43.Поняття соціального ризику.

Соц. ризик — ймовірні події, які породжуються об’єктивними соціально-значимими причинами і призводять до втрати заробітку особи, зниження доходів нижче прожит. мінімуму, необхідності в медичній допомозі та ін. соц. послугах.

Ознаки соц. ризиків:

1) мають об’єктивний характер, наступають незалеж. від волі особи,

2) виникнення цих обставин завжди впливає на матеріал., життєвий рівень особи;

3) закріплені у законодавстві, їх перелік вичерпний, тобто розширеному тлумаченню не підлягає;

4) є підставою для призначення того чи ін. виду соц. забез., тобто є обов’язковою частиною юрид. складу, який спричиняє виникнення, зміну або припинення соц.-забез. правовідносин.

Класифікація соц. ризиків може проводитись з  різним критеріями. Так, за критерієм організаційно-правової форми розрізняють страхові та нестрахові соц. ризики. За змістом можна виділити такі соц. ризики: непрацездатність, втрата годувальника, безробіття,  малозабезпеченість.

Непрацездатність — це такий соціально-фізіологічний стан людини, що зумовлений втратою чи зменшенням природних ф-цій організму або зниженням проф. кваліфікації та неможливістю здійснення труд. діяльності відповідно до суспільно значимих вимог. Розрізняють об’єктивно-фізіологічну непрацездатність, тобто за станом здоров’я чи при неповнолітті, та об’єктивно-юридичну, коли на законодавчому рівні дозволяється не працювати з досягненням певного віку. За тривалістю в часі непрацездатність можна поділити на постійну, стійку та тимчасову. Юрид. фактом, що лежить в основі постійної непрацездатності особи, є досягнення нею пенсійного віку або, з огляду на його соціальну природу, — старість.

42.Соціальне страхування як складова системи соціального захисту.

Складовим елементом системи соціального захисту є соціальне страхування. Це система повного або часткового фінансового відшкодування фізичним особам певних життєвих ризиків: тимчасової втрати працездатності, старості, інвалідності, втрати годувальника. Соціальне страхування включає лише соціальні види ризику, його мета - страховий захист саме цих видів ризику, таких як втрата працездатності через хворобу, нещасний випадок, старість, втрата роботи тощо. Ці види ризику мають масовий характер, є соціальними, бо визначаються головним чином соціальними умовами і, як правило, від кожної окремої людини не залежать. Цей ризик враховується заздалегідь, і пов'язані з ним фінансові витрати розподіляються між усіма учасниками страхування. Залежно від виду розрізняють такі види страхування: пенсійне (забезпечення у старості), медичне (на випадок захворювання, втрати працездатності від нещасного випадку на виробництві), на випадок безробіття (втрати роботи з незалежних від працівника причин). По кожному з видів ризику воно може бути добровільним або обов'язковим. Соціальне страхування включає не тільки грошові виплати та компенсації, а й певні послуги з лікування, реабілітації та профілактики. Фінансові ресурси для соціального страхування формуються переважно за рахунок внесків громадян, що страхуються, та роботодавців. В країнах розвинутої ринкової економіки соціальне страхування набуло значного поширення. Це і пенсійне страхування, і страхова медицина, і страхування від безробіття.