
- •Одноразового медичного інструментарію
- •Послідовність дій :
- •Дезінфекція інструментів медичного призначення
- •2 Окремі ємальовані герметичні ємності ( або емності з ударотривкого пластику ) для дезінфекції медичного інструментарію
- •Одягніть засоби індивідуального захисту
- •Різної концентрації
- •Послідовність дій під час приготування дезінфекційних розчинів
- •Приготування робочого розчину хлорного вапна
- •Дезінфекція предметів догляду
- •Хлорамін :
- •Хлорантоїн:
- •Передстерилізаційне очищення
- •Послідовність дій під час проведення передстерилізаційного очищення
- •Стерилізація методом кип'ятіння
- •Послідовність дій:
- •Стерилізація інструментарію повітряним методом (у повітряному стерилізаторі) послідовність дій
- •Правила закладання перевязувальногоматеріалу в бікс
- •Послідовність дій
- •Надягання стерильного халата та гумових рукавичок
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Огляд хворого заходи при наявності педікульозу
- •Перша допомога при отруєнні педикулоцидами.
- •Визначення ступеню ризику розвитку пролежнів
- •Заходи з профілактики пролежнів
- •Оброблення шкіри за наявності пролежнів
- •Догляд за статевими органами, промежиною з метою профілактики попрілостей
- •Догляд за очима ( промивання, закапування крапель, закладання мазі, ванночки )
- •Протирання вій і повік
- •Закладання очної мазі
- •Догляд за вухами. Оброблення зовнішнього слухового проходу
- •Туалет слухових ходів тяжкохворого при гноєтечі або виділенні крові
- •Догляд за носом
- •Закрапування носа
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Туалет ротової порожнини тяжкохворого
- •Туалет ротової порожнини непритомному тяжкохворому
- •Оброблення зубних протезів
- •Подавання сечоприймача гумового та металевого судна тяжкохворим
- •Складання порційної вимоги
- •Складання приблизного добового меню з рекомендованною дієтою
- •Годування тяжкохворого з ложки та напувальника послідовність дій під час годування тяжкохворого
- •Штучне харчування пацієнта
- •Перелік сумішей, що використовують для годування хворих через зонд
- •Правила, яких треба додержувати під час годування хворих через зонд
- •Годування тяжкохворих через гастростому (фістулу шлунка) і єюностому (фістулу порожньої кишки)
- •Годування пацієнта через гастростому після формування каналу
- •Годування пацієнта через єюностому (фістулу порожньої кишки)
- •Вимірювання температури тіла рєєстрація данних термометрії у температурному листку
- •Вимірювання температури в ротовій порожнині
- •Визначення підвищення температури тіла за допомогою термометра "термотест"
- •Підрахування частоти дихальних рухів рєєстрація данних у температурному листку
- •Визначення життєвої ємкості легень задопомогою спірометра
- •Подавання кисню з кисневої подушки
- •Інгаляційний спосіб оксигенотерапії з кисневої подушки
- •Подавання кисню через носові катетери
- •Дослідження пульсу рєєстрація данних у температурному листку
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •Вимірювання артеріального тиску рєєстрація данних у температурному листку
- •Визначення артеріального тиску осциляторііим методом (без фонендоскопа)
- •Визначення набряків
- •Надання допомоги під час блювання аспірації блювотних мас. Допомога хворому в разі блювання
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Застосування газовідвідної трубки
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Застосування очисної клізми
- •Застосування сифонної клізми
- •Використання медикаментозної клізми
- •Методика виконання медикаментозної клізми (мікроклізми)
- •Застосування лікувальної краплинної клізми
- •Застосування олійної клізми
- •Застосування гіпертонічної клізми
- •Катетеризація сечового міхура м’яким катетером
- •Катетеризація сечового міхура жінки
- •Катетеризація сечового міхура чоловіка
- •Техніка промивання ( інстілляції ) сечового міхура
- •Техника застосування медичних банок
- •Техніка накладання гірчичників
- •Техніканакладання зігрівального компресу
- •Техніка накладання охолоджувального компресу
- •Техніка застосування міхура з льодом
- •Техніка застосування грілки
- •Техніка застосування медичних п ‘явок
- •Навчання пацієнта користунню кишеньковим інгалятором.
- •Техніка закрапування крапель в очі, ніс, вухо. Закладання мазі за нижнє повіко
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка збирання шприца багаторазового використання з крафт – пакета
- •Техніка збирання шприца одноразового використання
- •Набирання ліків з ампул і флаконів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Розведення та розрахнок дози антибіотиків
- •Техніка виконання внутрішньшкірної інєкції ( на фантомі )
- •Техніка виконання підшкірної інєкції ( на фантомі )
- •Техніка виконання внутрішньом’язової ін’єкції ( на фантомі )
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка виконання внутрішньовенних ін’єкцій
- •Техніка взяття крові з вени для лабораторного дослідження
- •Збір та заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенного краплинного вливання лікарських засобів.
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу:
- •Техніка взяття калу для копрологічного та бактеріологічного дослідження
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •Техніка взяття калу для дослідження на приховану кров, яйця гельмінтів
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Техніка взяття сечі для загального аналізу для длслідження за методом нечипоренко для дослідження на діастазу
- •Збирання сечі для загального аналізу
- •Збирання сечі для дослідження за за методом Нечипоренка
- •Збирання сечі для дослідження на діастазу
- •Техніка взяття сечі на аналіз за методом зимницького
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка взяття сечі на глюкозу, білок,фенілкетонурію,17 – оксікортікостероіди, бактеріологічне дослідження
- •Техніка взяття сечі на вміст білка ( в добовій кількості )
- •Техніка взяття сечі для ослідження на наявність фенілкетонурії (проба феллінга)
- •Техніка взяття сечі для дослідження на наявність 17- оксікортикостероїдів ( кетостероїдів )
- •Техніка взяття сечі для бактеріологічного дослідження
- •( На гемокультуру )
- •Послідовність дій під час виконання процедури:
- •Техніка промивання шлунку пацієнту в свідомому стані
- •Техніка промивання шлунку пацієнту в стані непритомності
- •Техніка взяття промивних вод шлунку для дослідження
- •Дослідження секреторної функції шлунка
- •Техніка дуоденального зондування ( на фантомі ) трифазне зондування
- •П’ятифазне зондування
- •Підготовка пацієнта
- •Підготовка пацієнта та оснащення до проведення плевральної пункції
- •Підготовка пацієнта та оснащення до проведення абдомінальної пункції
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Підготовка пацієнта та оснащення до проведення спиномозкової пункції
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Визначення та оцінювання сили мязів
- •Виконання антропометричніх дослідженнь
- •Визначення маси тіла.
- •Вимірювання зросту
- •Визначення зросту хворого у положенні сидячи
- •Вимірювання окружності грудної клітки
- •Вимірювання окружності живота
- •Обробка рук і слизових оболонок при контакті з біологічними рідинами
Дослідження секреторної функції шлунка
( з ентеральним та парентеральним подразниками )
Оснащення:
стерильний тонкий шлунковий зонд;
стерильний шприц ємкістю 5—10 мл;
штатив з пробірками;
ниркоподібний лоток;
рушник, поліетиленовий фартух, гумові рукавички;
затискувач;
страви та речовини, що є ентеральними подразниками: мясний бульйон, 4% відвар капусти, 5% розчин етилового спирту
речовини, що є парентеральними подразниками: 0,1% розміні гістаміну в ампулах, 0,025% розчин пентагастрину в ампулах, інсулін;
1% розчин димедролу в ампулах;
таблетки “Ацидотест”.
Дослідження шлункового соку здійснюють для визначення секреторної (кислотоутворювальної) і моторної (евакуаторної) функцій шлунка.
Показання та протипоказання до проведення дослідження шлункового соку зоидовим методом. Показанням до такого дослідження є захворювання слизової оболонки шлунка.
Протипоказанням є:
нещодавно перенесена шлунково-кишкова кровотеча;
стенокардія;
гіпертонічна хвороба III стадії;
розширення вен стравоходу;
загострення гастриту, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.
Використання ентеральних та парентеральних подразників. Як ентеральні подразники використовують:
а) м’ясний бульйон (1 кг нежирного яловичого м’яса відварюють у 2 л води). Для дослідження потрібно 300 мл;
б) 4% відвар сухого листя капусти — 300 мл;
в) 5% розчин етилового спирту — 300 мл.
Як парентеральні подразники застосовують:
а) 0,1% розчин гістаміну в ампулах з розрахунку 0,08 мг на
г маси тіла хворого, але максимальна кількість препарату не повинна перевищувати 0,5 мл. Після введення гістаміну у хворих може виникнути запаморочення, тахікардія, відчуття жару, почервоніння шкіри. Щоб зменшити вираженість подібної реакції, за ЗО хв до введення препарату вводять протигістамінний препарат — 1 мл 1% розчину димедролу;
б) 0,025% розчин пентагастрину в ампулах з розрахунку 0,1 мл на 10 кг маси тіла хворого;
в) інсулін з розрахунку 2 ОД на 10 кг маси тіла хворого.
Нормальні показники дослідження шлункового соку. У нормі
натще в шлунку міститься до 50 мл секрету. Загальна кислотність 10 ОД. Вільна соляна кислота в багатьох осіб відсутня.
Після введення ентерального подразника загальна кислотність може бути від 40 до 60 ОД, вільна кислотність — від 20 до 40 ОД.
Показники кислотності шлункового вмісту після введення парентеральних подразників у здорових людей вищі, ніж при використанні ентеральних.
Кількість ферменту (пепсину) 40—60 ОД.
Уведення тонкого зонда в шлунок
Оформіть направлення в лабораторію. Поінформуйте хворого, щоб напередодні процедури ввечері він не вживав гострої грубої їжі, що дослідження проводиться вранці натще і перед цим хворий не повинен палити.
Процедуру здійснюйте в гумових рукавичках і фартусі.
Поясніть хворому порядок проведення процедури і навчіть його глибоко дихати носом.
Правильно і зручно посадіть хворого: він повинен щільно притулитися до спинки стільця і злегка нахилити голову вперед.
Шию та груди хворого накрийте серветкою і дайте йому в руки лоток (для збирання витікаючої слини).
У разі потреби запропонуйте хворому зняти зубні протези.
Виміряйте у хворого відстань від пупка до різців, тобто відстань, на яку йому потрібно ввести зонд.
Чисто вимитими руками візьміть зонд, сліпий кінець якого змочіть теплою водою, а вільний кінець перекрийте затискувачем.
Правою рукою візьміть зонд на відстані 10—15 см від сліпого кінця, а лівою притримуйте його вільний кінець.
Сліпий кінець зонда покладіть на корінь язика хворого і запропонуйте йому зробити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати носом, а в цей час просовуйте зонд у глотку. При появі позивів до блювання хворий повинен губами затиснути зонд і глибоко дихати через ніс.
При кожному ковтальному русі просовуйте зонд по стравоходу до відповідної позначки на зонді. Ковтати зонд хворий по- ішнен повільно, щоб він не скрутився.
Подальший порядок виконання процедури залежить від виду подразника.
Отримання шлункового вмісту за методикою Лепорського
Повністю відсмокчіть шприцом шлунковий вміст (1-ша порція).
Уведіть через зонд 300 мл підігрітого до температури 38 °С сч ггерального подразника.
Через 10 хв відсмокчіть 10 мл шлункового вмісту (2-га порція).
Через 15 хв відсмокчіть увесь залишок ентерального подразника (3-тя порція).
Протягом 1 год кожні 15 хв відсмоктуйте шлунковий вміст (4, 5, 6-та, 7-ма порції).
Після закінчення зондування видаліть зонд зі шлунка.
Відправте до лабораторії всі 7 порцій шлункового вмісту (пробірки мають бути пронумеровані і закриті гумовим корком).
Запам’ятайте! Кожного разу після відсмоктування шлункового вмісту зонд треба перекривати затискувачем.
Одержання шлункового вмісту за методикою Веретепова-Но- викова—М’ясоєдова
Відсмокчіть шприцом шлунковий вміст натще (1-ша порція).
Протягом 1 год відсмоктуйте кожні 15 хв шлунковий вміст (2-га, 3-тя, 4, 5-та порції).
Уведіть через зонд ентеральний подразник.
Через 10 хв відсмокчіть 10 мл шлункового вмісту (6-та порція).
Через 15 хв відсмокчіть весь залишок ентерального подразника (7-ма порція).
Протягом 1 год відсмоктуйте кожні 15 хв шлунковий вміст (8-ма, 9, 10, 11-та порції). Після закінчення зондування видаліть зонд зі шлунка.
Відправте до лабораторії всі 11 порцій (пробірки мають бути пронумеровані і закриті гумовим корком).
Одержання шлункового вмісту з використанням парентерального подразника (гістаміну)
Відсмокчіть шлунковий вміст натще (1-ша порція).
Протягом 1 год кожні 15 хв відсмоктуйте шлунковий вміст (2-га, 3-тя, 4-та, 5-та порції).
Після взяття 3-ї порції введіть хворому підшкірно 1 мл 1% розчину димедролу.
Після взяття 5-ї порції введіть хворому підшкірно 0,1% розчин гістаміну із розрахунку 0,08 мл на 10 кг маси тіла хворого.
Протягом 1 год відсмоктуйте шлунковий вміст кожні 15 хв (6-та, 7, 8-ма, 9-та порції). Після закінчення зондування видаліть зонд зі шлунка.
До лабораторії відправте всі 9 порцій (пробірки мають бути пронумеровані і закриті гумовим корком).
Запам’ятайте! Дослідження шлункового соку з використанням гістаміну можна проводити лише в умовах стаціонару з тим, щоб у разі виникнення алергійної реакції надати хворому невідкладну медичну допомогу.
Гістаміно-інсулінова методика дослідження шлункового вмісту (використовують у хірургічних відділеннях для визначення виду оперативного втручання при виразковій хворобі шлунка).
Відсмокчіть шлунковий вміст у хворого натще.
Через 15 хв відсмокчіть 2-гу порцію шлункового вмісту.
Через 15 хв відсмокчіть 3-тю порцію шлункового вмісту. Підшкірно введіть 1 мл 1% розчину димедролу.
Через 15 хв відсмокчіть 4-ту порцію шлункового вмісту. Підшкірно введіть гістамін із розрахунку 0,08 мл на 10 кг маси тіла хворого.
Протягом 1 год кожні 15 хв відсмоктуйте 4 порції шлункового вмісту.
Після 8-ї порції введіть підшкірно інсулін з розрахунку 2 ОД на 10 кг маси тіла хворого.
Протягом 1 год відсмоктуйте 4 порції шлункового вмісту (9, 10, 11, 12-та порції).
До лабораторії відправте всі 12 порцій.
Запам’ятайте! При дослідженні шлункової секреції з використанням інсуліну в окремих випадках може спостерігатись гіпоглікемія. У хворого з’являється відчуття голоду, озноб, неспокій, загальна слабкість, пітливість.
У такому разі дослідження припиняють, хворому дають випити півсклянки солодкого чаю або внутрішньовенно вводять 20 мл 40% розчину глюкози.
Поява незначної кількості крові в шлунковому вмісті у вигляді прожилок може бути пов’язана з пошкодженням дрібних судин слизової оболонки шлунка. У випадку появи значної кількості крові відсмоктування шлункового соку припиніть. Зонд обережно витягніть, допоможіть хворому лягти, на надчеревну ділянку покладіть пузир з льодом і негайно викличте лікаря.
Особливий підхід має бути при дослідженні шлункового вмісту в людей похилого віку. За необхідності вийміть у них зубні знімні протези, обережно вводьте зонд у стравохід, оскільки він може бути деформований через змінену дугу аорти. Необережність при введенні зонда може призвести до перфорації, поранення слизової оболонки, кровотечі.
Беззондове дослідження секреторної функції шлунка за допомогою методики “Ацидотест”
Напередодні та в день дослідження хворий не повинен приймати ліки й вживати продукти, які змінюють колір сечі.
Дослідження проведіть натще.
Запропонуйте хворому випорожнити сечовий міхур.
Хворий приймає 2 таблетки кофеїну (білі таблетки — енте- ральний подразник).
Через 1 год випорожнює сечовий міхур (на флаконі зазначте “Контрольна порція”).
Хворий приймає 3 жовтих драже і запиває їх невеликою кількістю води.
Через 1—1,5 год випорожнює сечовий міхур (на флаконі зазначте “Сеча для дослідження”).
Контрольну сечу та сечу для дослідження відправте до лабораторії.
Дезінфекція шлункового зонда
Після використання шлунковий зонд замочіть у 3% розчині хлораміну на 1 год. Канал зонда заповніть дезінфекційним розчином за допомогою шприца.
Зонд промийте проточною водою.
Знежирте в миючому розчині та ретельно промийте канал зонда за допомогою шприца.
Повторно промийте зонд проточною водою.
Прокип’ятіть у дистильованій воді протягом ЗО хв.
Практична навичка № 80