Розділ 2 аналіз формування та розподілу фінансових ресурсів суб`єктів господарювання

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

2.3. Аналіз формування фінансових ресурсів суб`єктів господарювання

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в магістерській роботи безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках магістерської роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Якщо в розділі магістерської роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 3.2».

Таблиця 3.2

Динаміка показників прибутковості суб`єктів господарювання

Показники	За 2011 р.	За 2012 р.	Відхилення
1	2	3	4
Коефіцієнт рентабельності активів суб`єктів господарювання
Коефіцієнт рентабельності реалізації

Продовж. табл. 3.2

1	2	3	4
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу
і т.д.

Формули в магістерській роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.2) (перша формула другого розділу).

(1.2)

де ЧП – чистий прибуток, грн;

Див – сума дивідендів, що виплачується акціонерам, грн.;

ВК – власний капітал, грн.

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «П р и м і т к и » ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

6.3. Ілюстрації. Ілюстрації необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або у додатках.

Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «...як це показано на рис. 3.1».

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

Рис. 2.1 (другий рисунок першого розділу)

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. За назвою або наприкінці його, звичайно в дужках, указується найменування одиниць виміру.

Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю, пастою чорного кольору на білому непрозорому папері або роздруковують на принтері.

Студенти повинні підготувати ілюстраційно-демонстраційний матеріал (5-6 аркушів формату А1 ) до захисту у вигляді таблиць, розрахунків, графіків тощо.

Приблизний розподіл ілюстраційно-демонстраційного матеріалу: 1 розділ – 1-2 лист, 2 розділ – 2 листи; 3 розділ – 2 листи.

Ілюстрації можуть бути представлені у вигляді діаграм та графіків.

Рис.2.1 Динаміка показників ліквідності та платоспроможності

ВАТ «ЦГЗК» за 2006 – 2008 роки

Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні, лінійні й об'ємні. У роботах найбільшого розповсюдження набули лінійні діаграми, а з площинних - стовпчикові (стрічкові) і секторні.

Для побудови лінійних діаграм звичайно використовують координатне поле. На осі абсцис у певному масштабі відкладається час або факторіальні ознаки (незалежні), на осі ординат - показники на певний момент чи період часу або розміри результативної незалежної ознаки. Вершини ординат з'єднуються відрізками, в результаті чого отримують ламану лінію. На лінійні діаграми можна одночасно наносити кілька показників.

На стовпчикових (стрічкових) діаграмах дані зображуються у вигляді прямокутників (стовпчиків) однакової ширини, розміщених вертикально або горизонтально. Довжина (висота) прямокутників пропорційна зображеним ними величинам.

Рис. 2.3 Динаміка коефіцієнта стійкості економічного зростання

ВАТ «ЦГЗК» за 2006-2008 рр.

При вертикальному положенні прямокутників діаграма зветься стовпчиковою, при горизонтальному - стрічковою. Секторна діаграма являє собою круг, поділений на сектори, розміри яких пропорційні величинам частин зображеного об'єкта чи явища.

Результати обробки числових даних можна подати у вигляді графіків, тобто умовних зображень величин та їх співвідношень через геометричні фігури, точки і лінії. Графіки використовують як для аналізу, так і для підвищення наочності ілюстративного матеріалу.

Осі координат графіка викреслюють суцільними лініями. На кінцях координатних осей стрілок не ставлять. На координатних осях вказують умовні позначення і розмірності відкладених величин у прийнятих скороченнях. На графіку слід писати лише умовні літерні позначення, запроваджені у тексті.

Якщо крива, зображена на графіку, займає невеликий простір, то для економії місця числові поділки на осях координат можна починати не з нуля, а обмежувати тими значеннями, в межах яких розглядається дана функціональна залежність.

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування).

Ілюстрації, розташовані на окремих сторінках роботи, підлягають включенню в загальну порядкову нумерацію.

Рис. 2.6 Питома вага поточних зобов’язань за розрахунками у складі кредиторської заборгованості ВАТ «ЦГЗК» за 2006 – 2008 роки

6.4. Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць.

Таблиці в стислому вигляді подають необхідні відомості і легко читаються. Не рекомендується їх перевантажувати безліччю показників. Їм передує текст, з якого за змістом випливає необхідність розгляду нижченаведеного табличного матеріалу. Таблиця супроводжується аналізом, але без повтору приведених у ній цифрових даних.

Кожна таблиця оформлюється відповідно до вимог статистики, має чіткий тематичний заголовок, що цілком відповідає її змістові.

Кожна таблиця повинна мати назву, котру розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву друкують жирним шрифтом, не підкреслюють (Сутність поняття «ділова активність»).

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиця розміщається відразу ж після першого посилання на неї. Наприклад: «Таблиця 1.1» (перша таблиця першого розділу).

Таблиця 1.1

Сутність поняття «ділова активність»

Літературне джерело	Визначення ділової активності
Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. «Фінансовий менеджмент»	комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності суб`єктів господарювання, а тому визначається системою таких критеріїв, як місце суб`єктів господарювання на ринку конкретних товарів, географія ділових відносин, репутація суб`єктів господарювання як партнера, активність інноваційно-інвестиційної діяльності, конкурентоспроможність.
Савицька Г.В. «Економічний аналіз діяльності суб`єктів господарювання»	швидкість обороту капіталу суб`єктів господарювання, від якої залежить його прибутковість, і як результат – ліквідність, платоспроможність і фінансова стійкість.
Шеремет О.О. «Фінансовий аналіз»	весь комплекс зусиль, що спрямовує підприємство на ринках продукції, праці, капіталу.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути якомога коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця 1.3