Подавання кисню через носові катетери

^{Оснащення: вентиль централізованої подачі кисню, апарат Боб­рова з водою, стерильний носовий катетер, ізотонічний розчин на­трію хлориду, бинт.}

1. ^{Психологічно підготуйте пацієнта і надайте йому зручного по­ложення напівсидячи.}

2. ^{Вимийте і висушіть руки.}

3. ^{Заповніть водою апарат Боброва так, щоб нижній кінець дов­гої скляної трубки занурився у воду.}

4. ^{Приєднайте апарат Боброва до централізованої кисневої сис­теми.}

5. ^{До зовнішнього кінця короткої скляної трубки апарата приєд­найте стерильний носовий катетер. Перевірте еластичність катетера, відсутність у ньому тріщин.}

6. ^{Зафіксуйте апарат Боброва біля голови пацієнта до спинки ліжка за допомогою бинта.}

7. ^{Переконайтесь у прохідності верхніх дихальних шляхів. За на­явності виділень очистіть носові ходи за допомогою електровідсмоктувача.}

8. ^{Змочіть катетер стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду і введіть його через носовий хід на глибину 15 см (відстань від кінчика носа до вушної часточки).}

9. ^{Відрегулюйте оптимальну дозу кисню (4—6 л/хв), що забезпе­чує концентрацію кисню в повітрі до 30—40 %. Не допускайте пере­насичення організму киснем, оскільки у високих концентраціях він погано впливає на серцево-судинну і дихальну систему.}

10. ^{Зовнішню частину носового катетера в разі потреби зафік­суйте до шкіри обличчя лейкопластиром.}

11. ^{Кожні 30—40 хв змінюйте положення катетера (з правого но­сового ходу переставте в лівий і навпаки) для запобігання пролеж­ням і висиханню слизової оболонки носових ходів.}

^{2. Після закінчення оксигенотерапії закрийте вентиль централі­зованої системи, вийміть носовий катетер із носового ходу.}

^{13. Продезінфікуйте використане оснащення. Вимийте і ви­сушіть руки.}

^{14.Зробіть позначку у відповідній медичній документації.}

^{Запам'ятайте! При поверхневому розміщенні катетера кисень спричинює подразнення слизової оболонки носа, а також більша його частина витрачається марно. При введенні катетера нижче носової частини глотки можливе потрапляння його в стра­вохід з подальшим роздуванням шлунка.}

Практична навичка № 36

Дослідження пульсу рєєстрація данних у температурному листку

^{СУДИНИ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ПАЛЬПАЦІЇ ПУЛЬСУ}

^{Найчастіше пульс визначають на променевій артерії (на долонній поверхні передпліччя біля основи великого пальця).}

^{Визначають пульс на сонній артерії, яка розташована на шиї — по передньому краю груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, приблизно на його середині.}

^{На скроневій артерії пульс досліджують на рівні брів, відступив­ши від зовнішнього кута ока на 1 — 1,5 пальця в бік вуха.}

^{Пульсацію стегнової артерії визначають нижче від пахвинної складки, приблизно на її середині.}

^{Пульс на ліктьовій артерії визначають на 1 см медіальніше від ямки ліктьового згину.}

^{Дослідження пульсу на тильній артерії стопи проводять у прок­симальній частині першого міжплесневого простору.}

^{ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ПІД ЧАС ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ}

^{Оснащення: годинник із секундною стрілкою або секундомір, стетофонендоскоп.}

1. ^{Запропонуйте пацієнту сісти на стілець або зручно лягти у ліжку, психологічно підготуйте його.}

2. ^{Вимийте і висушіть руки.}

3. ^{Для дослідження пульсу на променевій артерії руку пацієнта розмістіть на столі або у ліжку ребром у положенні, середньому між супінацією і пронацією.}

4. ^{Розташуйте II, III і IV пальці обох рук на долонній поверхні правого і лівого передпліччя. Відчувши пульсуючу артерію в зазна­ченому місці, з помірною силою притисніть її до внутрішньої повер­хні променевої кістки.}

5. ^{У разі однакових властивостей пульсу на обох руках дослід­ження продовжуйте на одній руці.}

6. ^{Відчувши пульсову хвилю, насамперед зверніть увагу на часто­ту пульсу, його ритм, наповнення і напруженість.}

7. ^{Для визначення частоти пульсу за 1 хв підрахунок проводьте протягом ЗО с і одержане число помножте на 2. Якщо пульс арит­мічний або частота його більша чи менша від звичайної, то, щоб не помилитися, повторно підрахуйте пульс протягом 1 хв.}