29

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

Положення

з написання дипломних робіт

Миколаїв – 2011

Вступ

Протягом усього періоду навчання студенти Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського працюють над написанням різноманітних наукових досліджень, що с чи не найбільш важливим показником освітнього та наукового рівнів майбутніх фахівців.

Власне підготовка та написання наукової роботи є своєрідним логічним закінченням праці над теоретичним матеріалом і поглибленого вивчення студентом тієї чи іншої теми. Саме наукова робота об'єктивно свідчить про рівень набутих знань і досвід самостійної роботи. Публічний захист наукового дослідження показує, зокрема, в якій мірі студент оволодів знаннями з відповідної дисципліни та готовий застосовувати їх на практиці.

1. Загальні положення

Наукове дослідження (в першу чергу мається на увазі реферат, курсова, бакалаврська, дипломна та магістерська роботи) необхідно оформлювати відповідно до Стандарту (доцільно орієнтуватися на ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення").

Реферат - це письмова робота студента, що є невід'ємною складовою навчального процесу. Реферат студент пише з конкретної теми курсу, попередньо опрацювавши наукову літературу, осмисливши прочитане та виклавши думки на папері.

Особливих, регламентацій щодо написання реферату немає. Головне, щоб реферат був написаний самостійно. Матеріал, який викладається, необхідно обґрунтовано реферувати. Можна використовувати цитати як для підтвердження якоїсь думки, так і для її спростування. Але цитований матеріал, який допускається лише н основній частині, незалежно від форми цитування – дослівного (в папках), світоглядно-змістового (своїми словами із зазначенням авторства матеріалу, який використовується), не повинен перевищувати 30% реферату.

Курсова робота це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на II—ІІІ курсах із певної дисципліни. Науковий рівень курсової роботи, грамотність викладу матеріалу, правильність оформлення, вміння студента у процесі захисту обґрунтувати й довести правомірність викладених у роботі думок, висновки повинні свідчити про рівень володіння українською літературною мовою як засобом спілкування та елементом викладу фактичного матеріалу.

Виконання курсової роботи передбачає вироблення навичок самостійної роботи з науковими джерелами й оволодіння методикою досліджень, а також здатність обрати та проаналізувати наукову або практичну проблему роботи, самостійно узагальнити опрацьований матеріал, обґрунтувати висновки.

Дипломна робота бакалавра – це кваліфікаційна робота студента., яка засвідчує його фаховий рівень, а також рівень знань, умінь і павичок, виявляє самостійність у підході до вирішення проблемних питань, які постають у процесі роботи над обраною темою. Бакалаврська робота може мати прикладний характер.

Дипломна робота спеціаліста – це підсумкова кваліфікаційна робота студента, яка маг внутрішню єдність, відображає хід і результати обраної геми, засвідчує фаховий рівень студента, а також рівень знань, умінь і навичок щодо роботи з науковою літературою, виявляє самостійність у підході до вирішення проблемних питань, які постають у процесі роботи над обраною темою.

Дипломне дослідження може бути продовженням роботи над курсовою чи. бакалаврською роботами, обсяг якої збільшується за рахунок опис}' фактів і результатів детальнішого вивчення проблеми, яку порушує студент. Можна збільшити кількість розділів, виділивши в окремі складові одну чи кілька особливості й досліджуваної теми.

Дипломна робота магістра – це самостійна випускова науково-дослідницька робота професійної та спеціальної підготовки випускника наукового змісту. Сукупність одержаних у магістерській роботі результатів повинна свідчити про наявність у її автора навичок наукової роботи.

До виконання дипломних робіт бакалавра, спеціаліста, магістра рекомендувати студентів, які мають середній бал успішності (встановлюється вищим навчальним закладом, але не менше, як 4,75 за всі попередні семестри навчання).

Розділ 1. Основні вимоги до курсової, дипломної та магістерської роботи

1.1.Загальні зауваження. Студенти, які виконують наукову роботу будь-якого рівня, повинні насамперед ознайомитися з чинними стандартами її оформлення та вимогами до таких досліджень ДСТУ 3008-95, ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006).

Написання наукової роботи починається з визначення та висвітлення основного питання кожного розділу. Виклад змісту кожного питання повинен бути об’єктивно доведеним, науково аргументованим і поясненим (а не описовим і декларативним). Теоретичні положення та висновки повинні ґрунтуватися на переконливому аналізі фактичного матеріалу. Глибина наукового дослідження обов’язково передбачає ознайомлення студентів з науковими працями українських та зарубіжних учених з обраної проблеми. Важливо, щоб матеріал наукової роботи був чітко та логічно викладений, подавався з використанням відповідного термінологічного апарату, проте не містив надміру термінів. Уміння обґрунтовано і переконливо викласти матеріал свідчить про сформованість знань студента, їх системність та усвідомлене засвоєння. Наукову роботу необхідно писати правильною літературною мовою, без різного роду помилок.

Під час навчання в університеті студенти виконують дві курсові роботи, бакалаврське, дипломне та магістерське дослідження.

Дипломна робота бакалавра виконується студентом на випускному четвертому курсі і є завершальним етапом підготовки спеціаліста (бакалавра). Вона повинна засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову та спеціальну підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання конкретних наукових та практичних завдань. Виконання дипломної бакалаврської роботи дає змогу систематизувати та поглибити здобуті знання, творчо застосувати їх у вирішенні конкретних завдань, розвинути навички самостійної роботи в аналізі та синтезі різноманітних лінгвістичних явищ, формулюванні конкретних наукових пропозицій. Дипломна робота бакалавра узагальнює самостійну індивідуальну науково-дослідну роботу студента.  Її захист проходить на засіданні ДЕК у визначений заздалегідь термін. Після успішного захисту дипломної роботи ДЕК присвоює студенту кваліфікацію бакалавра.

Основними завданнями дипломної роботи бакалавра є: а) систематизація наявних з обраної проблеми наукових досліджень; б) визначення та аналіз конкретного нерозв’язаного питання із застосуванням релевантних методів дослідження, у межах яких необхідним є використання експериментальних методик; в) обґрунтування актуальності отриманих висновків, їх прикладного значення й перспективності подальших розробок; г) підготовка доповіді, що відбиває зміст роботи, та її подальший публічний захист.

Дипломна робота спеціаліста виконується студентом на завершальному п’ятому курсі і передбачає підтвердження його кваліфікації за спеціальністю, вмінь і навичок ґрунтовного самостійного опрацювання певного кола наукових проблем, використання у межах дослідження комплексу провідних навчальних дисциплін, що викладалися протягом усього періоду навчання. Як теоретично-прикладне дослідження дипломна робота спеціаліста повинна містити теоретичне осмислення актуальної лінгвістичної проблеми, а також обґрунтований проект її практичного розв’язання, виконаний на основі ретельно проведеного аналізу релевантного і достатнього за обсягом фактичного матеріалу. До дипломної роботи спеціаліста висуваються такі основні вимоги: актуальність теми, її відповідність сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери; вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми; вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану; чітка характеристика об’єкта та предмета, мети і завдань дослідження, практичне спрямування його результатів тощо. В дипломній роботі цього рівня студент має застосовувати широкий спектр відповідних дослідницьких методів і прийомів (зіставний метод, метод компонентного аналізу, різноманітні експериментальні методики тощо), робити ґрунтовні висновки, що засвідчуватиме спроможність автора до самостійної професійної діяльності. Дипломна робота підтверджує високий кваліфікаційний ступінь студента, його обізнаність у найголовніших проблемах сучасного мовознавства та загального гуманітарного знання. Захист дипломної роботи спеціаліста також проходить на засіданні ДЕК у визначений заздалегідь термін. Після успішного захисту дипломної роботи ДЕК присвоює студенту кваліфікацію спеціаліста.    

Основними завданнями дипломної роботи спеціаліста є: а) опанування комплексом теоретичних знань з обраної наукової проблеми; б) проведення практичного аналізу кола питань з обраної проблематики; в) використання сучасних методів і методик дослідження; г) обґрунтування актуальності та наукової новизни результатів дослідження; ґ)доведення практичної цінності отриманих результатів; д) підготовка доповіді, що відбиває зміст роботи, та її подальший публічний захист.

Дипломна робота магістра – це самостійне дослідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія визначає найвищий рівень теоретичної та практичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння кваліфікації магістра. Метою підготовки магістерської роботи є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, їх застосування при розв’язанні складних актуальних теоретико-практичних завдань, виявлення ступеня підготовки випускника до самостійної фахової діяльності. Працюючи над магістерською роботою, студент повинен чітко формулювати проблему та обґрунтовувати її актуальність, визначати мету й завдання дослідження, укладати логічний план та оптимальну структуру роботи, продуктивно працювати з різноманітними науковими джерелами та фактичною інформацією, аналізувати та оцінювати різні аспекти обраної наукової проблеми, обґрунтовувати власні узагальнення, висновки й пропозиції.

Основними завданнями дипломної роботи магістра є: а) поглиблення та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження; б) проведення всебічного аналізу актуальної для сучасного мовознавства проблеми із застосуванням класичного та новітнього методологічного апарату; в) розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення визначених проблем; г) обґрунтування запропонованих рішень у їх зв’язках з новітніми напрямами гуманітарного знання; ґ) доведення практичної цінності отриманих висновків за результатами їх впровадження або відповідних перспектив; д) підготовка доповіді, що передає точний зміст роботи та пропозиції автора з подальшим їх публічним захистом.

1.2. Вимоги до самостійності. Основною вимогою до наукових робіт студентів є їх самостійне і творче виконання. Досить часто у роботах наявне зловживання цитатами, запозиченими зі статей, монографій, підручників та мережі Internet, що зумовлює негативну оцінку роботи. Загальна кількість цитованих матеріалів повинна займати не більше 1/3 обсягу сторінки, кількість рядків у наведеній цитаті не повинна перевищувати 2-3.

Крім того, треба пам’ятати, що кожна надрукована на папері (компакт-диску чи інших носіях) або у всесвітній комп’ютерній мережі думка має власника, а її несанкціоноване використання є крадіжкою чужої інтелектуальної власності, за що передбачене покарання. Тому варто бути надзвичайно уважним і коректним, цитуючи праці вітчизняних дослідників, викладаючи зміст іншомовних наукових джерел, використовуючи інформацію із CD та Інтернету. Наукова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату, знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка «незадовільно». В такому випадку студент пише нову курсову роботу на іншу тему. Дипломна чи магістерська робота з ознаками плагіату рішенням Державної екзаменаційної комісії також знімається з розгляду, виставляється незадовільна оцінка, а можливість захисту нової (написаної на іншу тему) дипломної роботи надається не раніше, ніж через рік.

1.3. Планування роботи. Підготовка курсової чи диплом­­ної роботи вимагає виокремлення її певних етапів та визна­чення конкретних завдань, які необхідно розв’язати на кожному з них. Планування передбачає розподіл часу для написання робо­ти, дотримання визначених термінів та обсягів. Виконання наукової роботи містить щонай­менше шість етапів: (1) визначення напряму дослідження та вибір і затвердження теми та плану роботи; (2) пошуки та вивчення літератури; (3) складання та узгодження з науковим керівни­ком плану роботи; (4) підбір та опрацювання фактичного матеріалу; (5) напи­сан­ня роботи; (6) захист роботи. Нижче детально розглянуто основні етапи виконання наукової роботи.

1.3.1. Вибір теми. Теми курсових чи дипломних робіт студенти обирають із запропонованого кафедрою пере­ліку або самостійно. Найчастіше тему роботи пропонує науковий керівник – викладач кафедри, який працює в галузі відповідної проблематики. Обрану тему затверджують на засіданні кафедри, після чого тему не змінюють, але можуть коригувати відповідно до напряму опрацьованого матеріалу. Тема курсової чи дипломної роботи повинна бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку лінгвістичної науки.

Теми курсових робіт не можуть збігатися у студентів одного курсу і не повинні повторюватися з року в рік.

Під час вибору теми студент має обговорити її з науковим керівником, до обов'язків якого входить:

-консультування студентів з питань вибору теми роботи, розробки її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів;

-консультування студентів щодо збирання, аналізу та безпосереднього опрацювання й викладу матеріалу;

-формулювання основних завдань дипломної роботи із зазначенням термінів виконання кожного розділу;

-контроль за дотриманням студентом регламенту підготовки курсової чи дипломної роботи;

-контроль наукової відповідності роботи;

-підготовка відгуку про дипломну роботу з ґрунтовною характеристикою її наукової відповідності.

1.3.2. Пошуки та вивчення літератури. Робота над науковим дослідженням розпочинається з опрацювання бібліотечних каталогів, картотек, бібліографічних покажчиків тощо. На цьому етапі студенти ознайомлюються з наявною з обраної проблеми науковою й довідковою літературою, рекомендованою науковим керівником та дібраною самостійно, конспектуючи потенційно важливі думки, цитати, дати, прізвища, які можна використати в тексті. Суттєвою є необхідність фіксації всіх бібліографічних даних опрацьованого джерела (автор, місто і рік видання, видавництво, кількість сторінок), що подалі полегшить укладання списку використаної літератури.

Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути нові числа українських періодичних наукових видань та збірок наукових праць, що видаються у вітчизняних вищих навчальних закладах. Обов’язковим є використання наукових праць учених Миколаївського національного університету ім.В.О.Сухомлинського (зокрема викладачів профілюючої кафедри), які працюють у межах обраної студентом наукової проблеми. Бажано опиратися й на відповідні праці наукового керівника роботи.

Посилатися слід на останні видання публікацій та активно використовувати новітні наукові дослідження. Негативною ознакою роботи вважається відсутність чи замала кількість (менше 10 позицій) використаних сучасних досліджень з обраної проблеми, що зумовлює зниження оцінки. Також (насамперед у магістерських роботах) необхідно використовувати наукові праці зарубіжних учених.

1.3.3. Складання плану роботи. Після ознайомлення з літера­турою студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і готовий до складання плану дослідження.

Дипломна робота обов’язково має ускладнений план, який містить вступ, 3–4 розділи, що поділяються на кілька підрозділів та параграфів (пунктів), висновки, список використаних джерел та, за необхідності, додатки (див. Додаток А).

План наукового дослідження обов’язково узгоджується з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом. План повинен відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання теоретико-методичної, аналітичної, експериментальної та конструктивної частин. При розробці та обговоренні плану дослідження необхідно скласти поетапний календарний план написання роботи згідно із затвердженим на кафедрі регламентом. Невиконання графіка та систематичне відхилення від регламенту є підставою для недопущення студента до захисту роботи.

1.3.4. Обсяг дипломних робіт та основні вимоги до їх друкування. Текст роботи набирають на комп’ютері в системі Microsoft Word 6, 7 та пізніших версій, 14 кеглем Times New Roman через півтора інтервали і друкують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм). Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Кількість рядків на сторінці 28-30, кількість знаків у рядку – близько 60. Береги: лівий – не менше 20 мм; правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – 20 мм. Абзацний відступ – 1,25 см. Шрифт друку має бути чітким, рядки – чорного кольору. Щільність тексту має бути однаковою.

Загальний обсяг бакалаврської дипломної роботи (без Додатків і Бібліографії) має становити 40-45 сторінок (близько 64-75 тис. знаків з пробілами).

Загальний обсяг випускної дипломної роботи (без Додатків і Бібліографії) має становити 60-65 сторінок (близько 100 тис. знаків з пробілами).

Загальний обсяг магістерської дипломної роботи (без Додатків і Бібліографії) має становити 75-80 сторінок (близько 120 тис. знаків з пробілами = 3 авт. арк.).

Обсяг може варіюватися у межах не більше ±30%.

Ілюстративні матеріали повинні відповідати формату А4, їх нумерують відповідно до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують у додатках.

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, параграфи чи пункти та підпункти. Кожну структурну частину роботи (розділи) починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи "Зміст", "Перелік умовних скорочень", "Вступ", "Розділ", "Висновки", "Список використа­них джерел", "Додатки" друкують великими літерами си­метрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. У кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, ставиться крапка. Після заголовка (за винятком заголовка пункту) та текстом пропускають один рядок.

1.3.5. Нумерація. Сторінки, розділи, параграфи, пункти, рисунки, таблиці, формули нумерують арабськими цифрами без знака №..

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Заголовки структурних частин друкують великими літерами. У плані заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки структурних частин: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера ставлять крапку. Далі друкують назву розділу великими літерами. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу.

В окремих випадках у наукових студентських роботах підрозділи можуть бути поділені на пункти (параграфи) та підпункти. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту чи параграфу, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт (параграф) третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

1.3.6. Порядок посилань на джерела. На всі одиниці бібліографічного опису, наведеного в курсовій роботі, обов’язково мають бути посилання в тексті. Посилання в тексті дають у квадратних дужках [ ], де перше число позначає порядковий номер видання в бібліографічному описі, воно відокремлюється від наступних комою (чи двокрапкою), а після цього вказують використані сторінки видання: [9, с. 22] або [9: 22]. Посилаються на джерело та сторінку (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Наприклад:

«Доведено взаємовплив мови і соціуму [3, с.453]».

«Особливості функціонування власних назв у художніх текстах розглянуто Ю.О.Карпенком у статті [7]».

«Специфіку словотвірних категорій української мови з’ясовано у працях К.Г.Городенської та В.П.Олексенка [3; 10]».

«Проблеми сприйняттєвих характеристик сугестивних текстів проаналізовано у працях [1; 2; 7]».

«Проблеми сучасної лексикографії висвітлено у працях [1–7]».

Якщо посилання дається відразу на кілька видань (позицій бібліографічного покажчика), то їх номери відокремлюють крапкою з комою, наприклад: [4, с. 269; 12, с. 134; 19, с. 20] або [4: 269; 12: 134; 19: 20]. Крапку в кінці речення ставлять не перед квадратними дужками, а після них. Якщо цитату, наведену в курсовій роботі, взято не з оригіналу, а з іншого видання, то це треба відобразити в посиланні, напр.. [цит. за 8, с. 438] або [цит. за 8: 438]. Приклад оформлення списку використаних джерел див. у додатку Г.

1.4. Палітурка. Дипломні роботи подаються на кафедру в палітурках. Дипломні роботи опалітурюють лише у тверду коленкорову оправу.