
- •Одноразового медичного інструментарію
- •Послідовність дій :
- •Дезінфекція інструментів медичного призначення
- •2 Окремі ємальовані герметичні ємності ( або емності з ударотривкого пластику ) для дезінфекції медичного інструментарію
- •Одягніть засоби індивідуального захисту
- •Різної концентрації
- •Послідовність дій під час приготування дезінфекційних розчинів
- •Приготування робочого розчину хлорного вапна
- •Дезінфекція предметів догляду
- •Хлорамін :
- •Хлорантоїн:
- •Передстерилізаційне очищення
- •Послідовність дій під час проведення передстерилізаційного очищення
- •Стерилізація методом кип'ятіння
- •Послідовність дій:
- •Стерилізація інструментарію повітряним методом (у повітряному стерилізаторі) послідовність дій
- •Правила закладання перевязувальногоматеріалу в бікс
- •Послідовність дій
- •Надягання стерильного халата та гумових рукавичок
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Огляд хворого заходи при наявності педікульозу
- •Перша допомога при отруєнні педикулоцидами.
- •Визначення ступеню ризику розвитку пролежнів
- •Заходи з профілактики пролежнів
- •Оброблення шкіри за наявності пролежнів
- •Догляд за статевими органами, промежиною з метою профілактики попрілостей
- •Догляд за очима ( промивання, закапування крапель, закладання мазі, ванночки )
- •Протирання вій і повік
- •Закладання очної мазі
- •Догляд за вухами. Оброблення зовнішнього слухового проходу
- •Туалет слухових ходів тяжкохворого при гноєтечі або виділенні крові
- •Догляд за носом
- •Закрапування носа
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Туалет ротової порожнини тяжкохворого
- •Туалет ротової порожнини непритомному тяжкохворому
- •Оброблення зубних протезів
- •Подавання сечоприймача гумового та металевого судна тяжкохворим
- •Складання порційної вимоги
- •Складання приблизного добового меню з рекомендованною дієтою
- •Годування тяжкохворого з ложки та напувальника послідовність дій під час годування тяжкохворого
- •Штучне харчування пацієнта
- •Перелік сумішей, що використовують для годування хворих через зонд
- •Правила, яких треба додержувати під час годування хворих через зонд
- •Годування тяжкохворих через гастростому (фістулу шлунка) і єюностому (фістулу порожньої кишки)
- •Годування пацієнта через гастростому після формування каналу
- •Годування пацієнта через єюностому (фістулу порожньої кишки)
- •Вимірювання температури тіла рєєстрація данних термометрії у температурному листку
- •Вимірювання температури в ротовій порожнині
- •Визначення підвищення температури тіла за допомогою термометра "термотест"
- •Підрахування частоти дихальних рухів рєєстрація данних у температурному листку
- •Визначення життєвої ємкості легень задопомогою спірометра
- •Подавання кисню з кисневої подушки
- •Інгаляційний спосіб оксигенотерапії з кисневої подушки
- •Подавання кисню через носові катетери
- •Дослідження пульсу рєєстрація данних у температурному листку
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •Вимірювання артеріального тиску рєєстрація данних у температурному листку
- •Визначення артеріального тиску осциляторііим методом (без фонендоскопа)
- •Визначення набряків
- •Надання допомоги під час блювання аспірації блювотних мас. Допомога хворому в разі блювання
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Застосування газовідвідної трубки
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Застосування очисної клізми
- •Застосування сифонної клізми
- •Використання медикаментозної клізми
- •Методика виконання медикаментозної клізми (мікроклізми)
- •Застосування лікувальної краплинної клізми
- •Застосування олійної клізми
- •Застосування гіпертонічної клізми
- •Катетеризація сечового міхура м’яким катетером
- •Катетеризація сечового міхура жінки
- •Катетеризація сечового міхура чоловіка
- •Техніка промивання ( інстілляції ) сечового міхура
- •Техника застосування медичних банок
- •Техніка накладання гірчичників
- •Техніканакладання зігрівального компресу
- •Техніка накладання охолоджувального компресу
- •Техніка застосування міхура з льодом
- •Техніка застосування грілки
- •Техніка застосування медичних п ‘явок
- •Навчання пацієнта користунню кишеньковим інгалятором.
- •Техніка закрапування крапель в очі, ніс, вухо. Закладання мазі за нижнє повіко
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка збирання шприца багаторазового використання з крафт – пакета
- •Техніка збирання шприца одноразового використання
- •Набирання ліків з ампул і флаконів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Розведення та розрахнок дози антибіотиків
- •Техніка виконання внутрішньшкірної інєкції ( на фантомі )
- •Техніка виконання підшкірної інєкції ( на фантомі )
- •Техніка виконання внутрішньом’язової ін’єкції ( на фантомі )
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка виконання внутрішньовенних ін’єкцій
- •Техніка взяття крові з вени для лабораторного дослідження
- •Збір та заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенного краплинного вливання лікарських засобів.
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу:
- •Техніка взяття калу для копрологічного та бактеріологічного дослідження
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •Техніка взяття калу для дослідження на приховану кров, яйця гельмінтів
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Техніка взяття сечі для загального аналізу для длслідження за методом нечипоренко для дослідження на діастазу
- •Збирання сечі для загального аналізу
- •Збирання сечі для дослідження за за методом Нечипоренка
- •Збирання сечі для дослідження на діастазу
- •Техніка взяття сечі на аналіз за методом зимницького
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка взяття сечі на глюкозу, білок,фенілкетонурію,17 – оксікортікостероіди, бактеріологічне дослідження
- •Техніка взяття сечі на вміст білка ( в добовій кількості )
- •Техніка взяття сечі для ослідження на наявність фенілкетонурії (проба феллінга)
- •Техніка взяття сечі для дослідження на наявність 17- оксікортикостероїдів ( кетостероїдів )
- •Техніка взяття сечі для бактеріологічного дослідження
- •( На гемокультуру )
- •Послідовність дій під час виконання процедури:
- •Техніка промивання шлунку пацієнту в свідомому стані
- •Техніка промивання шлунку пацієнту в стані непритомності
- •Техніка взяття промивних вод шлунку для дослідження
- •Дослідження секреторної функції шлунка
- •Техніка дуоденального зондування ( на фантомі ) трифазне зондування
- •П’ятифазне зондування
- •Підготовка пацієнта
- •Підготовка пацієнта та оснащення до проведення плевральної пункції
- •Підготовка пацієнта та оснащення до проведення абдомінальної пункції
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Підготовка пацієнта та оснащення до проведення спиномозкової пункції
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Визначення та оцінювання сили мязів
- •Виконання антропометричніх дослідженнь
- •Визначення маси тіла.
- •Вимірювання зросту
- •Визначення зросту хворого у положенні сидячи
- •Вимірювання окружності грудної клітки
- •Вимірювання окружності живота
- •Обробка рук і слизових оболонок при контакті з біологічними рідинами
Перша допомога при отруєнні педикулоцидами.
Ознаки отруєння: загальна слабкість, неприємний присмак у роті, подразнення горла, головний біль, нудота, іноді блювання, запаморочення. У такому разі шлунок промивають 1—2 % розчином натрію гідрокарбонату, після чого вживають 3—5 г активованого ііугілля і запивають перевареною водою.
При потраплянні препарату в очі їх промивають водою і закрапують 30 % розчином альбуциду.
При потраплянні препарату в рот його промивають водою або 2 % розчином натрію гідрокарбонату.
Практична навичка № 18
Визначення ступеню ризику розвитку пролежнів
Причини виникнення пролежнів.
Пролежні (змертвіння, некроз) — це дистрофічні, виразково-некротичні зміни шкіри, підшкірної жирової клітковини і навіть окістя, що розвиваються внаслідок порушення місцевого кровопостачання та іннервації.
Установлено три основних чинники, які призводять до утворення пролежнів: тиск, змішувальна сила і тертя.
Тиск. Під дією власної маси тіла відбувається стиснення тканин, внаслідок чого розвивається їх ішемія і загибель.
Змішувальна
сила. Непрямий
тиск також може призвести до механічного
пошкодження і руйнування тканин.
Зміщування тканин може відбуватися
тоді, коли пацієнт "з'їжджає" на
постелі вниз або підтягується до
узголів'я. Мікроциркуляція в таких
тканинах порушується, і тканина гине
від кисневої недостатності. У більш
серйозних випадках можливе розривання
лімфатичних судин і м'язових волокон,
унаслідок чого через 1-2 тиж утворюються
глибокі пролежні.
Тертя спричинює відшарування рогового шару шкіри і призводить до утворення виразок. Тертя збільшується в разі зволоження шкіри (нетримання сечі), під час розміщення хворого на клейонці.
Впливають на розвиток пролежнів глибокі порушення обмінних процесів в організмі (тяжка форма цукрового діабету, тяжкі порушення мозкового кровообігу, тяжкі травми головного, спинного мозку). Але в багатьох випадках до утворення пролежнів призводить поганий догляд за тяжкохворим, зокрема за шкірними покривами, а також несвоєчасна зміна білизни, недостатня активність пацієнта.
Ділянки найчастішого виникнення пролежнів. Коли тяжкохворий лежить на спині, пролежні утворюються переважно в ділянці потилиці, лопаток, хребта, крижової кістки, сідниць, ліктів і п'ят. Якщо він лежить на боці чи на животі, некротизуються ділянки великих вертлюгів, колін, передні поверхні гомілок.
Може розвинутися змертвіння не тільки м'яких тканин, а й хрящів і кісток. Потім приєднується інфекція, яка може призвести до сепсису і смерті хворого. Важливо вміти виявити осіб, в яких є схильність до утворення пролежнів, і своєчасно вжити заходів для запобігання їх розвитку.
За 4-бальною шкалою NORTON оцінюють стан пацієнта за 5 критеріями. Оцінювання дає можливість визначити схильність хворого до розвитку пролежнів.
Пацієнтів з оцінкою 14 балів і нижче відносять до категорії підвищеного ризику і щодо них слід здійснювати комплекс профілактичних заходів.
Пролежні класифікують залежно від ступеня пошкодження тканин.
I ступінь. Шкірний покрив не порушений. Спостерігається стій ка гіперемія, яка не минає після закінчення впливу тиску.
II ступінь. Неглибокі поверхневі порушення цілості шкірних покривів, які поширюються на підшкірну жирову клітковину. Збері гається стійка гіперемія. Відбувається відшарування епідермісу.
III ступінь. Повне руйнування шкірного покриву до м'зового шару з проникненням у м'яз.
IVступінь. Пошкодження всіх шарів тканин, утворення порожнин з проникненням в них прилеглих тканин (сухожилки, кістки).
Практична навичка № 19