Міністерство освіти і науки

Комунальний вищий навчальний заклад

«Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф. Беньковського»

Херсонської обласної ради

Предмет Методика виховної роботи (ДК) Модуль № Семестр VI Кількість годин 1

ЛЕКЦІЯ

Тема: Деякі форми проведення заходів морального та екологічного змісту

Викладач: Якущенко А.В.

Розглянуто на засіданні

предметної (циклової) комісії викладачів психолого-педагогічних дисциплін, трудового навчання та образотворчого мистецтва з методиками.

Протокол № __________ від _____________

Голова предметної (циклової) комісії

________________________________

м. Берислав,

2012 р.

Тема лекції: Деякі форми проведення заходів морального та екологічного змісту

Знати: форми роботи, які доцільно проводити в організаційний період, їх види; різновиди форм морально та екологічного змісту.

Вміти: підбирати форми заходів відповідно до вікової категорії дітей; організовувати заходи морального та екологічного змісту, керувати процесом проведення та підводити підсумки.

Тип лекції: поточна

Ключові поняття: загонова справа, моральний зміст, екологічний зміст.

План

1. Поняття «загонова справа»;

2. Класифікація загонових справ;

3. Показники успішності проведення справи;

4. Форми заходів морального змісту, методика проведення;

5. Форми заходів екологічного змісту, методика проведення.

Основна література

1. Літо для дитини в 2-х частинах. Частина 1 / упоряд. О. Главник – К.: Главник, 2007. – 162 с.

2. Літо для дитини в 2-х частинах. Частина 2 / упоряд. О. Главник – К.: Главник, 2007. – 192 с.

3. Школа вожатого и воспитателя: материалы для занятий с отрядными педагогами / авт.-сост. О.В. Можейко, О.А. Юрова. – Волгоград: Учитель, 2007. – 142 с.

Поняття «загонова справа» існує дуже давно. Загонові справи сповнені не тільки спілкуванням, працею, навчанням, але й розуміням швидкоплинності таборового життя, відчуттям постійної не­обхідності взаємодії з новими друзями. З початку зміни і до її за­криття яскравою, веселою низкою, що запам'ятовується, загонові справи змінюють одна одну. Але вони важливі не тільки тим, що створюють яскраву, неповторну, емоційну атмосферу, але і тим, що їх можна придумувати і створювати самим, освоюючи на практиці навички організації цікавого життя для себе й оточуючих людей. Кожне покоління педагогів і дітей вносить свої доповнення у ви­значення цього унікального явища.

1. Справа в таборі — це спеціально організована спільна діяльність педагога і дитини, що виконує конкретне педагогічне завдання, ство­рює можливості для самовираження і самореалізації. Справа—це сфера педагогічного винахідництва, у якій обов'язково беруть участь діти.

2. Загонова справа — це справа дітей загону, а не дитячого табору або гуртка. І як не може повторитися склад дітей у загоні в таборових змінах, так не можуть повторюватися й існувати однакові справи.

3. Справа обов'язково колективна і творча за характером розро­бки, підготовки і проведення. Будь-яка справа не самоціль, не фо­рма заради форми. Головне в ній — участь або співучасть дитини, її самовираження і самоствердження. Необхідно, щоб будь-яка ди­тина знайшла себе в справі, стала потрібною іншим людям. Справа — поле імпровізації, вільного прояву, а не виконання ролі «за папір­цем». Кожна справа — творча. Інакше навіщо?

4. У підготовці і проведенні справи беруть участь і діти, і дорослі. Ступінь участі дітей залежить від періоду зміни, від рівня їхньої самостійності, організаторських, творчих здібностей. Необхідно дотримуватися послідовності дій по підготовці, плануванню, прове­денні й оцінці спільної справи. Будь-який момент підготовки спра­ви є творчістю дитини, яку необхідно помітити, оцінити.

5. Загонова справа — це один з головних засобів реалізації про­грами загону і табору, вона не буває «сама по собі», без прив'язки до теми і подій зміни. Справа повинна спиратися на попередній досвід дітей, на знання, уміння і навички, отримані в загоні, у таборі.

Класифікація загонових справ за їх змістом

• Суспільно корисні — розвивають свідоме ставлення до всіх подій у країні і за кордоном, до минулого і сьогодення, вчать дітей висловлювати свої думки і судження.

• Трудові — сприяють прояву в дитини господарських здібнос­тей, заповзятливості, уміння переборювати труднощі, сприяють процесові професійної орієнтації дітей.

• Пізнавальні — сприяють формуванню в дітей світогляду, зба­гачують світ знань, розширюють світогляд, прилучають до таєм­ниць світу.

• Екологічні — сприяють прилученню до світу природи, усвідо­мленню її значимості, вчать відчувати красу рідного краю.

• Спортивні — сприяють актуалізації в дітей цінності здорового способу життя, реалізують рухову активність.

• Для організації дозвілля — ігри, дитячі забави, витівки - дія­льна сфера самовиховання, сприяють формуванню навичок само­організації.

• Художні — сприяють вихованню естетичного ставлення до життя, суспільства, культури свого й інших народів, розвиткові тво­рчих здібностей дитини.

• Моральні — просвітницькі, тренінгові форми, сприяють фор­муванню життєвих цінностей дитини.

• Робота з активом — сприяє засвоєнню вмінь і навичок органі­заторської роботи, розвиває лідерські якості.

Загонова справа відбулася, коли:

• кожна дитина при підготовці справи і під час її проведення знаходить для себе ролі, доручення і завдання;

• справа має сюжет, варіативність, сюрпризи, новинки;

• справа вчить дітей працювати разом, поважаючи думку кож­ного учасника, рахуючись з його інтересами і бажаннями;

• дає можливість кожному учасникові розкритися, наблизити­ся до високого рівня самоповаги;

• дорослий активно бере участь у розробці справи, але як під­казувач, порадник, помічник;

• справа є важливою складовою програми табору, зміни і загону;

• форма і зміст справи, способи її підготовки відповідають віко­вим особливостям дітей у загоні, періоду зміни;

• при створенні і проведенні справи враховуються і використо­вуються природні умови, його численні можливості (бібліотека, від­діл дитячої творчості, музей і т. ін.) і найважливіше надбання табору — унікальні люди;

• добре продуманий, цікавий сценарій справи має достатнє вті­лення на практиці: використовується візуальне, музичне оформ­лення, спеціально готується приміщення і т. ін.

Справи морально-етичної спрямованості

Жар-птиця повертається

Форма: колективна-творча справа. Вік учасників: 11—15 років.

Педагогічне завдання: формування в дітей ставлення до журналі­стики як до способу самовираження, саморозвитку, пізнання світу.

1. Вступна частина. Учасники справи стають рятувальниками Жар-птиці — джерела гарних звісток у Зоряній країні, що втратила силу через те, що люди стали використовувати слово на шкоду. Необхідно довести справою, що діти-люди, які володіють словом, зможуть повернути Жар-птицю.

2. Основна частина. Учасники розбиваються на три групи ряту­вальників (за кольорами пір'я). Пір'я такого ж кольору (з написаними на них якостями, що виявили діти) з'являються на символічній Жар-птиці в міру виконання індивідуальних і групових завдань.

Представник від кожної команди за 5 хвилин готує міні-доповідь на тему: «Журналіст — це звучить...»

Гра «Короткий конспект». Ведучий роздає текст. Гравці уважно читають, ілюструючи його на полях малюнками, символами, схемами. Слів і речень у конспек­тах не повинно бути. Потім гравці з іншої команди передають зміст інформації, користуючись конспектами. Команда пропонує свій варіант. Оцінюється оригінальність і чіткість передачі інформації.

Одна людина від кожної команди повинна намалювати пальцями художній шедевр на тему: «Істина десь поруч», прокоментувати роботу.

Команда рятувальників повинна відповісти на 10 питань, по­в'язаних із журналістикою.

Одна людина від команди повинна взяти інтерв'ю, наприклад, у кумира, у президента країни і т. ін. на тему: «Три питання, що вра­зили світ».

«Варіації на тему». Учасникам пропонується вибрати з тексту клю-чові слова і записати їх у стовпчик. Потім команда повинна придума­ти свою версію цікавої історії, використовуючи ці слова. Оцінюється ііи користання всіх слів і несхожість на первісний варіант.

«Викликається найдопитливіший». Необхідно провести експрес-опитування і знайти найбільш гарячу «зоряну» новину.

«Вершник без голови». Кожній команді дається текст без заголо-ика. Після швидкого й уважного прочитання потрібно придумати заголовки: одне слово, рядок з пісні, рядок з вірша, заклик, вигук, запитання, крилатий вислів, прислів'я. Викликаються по 2 особи від команди; один читає текст, інший його коментує.

Репортаж. Репортаж дає уявлення про подію. Бажаючі (4 осо­би), розподіливши ролі героїв казки, що дісталася, інсценують куль­мінаційний її момент. Ведучий перериває: «І отут на місце подій посланий журналіст». Завдання — створити репортаж.

3. Підбиття підсумків. Журі оцінює виконання завдань, вручає пера, на яких написані якості, виявлені при виконанні завдань, дарує вислови мудрих людей. Ведучий говорить про те, що Жар-птиця повертається.

Родинний герб

Форма: колективна творча справа. Вік учасників: 11—13 років.

Педагогічне завдання: знайомство з духовними і моральними цін­ностями, що прийняті в родинах дітей; формування відносин дові­ри; зняття напруженості в загоні.

Обладнання: контури родинного герба (за кількістю дітей), фло­мастери, олівці, фарби.

1. Ведучий роздає дітям вирізані з паперу контури родинного герба, розділеного на 5 частин, який потім треба буде наповнити внутрішнім змістом. У вступному слові він говорить про історію по­ходження гербів, їхню форму, про герби знаменитих родів.

А чи є герб у вашої родини? Про що б ви хотіли розповісти оточу­ючим, щоб, поглянувши на ваш герб, будь-яка людина перейняла­ся б до вас довірою, могла б звернутися за допомогою або, навпаки, бігла б геть, побоюючись вашого гніву, вашої нетерпимості до зрад­ництва і неправди?

Давайте спробуємо створити герб. Усі частини герба (за винят­ком девізу) повинні бути виражені малюнками або символами. Го­ловне при цьому не стільки якість зображення, скільки вираження себе, свого стану, своєї життєвої позиції.

У першій частині герба відображається подія, яку ви вважаєте найбільш значною в історії вашої родини. Це може бути й історія отримання вашою родиною прізвища, якщо ви її знаєте. В другій — ваше особисте досягнення або духовний вчинок, що ви, як продовжувач свого роду, оцінюєте як найзнаменніше, найгідні-ше, що ріднить вас зі своїми предками. У третій — річ або предмет, за допомогою яких вас може зробити щасливим інша людина, інші люди. У четвертій — подію або вчинки, що вам запам'яталися як найнеприємніші в житті. У п'ятій, верхній частині — своєрідний девіз, три головні цінності, заради яких ви готові пожертвувати всім, навіть життям.

2. Самостійна робота дітей.

3. Після того, як герби створені, їх можна розвісити, перетворивши кімнату в так званий «гербовий зал». Спочатку діти дивляться, знаходять подібності у гербах, а потім кожний пояснює, що він хотів виразити своїми малюнками, презентує себе.

Другий варіант — герби перемішуються і знову роздаються дітям, і тоді дитина, що одержала чужий герб, намагається його розшифрувати і розповісти про госпорадя. Автор герба потім до­повнює того, хто говорить, дає власне трактування символів.

4. Коли всі виступили, педагог продовжує бесіду: «Скажіть, які герби вам здаються найбільш зрозумілими? Який герб був важкий для розуміння і чому? Малюнки якого герба вам би хотілося змінити і чому?»

5. На закінчення педагог говорить про те, які всі різні й водночас багато у людей спільного. І якщо будемо жити загоном, єдиною роди­ною, то ми повинні вирішити, що стане головним для нас, які події і вчинки ми повинні здійснити, щоб розташувати їх на гербі загону.

Вікно в мій світ

Форма: дискусія.

Вік учасників: 13—15 років.

Педагогічне завдання: виявити ціннісні орієнтації дітей.

1. Вступна частина. Щоб бути успішним у сучасному світі, лю­дині важливо розуміти, чим вона відрізняється від інших, у чому її особливості, побачити свої переваги і недоліки. Але ми дуже рідко звертаємося до такої розмови із собою, заглядаємо до себе в душу, а тим більше відкриваємо її іншим людям. Це перший крок до пі­знання світу в собі і навколо. Основне питання для обговорення: «Що є цінним для кожного в житті, що дає сили, а що забирає?»

2. Підготовча частина. Кожна дитина одержує макет вікна, що складається з 5 частин. Кожна частина відповідає напрямкові роз­мови на «вогнику»: Що є світ для мене. Що я ціную в собі. Моя мрія. Три головні цінності в моєму житті. Девіз мого життя (кредо).

Дається час, щоб подумати і зобразити свої відповіді за допомогою символів, піктограм, малюнків.

3. Практична частина. 1 варіант. Кожна дитина складає своє вікно і представляє себе через розповідь про нього. 2 варіант. Роботи дітей перемішуються, кожний одержує для вивчення чиюсь роботу і представляє іншим його «вікно», виходячи з власних тлумачень символів. Автор може поправити або доповнити виступаючого.

4. Дискусійна частина. Робота тільки з відповідями на запитання «Світ для мене...» Діти діляться на три групи, кожна з яких має свій напрямок обговорення: Що є світ для мене? Що потрібно, щоб був мир із світом у мене усередині? Що потрібно, щоб був мир у найбли­жчому оточенні? Що потрібно, щоб був мир у світі?.

Групи висловлюються. Відповіді фіксуються. Обговорення.

Екологічні справи

Смітник на ім'я Земля

Форма: колективна творча справа.

Вік учасників: 12— 15 років.

Педагогічне завдання: формування усвідомленого ставлення до екологічних проблем.

Обладнання й оформлення: зображення земної кулі, жетони (сміття) — 70 штук, назви конкурсів, 5 відер, магнітофон, слайдоскоп, картки з цифрами від 1 до 5, альбомні аркуші.

Підготовча робота

1.Трудовий десант — прибирання пляжу, збір сміття.

2. Формування груп — екологічних асоціацій. Групи придуму­ють назву, емблему, рекламу і відмітні знаки.

Зображення земної кулі сховане під шаром сміття (жетонами). Екологічні асоціації беруть участь у форумі порятунку Землі.

1. Вступне слово ведучих. Представлення екологічних асоціацій. Знайомство з екологічною проблемою (відеоряд). Виступ представ­ників творчої групи.

2. Конкурсна програма. Переможці конкурсів одержують право знімати жетони з зображення земної кулі — очищають Землю від сміття. «А чи знаєте ви, що...» (На першому турі кожній команді зада­ється своє запитання екологічної проблематики і повідомляється три варіанти відповідей. Команда повинна підняти картку з номером пра­вильної відповіді. В другому турі запитання задаються одночасно всім командам. Враховується правильність і швидкість відповіді коман­ди.); «Двірники» (Все зібране під час трудової операції сміття розки­дається у приміщенні. Один представник від кожної команди одер­жує відро, у яке протягом обмеженого часу необхідно зібрати як­найбільше сміття.); «Екологія у віршах» (Представники команд ви­тягають картки з римами, складають вірш на екологічну тему.); «Не поспішай викидати» (За поясненням ведучого команди повинні здо­гадатися, про яке явище або проблему забруднення навколишньо­го середовища йде мова. Ведучий те саме явище пояснює п'ятьма різними способами: від більш загального і складного тлумачення до точного словникового визначення. Перемагає команда, що вико­ристовувала найменшу кількість варіантів тлумачень.); «Монстр-криза» (Команди повинні зобразити наслідки забруднення грунту, води, атмосфери, шумових і радіаційних забруднень.); «На допомо­гу планеті» (Команди повинні закінчити речення (гасла на захист навколишнього середовища). «Друге життя» (Усі жетони, зароб­лені командами, обмінюються на справжнє сміття, з якого необхід­но виготовити потрібну річ, прорекламувати її.)

3. Підбиття підсумків.