м'яз.}

^{IVступінь. Пошкодження всіх шарів тканин, утворення порож­нин з проникненням в них прилеглих тканин (сухожилки, кістки).}

Практична навичка № 19