Техніка промивання ( інстілляції ) сечового міхура

Оснащення:

1. усе необхідне для катетеризації сечового міхура;

2. стерильний шприц Жане;

3. антисептичний розчин, підігрітий до температури 37—38 °С, у кількості 2—3 л (розчин фурациліну — 1:5000, розчин калію перманганату — 1:10000, 2% розчин борної кислоти);

4. 3% розчин коларголу;

5. урологічне крісло.

Мета промивання сечового міхура. Промивання проводять для механічного видалення із сечового міхура піску, дрібних конкрементів, гною, продуктів розпаду тканин та введення ліків при за­пальних процесах. Промивають сечовий міхур щодня або через день, у середньому на курс лікування призначають 12—14 процедур.

Визначення об’єму сечового міхура. Заздалегідь визначають об’єм сечового міхура, вимірюючи кількість сечі, яка виділяється за одне сечовипускання (приблизно за 3 год).

Послідовність дій під час виконання процедури

1. Вимийте руки з милом двічі під проточною водою, витріть рушником.

2. Покладіть хворого на спину із зігнутими в колінах ногами, розведеними стегнами та трохи піднятим тазом (використайте урологічне крісло).

3. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів і продезінфі­куйте зовнішнє вічко сечівника.

4. Надягніть стерильні гумові рукавички, виконайте катетери­зацію сечового міхура та звільніть сечовий міхур від сечі.

5. Через катетер шприцом Жане введіть у сечовий міхур теп­лий антисептичний розчин відповідно до об’єму сечового міхура.

6. Від’єднайте шприц і через катетер випустіть розчин.

7. Повторюйте промивання до появи прозорої рідини.

8. Закінчуйте промивання введенням у сечовий міхур рідини в кількості, що відповідає половині об’єму міхура, потім видаліть катетер.

Після закінчення промивання сечового міхура можна ввести 15—20 мл теплого 3% розчину коларголу.

9. Порекомендуйте хворому після інстиляції полежати 40—60 хв, щоб якнайдовше затримати акт сечовипускання і щоб ліки трива­лий час знаходились у сечовому міхурі.

10. Після закінчення процедури продезінфікуйте використане обладнання.

Практична навичка № 49

Техника застосування медичних банок

Оснащення:

1. банки медичні ємкістю 30—60 мл;

2. емальований лоток;

3. 96% розчин етилового спирту або ефір;

4. затискувач або металевий стрижень із нарізкою;

5. вата;

6. вазелін;

7. сірники;

8. рушник або пелюшка;

9. дезінфекційний розчин.

Показання до застосування банок, запальні процеси в органах грудної клітки (бронхіти, трахеїти), міжреброва невралгія, міозит, радикуліт, гіпертонічна хвороба.

Ділянки тіла, на які ставлять банки. Банки ставлять на груд­ну клітку, за виключенням ділянки серця, грудних залоз, хребта, а також на поперекову ділянку праворуч і ліворуч. У разі значних жирових відкладень можна ставитибанки також на лопатки, а в деяких випадках — на сідниці та стегна.

Протипоказання до застосування банок. Туберкульоз легень, легенева кровотеча, кахексія, гарячка, злоякісні пухлини, підви­щена кровоточивість тканин, загальне збудження. Банки не став­лять також дітям у зв’язку з тонкою грудною стінкою. Вони мо­жуть спричинити крововиливи в легеневу тканину, що шкідливо для організму.

Ускладнення, що можуть виникнути під час виконання проце­дури, надання допомоги. Якщо залишити банки на шкірі хворого довше встановленого часу (понад 8—10 хв), можуть з’явитися пу­хирці, наповнені геморагічною рідиною рожевого кольору.

У разі сильного нагрівання банок можуть виникнути опіки. Вони також можуть утворитися внаслідок необережного пово­дження з вогнем у випадку падіння спалахуючої краплини горю­чої рідини або тупферу на шкіру.

У разі виникнення пухирів або опіків їх обробляють 5% роз­чином калію перманганату. Навколо опіків шкіру змазують вазе­ліном.

Послідовність дій під час виконання процедури

Підготовка хворого

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. Якщо шкіра вкрита волоссям, поголіть її, обробіть 70% роз­чином етилового спирту і змажте тонким шаром вазеліну.

3. Запропонуйте хворому перед процедурою звільнити сечо­вий міхур.

4. Надайте йому зручного положення. Якщо банки призначе­но ставити на спину, то хворого покладіть на живіт, голову по­верніть на бік, руки приберіть під подушку.

5. Якщо у хворого довге волосся на голові, приберіть його під хусточку або рушник.

Постановка банок

1. Поставте біля хворого лоток з усім, що потрібно для поста­новки банок.

2. Звільніть потрібну ділянку тіла від одягу.

3. Змажте тонким шаром вазеліну цю ділянку шкіри.

4. Намотану на металевий стрижень вату змочіть 96% розчи­ном етилового спирту або ефіром, злегка відтисніть об шийку флакона, закрийте флакон корком.

5. Запаліть факел, швидким рухом на мить унесіть полум’я в банку на відстані 10—15 см від шкіри, після чого банку швидко прикладіть до тіла. Унаслідок створеного вакууму банка міцно фіксується на тілі.

Запам’ятайте! Полум’я має нагріти повітря в банці, не пере­гріваючи її країв, щоб не стався опік шкіри.

6. Поставте потрібну кількість банок на відстані 2—3 см одна від одної.

7. Перевірте, щоб банки добре трималися на шкірі, прикрийте хворого рушником або пелюшкою, а зверху ковдрою.

8. Через 8—10 хв зніміть банки. Для цього однією рукою бан­ку нахиліть на бік, а пальцями другої руки з протилежного боку надавіть па шкіру біля краю банки. При цьому утворюється щі­лина, в яку проникає повітря, у результаті чого банка відстає від тіла.

9. Ватним тампоном зі шкіри зітріть залишки вазеліну.

10. Місця крововиливів обробіть 96% розчином етилового спирту.

11. Хворого накрийте ковдрою і запропонуйте полежати 30-40 хв.

12. Продезінфікуйте банки. Вимийте і висушіть руки.

Запам’ятайте! Дотримуючись правил виконання процедури та всіх запобіжних заходів, можна повністю уникнути виникнення ускладнень.

Ніколи на залишайте флакон з горючою рідиною відкритим, оскільки рідина у флаконі може загорітися від запаленого поряд факела. У такому випадку флакон слід швидко закрити корком.

Дезінфекція банок

1. Протріть банки ватним тампоном, змоченим 3% розчином хлораміну.

2. Промийте гарячою водою і витріть насухо.

Практична навичка № 50