Визначення та оцінювання сили мязів

Динамометрія- метод, за допомогою якого визначають м’язову силу і силу мязів розгиначів спини.

Ручний динамометр являє собою елепсоподібну сталеву пластинку, стискання якої відображає силу мязів що виражена в кілограмах. Методика дослідження.

Динамометр беруть в кисть циферблатом усередину (ґудзичок звернений до пальців). Руку витягують у бік і максимально стискають динамометр. Ручну силу відмічають для кожної кисті окремо. Дослідження для кожної кисті проводять не менше 3- х разів і записують кращий результат. Середні показники сили правої кисті для дорослих чоловіків 40—45 кг, для жінок — ЗО—35 кг; середні показники сили лівої кисті звичайно на 5—10 кг менше.

Станову силу ( силу м’язів розгиначів спини )досліджують спеціальним пружинним динамометром. Людина, що обстежується стає на підніжку з гаком, на якому закріплюють ланцюг від динамометра. Ставати треба так, щоби 2/3 кожної підошви заходили за металеву основу (зазвичай її вставляють у деревяну платформу). Ноги повинні бити розпрямлені й поставлени поруч. Тулуб згинають, ланцюг закріплюють за гак таким чином чтоб рука від приладу перебувала на рівні колія. Після після цього обстежуваний не згинаючи рук і ніг, повільно розгинається, витягуючи ланцюг до відмови. Звичайно буває досить однократного дослідження. Станова сила у дорослих чоловіків у середньому рівна 130-150 кг, у жінок — 80-90 кг.

Практична навичка № 85

Виконання антропометричніх дослідженнь

Антропометричні дослідження параметрів фізичного розвитку людини включають: визначення маси тіла, вимірювання зросту, окружності грудної клітки та живота.

Оснащення:

1. медичні ваги;

2. клейонка або чистий аркуш паперу;

3. вертикальний ростомір;

4. сантиметрова стрічка;

5. рушник, мило, вода;

6. листок сестринської оцінки стану хворого, ручка.

Визначення маси тіла.

Визначають масу тіла хворих з ожирін­ням, кахексією, набряками.

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. Запропонуйте хворому звільнити сечовий міхур і кишеч­ник.

3. Запропонуйте хворому зняти верхній одяг і взуття.

4. Вимийте руки з милом, висушіть рушником.

5. Перевірте рівновагу вагів нульовим положенням грузиків; закрийте затвор.

6. Постеліть на ваги чисту клейонку або аркуш паперу.

7. Запропонуйте пацієнту стати на середину основи вагів об­личчям до шкали.

8. Відведіть затвор і пересувайте грузик на нижній шкалі до­ти, доки приблизно не буде визначена маса тіла.

9. Пересувайте малий грузик верхньої планки до досягнення рівноваги та визначте масу тіла з точністю до 100 г.

10. Закрийте затвор. Дозвольте хворому зійти з основи вагів.

11. Показники нижньої (одна поділка відповідає 1 кг) та верх­ньої (одна поділка відповідає 100 г) планок підсумуйте.

12. Вирахуйте середню масу одягу хворого із загальної маси.

13. Повідомте пацієнта про масу його тіла.

14. Отриманий результат занесіть до відповідного медичного документа (2-га сторінка “Медичної карти стаціонарного хворо­го”, графа: “особливі позначки” або “Листок сестринської оцінки стану хворого”).

15. Здійсніть дезінфекцію клейонки та медичних ваг.

16. Вимийте і висушіть руки.

Примітка. В окремих випадках визначення маси тіла тяжко­хворого здійснюють у положенні сидячи на табуреті. Масу табу­рету вирахуйте із загальної маси.