1.Інформатизація. Сутність та спрямованість. Складові інформатизації.

Інформатизація – сукупність взаємопов’язаних правових, організаційних, адміністративних, науково-технічних та виробничих процесів, що спрямована на задоволення інформаційних потреб органу управління на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій.

Інформатизація спрямована на створення умов для забезпечення замовників (колективів чи окремих користувачів) потрібною інформацією. Під потрібною будемо розуміти інформацію, яка є необхідною для виконання функціональних обов’язків (хоча можна говорити ще й про задоволення індивідуальних потреб людини).

Складовими інформатизації є правові, організаційні, адміністративні, виробничі, освітні, науково-технічні процеси.

2. Завдання посадових осіб щодо підвищення ефективності роботи органів управління

Робота сучасного органу управління (штабу) з підготовки, обгрунтування та прийняття рішення вимагає опрацювання великого обсягу різноманітної інформації. Враховуючи часові обмеження, що завжди супроводжують роботу штабу в умовах бойової діяльності, вирішення задачі потребує постійного залучення до обробки інформації сучасних технічних засобів автоматизації, які базуються на ПЕОМ, що об’єднані в комп’ютерні мережі.

З цього випливає, що кожна посадова особа органу управління має бути кваліфікованим користувачем сучасної обчислювальної техніки. Це означає, що людина має залишити за собою лише вирішення творчих задач. Вся рутинна, технічна робота з опрацювання інформації, що надходить до штабу або виробляється в ньому, повинна виконуватися технічними засобами.

Аналізуючи повсякденну діяльність органів управління та обсяги робіт, що виконуються посадовими особами, можна визначити конкретні напрямки діяльності, де є доцільним використання технічних засобів обробки інформації (зрозуміло, що основу складають ПЕОМ).

1. Ведення бази даних органу управління.

2. Ведення службової документації.

3. Виконання оперативно-тактичних розрахунків.

4. Моделювання бойової діяльності військ.

3. Основні переваги комп’ютерних технологій обробки даних

5.Напрямки інформатизації в органах управління

1. Створення та ведення баз даних.

2. Вирішення інформаційних та розрахункових задач.

3. Ведення службової документації.

4. Моделювання управлінської діяльності.

7.Алгоритм та його основні властивості

Під алгоритмом будемо розуміти скінченний упорядкований набір правил (приписів), що однозначно визначає процес перетворення початкових даних у шуканий результат

Перш за все, алгоритм має таку відзнаку, як дискретність. Це випливає з визначення алгоритму і підкреслює, що він завжди може бути розподілений на окремі елементарні кроки, які можуть бути перераховані.

Алгоритм є результативним, оскільки завжди приводить при його виконанні до шуканого результату. Зі сказаного виходить, що алгоритм має хоча б одне вихідне дане (алгоритм має вхід). Одержання результату означає, що алгоритм завжди має вихід. Зрозуміло, що важко уявити алгоритм, який не веде до певного результату.

Алгоритм є визначеним (детермінованим). Це означає, що всі правила та порядок їх виконання однаково розуміються будь-яким виконавцем, не потребують ніяких пояснень і незалежно від конкретного виконавця ведуть до однакового результату.

Алгоритм не залежить від конкретних числових значень змінних. Він поширюється на виконання однотипних задач незалежно від конкретних вихідних даних, тобто має таку властивість як масовість.

Алгоритм є скінченним. Він повинен приводити до результату через скінченне число кроків. Це зовсім не означає, що кількість цих кроків повинна бути малою. Але вимога скінченності гарантує, що, кінець кінцем, результат буде знайдений за обмежений відрізок часу.

Виконуваність – можливість виконання.

Щоб краще зрозуміти наведені тут властивості, як приклади можна згадати алгоритми виконання чотирьох арифметичних дій.

Розробка алгоритму є самим відповідальним, творчим етапом роз-в’язання задачі. Одну й ту ж задачу можна вирішити, використовуючи різні алгоритми. З цього випливає, що ще однією властивістю алгоритму є ефективність, тобто відповідність його певному критерію. Якщо задача призначена для розв’язання на ЕОМ, таким критерієм може бути, наприклад, затрачений машиною час