4.Соціально-економічні методи соціальної роботи

За допомогою соціально-економічних методів спеціалісти вплива­ють на матеріальні, національні, сімейні та інші інтереси й потреби клієнтів. Провідну роль при цьому відіграють матеріальне мотиву­вання і підтримка життєдіяльності окремих людей і соціальних груп, які відчувають у ній потребу. Ці методи застосовуються через надан­ня натуральної і фінансової допомоги, встановлення пільг, однора­зових субсидій і компенсацій, патронаж, побутове обслуговування, моральне заохочення, санкції тощо.

Соціально-економічні методи

• метод пільг

• метод компенсацій

• соціальний патронаж

• медичний патронаж

• соціально-економічні санкції

5.Зміст соціального проектування,його методи

Соціальне проектування — це проектування соціальних об'єктів, соціальних якостей, соціальних процесів і стосунків. На відміну від проектування таких об'єктів, за зміни яких немає враховується суб'єктивний чинник, під час проектування соціальних об'єктів цього чинника має враховуватись. Його облік великою мірою визначає специфіку соціального проектування.

Соціальне проектування є систематичним описом соціального експерименту, одній з форм випереджаючого відображення соціальної дійсності, що містить пропозиції щодо даної розробки практично. Результат соціального проектування — це науково обгрунтовані визначення варіантів планового розвитку нових процесів і явищ. Без проведення соціального проектування неможливо оцінити правильність прогнозу, розробити науково обгрунтований план соціального розвитку. Проектування враховує і можливість невдалого експерименту з перевірки ідей.

Серед методів проектування слід виокремити такі:

• «мозковий атаки». З допомогою методу «мозковий атаки» долаються недоліки традиційних способів вирішення проблемних ситуацій, наприклад, проведення наради, де різна активність участі окремих члени групи, беззмістовні виступи, сильний вплив конфліктам та суперечливості учасників негативно б'є по процесі роботи.

Зазначені недоліки долаються наявністю спеціаліста-організатора груповий роботи, принципом формування груп, і ходу обговорення проблеми. Відповідно до принципами формування робочої групи, вона повинна мати неоднорідний характер з погляду знань, досвіду ісоциально-функционального становища складу членів;

• ділової гри — комплексний метод, охоплюючий все стадії процесу підготовки й ухвалення рішення. Його застосовують у випадках складних проблемних ситуацій (наприклад, екологічних), потребують для свого вирішення взаємодії багатьох зацікавлених відомств, організацій, суспільних груп.

Головні мети ділової гри — організувати спільну діяльно учасників розв'язання проблеми те щоб розкрити реальну суперечливість їхніх інтересів стосовно проблемної ситуації, виявити позиції, змушують відстоювати спільні чи групові інтереси, домогтися оприлюднення необхідної інформації, допомогти учасникам почути і зрозуміти одне одного, знайти шляхи до згоди;

• вживання в роль — допомагає отримати б точне уявлення у тому, що потрібно зробити на процесі проектування. Це не зазирання в проектоване майбутнє, а прагнення глибше зрозуміти, як реалізовуватимуть проект. Сьогодні будь-яка проблема потребує врахування інтересів та бажань людей, але це краще досягається, коли проектувальник уважно вивчає умови, у яких протікає процес;

• аналогії — ефективно функціонуючі підприємства, селища, міста, у яких раціонально вирішені ті чи інші соціальні проблеми, що небезпека може у межах бути взірцем, еталоном для конструювання соціальних завдань і цілей;

• асоціації — у тому, що, готуючись проекту нерідко виникла потреба прийняття нових рішень, які викликанінеудовлетворительностью існуючої практики. У зв'язку з цим виникає запитання, як поліпшити становище, знайти раціональний і ефективний спосіб управління. З урахуванням накопичених знань розробляються підходи, що дозволяють серйозно видозмінювати об'єкт впливу, т. е. зачіпаються як форми, а й істотні змістовні елементи. Метод асоціації передбачає поєднання прийомів пристосування, модифікації та повної реорганізації;

•синектики, за яким кілька запропонованих ідей розглядаються окремо друг від друга, і потім з-поміж них встановлюється певна взаємозв'язок і взаємозалежність.