34. Давньогерманське дієслово, його критерії.

Основними граматичними категоріями особових форм дієслова в германських мовах були: особа, число, час, спосіб, стан.

Особа і число. Германське дієслово мало показники трьох осіб: першої, другої і третьої. Крім особи, ці показники (закінчення) передавали число, час, спосіб і стан. Час. Індоєвропейські видові основи переосмислилися як часові. В германських мовах зафіксовано дві часові форми: теперішній (презенс) та минулий (претерит) час. Форма претериту сильних дієслів ґрунтується на індоєвропейських формах перфекта (однина) та аориста (множина) і відносить дію до минулого. Презенс виконував декілька функцій: 1. позначав дію, яка збігалася з моментом мовлення; 2. означав постійну дію; 3. виражав майбутню дію. Спосіб. У германському дієслові існувало три способи: індикатив, оптатив та імператив. Індоєвропейський кон’юнктив був відсутній. Індикатив передавав реальну дію і мав багату систему особових закінчень. Оптатив виражав побажання, що дозволяло використовувати його для позначення майбутнього часу або у функції імператива. Імперативу загалом не притаманні були часові форми, а отже він не розрізнявся за часом. Стан. Категорія стану передає відношення дії, вираженої дієсловом, до суб’єкта дії. В германських мовах зафіксовано два стани активний і медіопасивний.

35. Морфологічна класифікація дієслів.

Індоєвропейська система дієслова зазнала в спільногерманській суттєвих змін. У результаті склалася нова система морфологічних класів дієслів: сильні, слабкі, претерито-презентні та неправильні. В залежності від способу творення претериту дієслова у давньогерманських мовах поділяються на сильні і слабкі. Сильні дієслова утворюють минулий час за допомогою аблауту (чергування голосного в корені). Слабкі дієслова утворювали минулий час за допомогою додавання до основи дентального суфіксу. Сильні дієслова. В германських мовах розрізняють сім класів сильних дієслів. Порівняно з системою чергування голосних сильних дієслів, дієслівну систему аблауту в інших германських мовах важко простежити з причини різних фонетичних змін. Слабкі дієслова є інновацією в германських мовах. Усі вони утворюють форми претериту та дієприкметника ІІ за допомогою додавання дентального суфікса. Слабкі дієслова утворилися, головним чином, від інших дієслів, іменників і прикметників. За характером суфікса основи слабкі дієслова поділяють на чотири класи. Претерито-презентні дієслова. Ці дієслова вирізняються тим, що утворюють теперішній час за моделлю претериту сильних дієслів, а форми минулого часу та дієприкметника ІІ – шляхом додавання дентального суфікса безпосередньо до кореня, тобто за моделлю слабких дієслів. Претерито-презентні дієслова мають модальну семантику, сюди також належать дієслова з оцінною семантикою та зі значенням володіння. Особливим є походження теперішнього часу, оскільки в його основі лежить індоєвропейський перфект, що виражав закінчену діє або стан, а отже ініціально претерито-презентні дієслова не мали теперішнього часу. Залежно від змін голосного за аблаутом виокремлюють шість класів цих дієслів. Неправильні дієслова. До них в германських мовах належать такі дієслова як бути, хотіти, а також атематичні дієслова – робити, йти. Неправильні дієслова – це такі дієслова, в формах яких спостерігаються певні аномалії. Германські неправильні дієслова походять від індоєвропейських атематичних дієслів, так званих дієслів на -mi, оскільки таке закінчення спостерігалося в них у першій особі однини теперішнього часу.

36. Іменні форми дієслова.