Збудник ботулізму
Збудник ботулізму — Сlostridium botulinum — був виділений у Голландії Е. ван Ерменгемом у 1896 році із селезінки і товстої кишки померлих, а також із залишків ковбаси, що була причиною масового отруєння людей. Назва збудника і хвороби походить від латинського терміну "botulus" — ковбаса. У Росії захворювання було відоме під назвою іхтиїзм (від лат. іchthys — риба), тому що хвороба інколи виникала після вживання в їжу соленої і копченої червоної риби. Захворювання реєструються повсюдно, крім районів вічної мерзлоти. У деяких країнах (США, Канада та ін.) ботулізм існує у вигляді природних осередків: у регіонах, де ґрунт, рослини, вода містять багато С. bоtulinum, неодноразово спотерігалася масова загибель дикої водоплавної птиці, ссавців (ондатри), земноводних (жаби). Підвищена захворюваність відмічається у країнах із теплим кліматом, де існують умови не тільки для збереження спор у ґрунті, а і для їх проростання, розмноження вегетативних форм і накопичення токсину. Ботулізм найчастіше виникає як спорадична інфекція. Морфологія. С. botulinum — великі поліморфні грампозитивні
палички із
заокругленими кінцями, завдовжки
4—9 мкм, діаметром
Назва збудника
|
Клінічні прояви
|
Розмір паличок (мкм)
Роз\ |
Рухливість
|
Наявність капсули
'х
(О X |
Розміщення спор
|
Властивості екзотоксину
|
Типи токсину
|
Культуральні властивості |
Ферментативні властивості |
||||||||
на кров'яному середовищі
|
Ріст на середовищі Кітта—Тароцці
|
Ріст на ередовищі Вільсона—Блера
|
Ріст на середовищі Вілліса—Хоббса
|
сахаролітичні |
протеолітичні |
||||||||||||
Лактоза Глюкоза Сахароза Маніт Мальтоза |
Утворення Н2S |
Утворення індолу |
Розрідження жела тину |
Розплавлення зсілого яєчного білка |
Зсідання молока |
||||||||||||
С. реrfringens |
Гелеподібний серозний набряк |
4-8х 0,6-1 |
— |
+ |
Центральне або субтермі- нальне |
Некротичний гемолітич ний, летальний |
А, В, С, D, Е |
Сіро- оливкова зона гемолізу |
Рівно- мірна мутність, газ |
Чорні колонії |
Почер- воніння, опалесценція |
кг кг кг - кг |
+ |
— |
+ |
— |
+ (швидко) |
С. поvyi |
Те саме |
4-10 х 1-2 |
+ |
— |
Субтермі- нальне |
Те саме |
А, В, С |
Шорстка зона гемолізу |
Слабка мутність, газ |
Великий перехват сіро- зеленого кольору |
Опалес- ценція |
- кг - - кг |
+ |
— |
+ |
— (повільно) |
+ |
С. septicum |
Серозно- кроз'янистий набряк |
4-5х 0,6-0,8 |
+ |
— |
Те саме |
Те саме |
А, В |
Те саме |
Рівно- мірна мутність, газ |
Чорні колонії |
Почер- воніння |
кг кг кг - кг |
+ |
— |
± |
— |
+ |
С. histolyticum |
Розплавлення тканин |
3-8х 0,5-0,8 |
+ |
— |
Те саме |
Те саме |
— |
Ніжна зона гемолізу |
Рівномірна мутність, без газу |
Дрібні зелені колонії |
Те саме |
- - - - - |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
С. sordellii |
Склоподібний гелеподібний набряк |
2-4х 0,6 |
+ |
— |
Субтер- мінальне або центральне |
Те саме |
— |
Те саме |
Дифузний ріст, газ |
Дрібні напівпрозорі колонії |
Опалес- ценція, зона просвіт- лення |
- кг - - кг |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
С.tetani |
Клінічні судоми |
2-5х 0,5-1 |
+ |
— |
Термінальне |
Тетано- спазмін, тетанолізин |
10 серова- ріантів |
Зона гемолізу |
Мутність, газ |
Чорні колонії |
|
- - - - - |
— |
— |
+ |
— |
+ |
С. botulinum (протеолітичні властивості у різних типів неоднакові) |
Харчова інтоксикація |
4-8х 0,3-1 |
+ |
— |
Субтермі- нальне |
Нейротоксин |
А, В, С, D, Е |
Зона гемолізу |
Мутність з подальшим просвітленням |
Те саме |
|
кг кг - - кг |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Таблиця 6. Морфологічні, культуральні і ферментативні властивості