- •2. Конкретні цілі:
- •3.1. Базовий рівень підготовки
- •3.2.Теоретичні питання до заняття:
- •4. Організація змісту навчального матеріалу
- •Цитологічна та цитохімічна характеристика варіантів гострих мієлоїдних лейкемій за fab-класифікацією
- •5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.
- •6. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •6.1. Підготовчий етап.
- •6.2. Основний етап.
- •6.3. Заключний етап.
- •8. Рекомендована література.
- •8. Рекомендована література.
5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.
№ з/п |
Етапи заняття |
Розподіл часу |
Види контролю |
Засоби навчання |
1. |
Підготовчий етап |
15 хв. |
|
|
1.1. |
Організаційні питання |
|
||
1.2. |
Формування мотивації |
|
||
1.3. |
Контроль початкового рівня підготовки |
|
|
|
2. |
Основний етап
|
55 хв. |
|
Дані додаткових методів обстеження: загальний аналіз крові, біохімічні результати крові, результати стернальної пункції, результати УЗД печінки, селезінки; історія хвороби; амбулаторна картка хворого). |
3. |
Заключний етап |
20 хв. |
|
|
3.1. |
Контроль кінцевого рівня підготовки |
|
|
|
3.2. |
Загальна оцінка навчальної діяльності студента |
|
|
|
3.3. |
Інформування студенів про тему наступного заняття |
|
|
6. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
6.1. Підготовчий етап.
Розкрити значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття. Розкрити актуальність теми та розібрати основні положення даної теми, зокрема особливості клінічного перебігу та результати об’єктивних та додаткових методів обстеження. Студенти формують професійні навички та вміння.
Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття додаються.
6.2. Основний етап.
На цьому етапі студент продовжує формувати професійні навички та вміння. Зокрема, біля ліжка хворого студент демонструє вміння збирати скарги, анамнез захворювання та життя, проводити об’єктивне обстеження хворого по різних системах та органах і на підставі отриманих даних провести диференційний діагноз і встановити попередній діагноз. Для підтвердження своєї думки студент складає план додаткового обстеження хворого. Синтезуючи всі отримані дані під час обстеження хворого студент формулює заключний клінічний діагноз згідно сучасної класифікації та діагностичних критеріїв. Аналіз отриманих результатів дозволяє студенту призначити відповідне лікування даного хворого в залежності від клінічного варіанту, ускладнень, супутніх захворювань і дати рекомендації щодо подальшої терапії та способу життя.