
- •Одноразового медичного інструментарію
- •Послідовність дій :
- •Дезінфекція інструментів медичного призначення
- •2 Окремі ємальовані герметичні ємності ( або емності з ударотривкого пластику ) для дезінфекції медичного інструментарію
- •Одягніть засоби індивідуального захисту
- •Різної концентрації
- •Послідовність дій під час приготування дезінфекційних розчинів
- •Приготування робочого розчину хлорного вапна
- •Дезінфекція предметів догляду
- •Хлорамін :
- •Хлорантоїн:
- •Передстерилізаційне очищення
- •Послідовність дій під час проведення передстерилізаційного очищення
- •Стерилізація методом кип'ятіння
- •Послідовність дій:
- •Стерилізація інструментарію повітряним методом (у повітряному стерилізаторі) послідовність дій
- •Правила закладання перевязувальногоматеріалу в бікс
- •Послідовність дій
- •Надягання стерильного халата та гумових рукавичок
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Огляд хворого заходи при наявності педікульозу
- •Перша допомога при отруєнні педикулоцидами.
- •Визначення ступеню ризику розвитку пролежнів
- •Заходи з профілактики пролежнів
- •Оброблення шкіри за наявності пролежнів
- •Догляд за статевими органами, промежиною з метою профілактики попрілостей
- •Догляд за очима ( промивання, закапування крапель, закладання мазі, ванночки )
- •Протирання вій і повік
- •Закладання очної мазі
- •Догляд за вухами. Оброблення зовнішнього слухового проходу
- •Туалет слухових ходів тяжкохворого при гноєтечі або виділенні крові
- •Догляд за носом
- •Закрапування носа
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Туалет ротової порожнини тяжкохворого
- •Туалет ротової порожнини непритомному тяжкохворому
- •Оброблення зубних протезів
- •Подавання сечоприймача гумового та металевого судна тяжкохворим
- •Складання порційної вимоги
- •Складання приблизного добового меню з рекомендованною дієтою
- •Годування тяжкохворого з ложки та напувальника послідовність дій під час годування тяжкохворого
- •Штучне харчування пацієнта
- •Перелік сумішей, що використовують для годування хворих через зонд
- •Правила, яких треба додержувати під час годування хворих через зонд
- •Годування тяжкохворих через гастростому (фістулу шлунка) і єюностому (фістулу порожньої кишки)
- •Годування пацієнта через гастростому після формування каналу
- •Годування пацієнта через єюностому (фістулу порожньої кишки)
- •Вимірювання температури тіла рєєстрація данних термометрії у температурному листку
- •Вимірювання температури в ротовій порожнині
- •Визначення підвищення температури тіла за допомогою термометра "термотест"
- •Підрахування частоти дихальних рухів рєєстрація данних у температурному листку
- •Визначення життєвої ємкості легень задопомогою спірометра
- •Подавання кисню з кисневої подушки
- •Інгаляційний спосіб оксигенотерапії з кисневої подушки
- •Подавання кисню через носові катетери
- •Дослідження пульсу рєєстрація данних у температурному листку
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •Вимірювання артеріального тиску рєєстрація данних у температурному листку
- •Визначення артеріального тиску осциляторііим методом (без фонендоскопа)
- •Визначення набряків
- •Надання допомоги під час блювання аспірації блювотних мас. Допомога хворому в разі блювання
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Застосування газовідвідної трубки
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Застосування очисної клізми
- •Застосування сифонної клізми
- •Використання медикаментозної клізми
- •Методика виконання медикаментозної клізми (мікроклізми)
- •Застосування лікувальної краплинної клізми
- •Застосування олійної клізми
- •Застосування гіпертонічної клізми
- •Катетеризація сечового міхура м’яким катетером
- •Катетеризація сечового міхура жінки
- •Катетеризація сечового міхура чоловіка
- •Техніка промивання ( інстілляції ) сечового міхура
- •Техника застосування медичних банок
- •Техніка накладання гірчичників
- •Техніканакладання зігрівального компресу
- •Техніка накладання охолоджувального компресу
- •Техніка застосування міхура з льодом
- •Техніка застосування грілки
- •Техніка застосування медичних п ‘явок
- •Навчання пацієнта користунню кишеньковим інгалятором.
- •Техніка закрапування крапель в очі, ніс, вухо. Закладання мазі за нижнє повіко
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка збирання шприца багаторазового використання з крафт – пакета
- •Техніка збирання шприца одноразового використання
- •Набирання ліків з ампул і флаконів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Розведення та розрахнок дози антибіотиків
- •Техніка виконання внутрішньшкірної інєкції ( на фантомі )
- •Техніка виконання підшкірної інєкції ( на фантомі )
- •Техніка виконання внутрішньом’язової ін’єкції ( на фантомі )
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка виконання внутрішньовенних ін’єкцій
- •Техніка взяття крові з вени для лабораторного дослідження
- •Збір та заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенного краплинного вливання лікарських засобів.
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу:
- •Техніка взяття калу для копрологічного та бактеріологічного дослідження
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •Техніка взяття калу для дослідження на приховану кров, яйця гельмінтів
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Техніка взяття сечі для загального аналізу для длслідження за методом нечипоренко для дослідження на діастазу
- •Збирання сечі для загального аналізу
- •Збирання сечі для дослідження за за методом Нечипоренка
- •Збирання сечі для дослідження на діастазу
- •Техніка взяття сечі на аналіз за методом зимницького
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка взяття сечі на глюкозу, білок,фенілкетонурію,17 – оксікортікостероіди, бактеріологічне дослідження
- •Техніка взяття сечі на вміст білка ( в добовій кількості )
- •Техніка взяття сечі для ослідження на наявність фенілкетонурії (проба феллінга)
- •Техніка взяття сечі для дослідження на наявність 17- оксікортикостероїдів ( кетостероїдів )
- •Техніка взяття сечі для бактеріологічного дослідження
- •( На гемокультуру )
- •Послідовність дій під час виконання процедури:
- •Техніка промивання шлунку пацієнту в свідомому стані
- •Техніка промивання шлунку пацієнту в стані непритомності
- •Техніка взяття промивних вод шлунку для дослідження
- •Дослідження секреторної функції шлунка
- •Техніка дуоденального зондування ( на фантомі ) трифазне зондування
- •П’ятифазне зондування
- •Підготовка пацієнта
- •Підготовка пацієнта та оснащення до проведення плевральної пункції
- •Підготовка пацієнта та оснащення до проведення абдомінальної пункції
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Підготовка пацієнта та оснащення до проведення спиномозкової пункції
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Визначення та оцінювання сили мязів
- •Виконання антропометричніх дослідженнь
- •Визначення маси тіла.
- •Вимірювання зросту
- •Визначення зросту хворого у положенні сидячи
- •Вимірювання окружності грудної клітки
- •Вимірювання окружності живота
- •Обробка рук і слизових оболонок при контакті з біологічними рідинами
Техніка взяття крові з вени для лабораторного дослідження
( НА ФАНТОМІ )
Оснащення:
стерильні шприци, голки;
стерильні ватні тампони;
70% розчин етилового спирту, стерильні гумові рукавички, захисний екран;
джгут;
пружна подушечка (валик);
клейонка, клейончастий фартух;
пробірки чисті, сухі;
пробірки стерильні;
флакон з живильним середовищем;
стерильні флакони з-під антибіотиків;
розчин фурациліну 1:5000;
3% розчин пероксиду водню;
спиртівка;
сірники;
лейкопластир.
Кількість крові, необхідна для проведення одного лабораторного дослідження. Для біохімічних і серологічних обстежень беруть кров з вени з розрахунку 5 мл на одне дослідження, враховуючи, що необхідної для аналізу сироватки крові отримують в три рази менше, ніж взято крові. Кров для дослідження беруть натще.
Послідовність дій під час виконання процедур
Взяття крові з вени за допомогою шприца та голки
Попередьте хворого, що аналіз крові він має здавати натще. Забороняється пити, палити, вживати ліки перед процедурою.
Проведіть із хворим бесіду, щоб психологічно підготувати його до процедури.
Уточніть прізвище, ініціали хворого та вид дослідження. Звірте дані із заготовленою етикеткою, поставте на пробірці і направленні відповідний номер.
Посадіть хворого, руку покладіть долонею догори, під ліктьовий суглоб підсуньте пружну подушечку й надайте руці положення максимального розгинання.
Оброблення рук, накладання джгута, підготовку вени, оброблення шкіри, венопункцію здійсніть так само, як при внутрішньовенній ін’єкції. Але джгут необхідно накласти слабою перетяжкою не більше ніж ЗО мм рт. ст.
Під час взяття крові з вени джгут з руки не знімайте.
Заповнивши шприц потрібного кількістю крові, зніміть і,кі'ут, зафіксуйте місце пункції стерильним ватним тампоном і витягніть голку з вени.
Кров із шприца вилийте одразу в пробірку по її стінці, щоб не зруйнувались еритроцити та інші формені елементи.
Закрийте пробірку стерильним гумовим корком і відправте до лабораторії.
Зніміть гумові рукавички, продезінфікуйте їх, вимийте і висушіть руки.
Взяття крові з вени за допомогою голки
Психологічну підготовку хворого, оброблення рук, накладання джгута, підготовку вени, оброблення ділянки шкіри зробіть так само, як при здійсненні внутрішньовенної ін’єкції.
Муфту голки обхопіть за допомогою стерильної серветки і виконайте венопункцію.
Зніміть з муфти серветку й підставте пробірку так, щоб краплі крові стікали стінкою пробірки. Хворого в цей момент попросіть злегка стискувати й розтискувати кулак.
Після одержання достатньої кількості крові зніміть джгут, до місця пункції прикладіть стерильний ватний тампон і видаліть голку з вени.
Закрийте пробірку стерильним гумовим корком і відправте матеріал до лабораторії.
Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
Забір крові для бактеріологічного дослідження під час гарячки необхідно здійснювати до початку антибактеріального хіміотерапевтичного лікування або через 12—24 год після останнього введення антибактеріального препарату.
Флакони з поживним середовищем надають бактеріологічні лабораторії і їх можна зберігати у відділенні до потрібного моменту в холодильнику за температури +4, +6 °С. Перед взяттям крові флакон з поживним середовищем зігрівають за кімнатної температури.
Під час взяття крові з вени дотримуйтесь більш суворих правил асептики. Ретельно вимийте та обробіть руки, надягніть * герильні гумові рукавички.
Приготуйте спиртівку або зволожений 96% розчином ети- і о ного спирту тампон, який покладіть у металевий лоток, і сірники.
Психологічну підготовку хворого, накладання джгута, підготовку вени, знезараження ділянки шкіри, венопункцію здійсніть так, як при внутрішньовенній ін’єкції. Не перевіряйте прохідність голки, щоб уникнути попадання мікроорганізмів із повітря.
Наберіть у шприц 5 мл крові.
Зніміть джгут, прикладіть до місця пункції стерильний ватний тампон і видаліть голку з вени.
Підпаліть спиртівку або проспиртований тампон, вийміть корок з флакона з рідким поживним середовищем, обпаліть горловину флакона на полум’ї і, не торкаючись його стінок, влийте в нього кров.
Ще раз обпаліть горловину флакона, потім — стерильну частину корка і закрийте ним флакон. Усі дії проводьте якомога швидше й обережніше, щоб з навколишнього середовища у флакон не потрапили мікроби.
Якщо стоїть підключичний катетер, можна його використати для отримання крові, але спочатку одним шприцом відбирають декілька мілілітрів крові, а потім другим набирають кров для дослідження.
Кров на білірубін, трансаміназу беріть у суху пробірку в кількості 3—5 мл. Перед взяттям крові рекомендується одноденне голодування, не варто приймати аскорбінову кислоту.
Кров на КЛУ беріть у кількості 3—5 мл у суху пробірку.
Особливості взяття крові з вени на коагулограму
У конусоподібну пробірку влийте 1 мл 3,8% розчину цитрату натрію (антикоагулянт).
З вени візьміть 10 мл крові.
По стійці пробірки зі шприца випустіть 9 мл узятої з вени крові.
Кров обережно перемішайте з антикоагулянтом легким по- кочуванням або струшуванням пробірки без утворення піни.
Запам’ятайте! Здійснювати процедуру взяття крові слід у гумових рукавичках, фартусі, захисних окулярах. Узятий матеріал доставляють у лабораторію якомога швидше.
Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
Ділянку шкіри обробіть 3% розчином пероксиду водню або розчином фурациліну 1:5000. Для знезараження шкіри не використовуйте спирт і спиртові розчини.
Узяту з вени кров (5 мл) вилийте в присутності лікаря в чистий сухий стерильний флакон з-під антибіотиків і закрийте корком.
Горловину флакона з корком навхрест заклейте двома смужками лейкопластиру, його краями зафіксуйте до флакона етикетку-направлення.
Лікар повинен засвідчити особисті дані хворого, для чого па направленні він ставить свій підпис, а на коркові — особисту печатку.
У такому вигляді відправте матеріал до лабораторії.
Взяття крові на ВІЛ-інфекцію та доставлеиня її у лабораторію
Працюйте обережно, щоб виключити поранення голкою, пробіркою. Категорично забороняється використовувати пробірки з відбитими краями. Використовуйте засоби особистого захисту: маску, гумові рукавички, захисний екран, клейончастий фартух. Усі пошкодження шкіри на руках закрийте лейкопластиром або папальчником.
В асептичних умовах за загальноприйнятими правилами з вени хворого візьміть 5 мл крові й вилийте в суху центрифужну пробірку з поділками.
Пробірки з кров’ю пронумеруйте. Номери на пробірках та направленнях повинні співпадати.
Закрийте пробірки гумовими корками.
Кров у холодильнику може зберігатися не більше доби. Не підлягає доставці в лабораторію гемолізована кров.
Пробірки в лабораторію доставте у контейнері з ущільнювачем (вата, поролон).
Окремо доставте направлення, де зазначені дані про осіб, у яких взято кров.
Доставленпя крові для дослідження в лабораторію
Взяту кров необхідно доставити в лабораторію в день взятім з 8.30 до 10.00.
Пробірки з кров’ю доставляють у жерстяному промаркованому контейнері або біксі.
Окремо доставляють направлення з даними про осіб, в яких взято кров.
У направленні необхідно зазначити: реєстраційний номер; відділення; прізвище, ім’я, по батькові (повністю); стать; вік; домашню адресу (повністю); діагноз; дату взяття крові; дату доставлення біоматеріалу; прізвище особи, яка здійснювала забір біоматеріалу.
Практична навичка № 67