
- •1.Ноосфера як нова стадія розвитку біосфери
- •2. Антропогенний вплив на екосистеми як невід'ємна складова їх сучасного розвитку.
- •3. Концепція екосистеми. Біосфера-глобальна екосистема. Еволюція біосфери.
- •4. Антропогенні впливи на природнє середовище. Зміни антропогенного навантаження на різних етапах розвитку суспільства.
- •5. Значення антропогенних змін фізичних і хімічних параметрів атмосфери для функціонування екосистем.
- •6. Антропогенний вплив на атмосферу
- •7. Класифікація основних видів антропогенних впливів. Головні джерела забруднення атмосфери
- •8. Забруднення атмосферного повітря. Екологічні наслідки забруднення атмосфери.
- •9. Антропогенний вплив на літосферу
- •10. Грунт як результат і умова існування екосистем. Деградація земель (грунтів)
- •11. Антропогенний вплив на гірські породи і їх масиви. Рекультивація порушених земель.
- •12. Антропогенний вплив на надра
- •13. Значенняантропогеннихзмін у грунты для функціонуванняекосистем. Механізмприродногосамоочищення грунту
- •14. Антропогеннийвплив на гідросферу
- •15. Екологічнінаслідкизабрудненнягідросфериі частина 16 питання
- •16. Іммігранти і інтродуценті водних екосистем
- •17. Антропогенныйвплив на рослиниі частина 18 про ліси
- •19.Генно модифіковані рослини. Адвентивні рослини. Задачі карантинних служб.
- •20. Екологічні наслідки впливу людини на рослинний світ
- •21. Антропогенний вплив на тварин та тваринні угруповання.
- •22.Екологічні функції тварин. Антропогенний вплив на тварин та тваринні угруповання (см №21)
- •23.Екологічні наслідки впливу людини на тваринний світ (вопрос почти один-й №21,22).Полювання та його організація
- •24.Проблеми збереження біологічного різноманіття . Значення об’єктів пзф у збереженні біологічного різноманіття.
- •25.Поняття про біологічне різноманіття та його оцінка. Екологічні наслідки зменшення біологічного різноманіття.
- •26.Обмеження антропогенного впливу на екосистему. Екологізація суспільної екологічної свідомості
- •27.Екологічне нормування. Міжнародне співробітництво в галузі нормування антропогенного впливу на екосистеми.
- •Поняття про охорону навколишнього природного середовища, природокористування та екологічну безпеку.
- •Концепція екосистеми. Класифікація.
- •Основні типи природних наземних екосистем. Екосистеми із трав’янистими едифікаторами.
- •Клімакс, як стадія розвитку екосистем.
- •Циклічні та сукцесійні зміни екосистем.
- •Використання зооіндикації для оцінки антропогенного впливу на екосистеми.
- •40. Біологічні індикатори
- •3)Атмосферні
13. Значенняантропогеннихзмін у грунты для функціонуванняекосистем. Механізмприродногосамоочищення грунту
Самоочищення грунту - цеелементвеликогокругообігуречовин на планеті, складнийпроцес, якийзалежитьвідфізичнихвластивостей грунту, йогоструктури і хімічного складу. Різнівикиди, в тому числівиділення людей і тварин, решткирослин, тварин, потрапивши в грунт, піддаютьсяпевнимперетворенням, пов'язаним з процесамисамоочищення грунту. Органічніречовини при цьомузнешкоджуються. У процесісамоочищеннябере участь велика кількістьмікроорганізмів. Внаслідокїхжиттєдіяльностівідбуваєтьсямінералізація нечистот, гною, трупівтварин до неорганічних солей, води, діоксидувуглецю, якіпотімвживаютьсярослинами.
Мікроорганізми, зокремапатогенні, відмирають, вода випаровуєтьсячипроникає вглибші шари грунту, газ надходить у повітря, а мінеральніречовинизалишаються в гумусі. До чинників, якісприяютьвідмираннюмікроорганізмів і яєцьгельмінтів, відносятьбактеріофаги й антибіотики, якінаявні у ґрунті, сонячнурадіацію, температуру ґрунту. Так, внаслідокдіїсонячноїрадіації, висиханняґрунтуяйця аскарид на йогоповерхні гинуть протягом 5 днів, хоча на глибині 2,5-10,0 см вони зберігаютьсвоюжиттєздатністьпротягом року.
Самоочищенню грунту сприяє контакт органічнихрешток з повітрям (аерація), а такожоранка, перекопуваннячиіншіметодизрихлення. Недостатнякількістьповітряабонадлишокорганічнихречовинуповільнюютьсамоочищення, і розкладанняорганічнихречовин проходить з утвореннямсмердючихгазів, якізабруднюють атмосферу. Ценеобхідновраховувати при виборі методу ліквідаціїзабруднень, щоутворюються в процесіжиття і діяльностілюдини. Кінцевим продуктом самоочищенняґрунту є гумус. Гумус -цеперегній, якийміститьорганічніречовини, але не загниває, не виділяєгазів з неприємним запахом, не принаджує мух і гризунів, є безпечним в епідемічномувідношенні і широко використовується як добриво в городництві й квітковомугосподарствітощо.
Самоочищенняґрунту - цескладнийпроцес, щозалежитьвідфізичнихвластивостейґрунту, їїбудови й хімічного складу. Але головна роль у цьомупроцесіналежитьмікроорганізмам. Забруднення (органічного характеру), щопотрапило в ґрунт, підвпливоммікроорганізміврозкладає й перетворюється у воду, вуглекислий газ, мінеральнісолі й гумус. Мінералізаціяорганічнихречовинздійснюєтьсяу два етапи: аммонификацией і нітрифікацією
Мінералізаціяорганічнихречовинможевідбуватися в аеробні( при доступікисню) і анаэробных умовах ( при відсутностіабонедостатнійкількостікисню). При цьомуорганічніречовинирозкладають ферментами, виділюванимимікроорганізмами й грибами. В анаэробныхумовахвідбуваєтьсягниття й шумуванняорганічнихречовин з виділеннямсмердючихгазів (аміаку, сірководню, метану). Оранняабоперекопуванняґрунтусприяєаерації й прискорюєїїсамоочищення
При аммонификации відбуваєтьсярозщепленняорганічнихречовин до аміаку і йогоз'єднань, патогеннімікроорганізми і яйцягельмінтів гинуть.
Вуглеводи при цьомурозпадаються на воду й вуглекислоту, жири - на гліцерин і жирнікислоти, якіпотімрозпадаютьсятакож на воду й вуглекислоту, сіркабілківперетворюється в сірководень, а самібілки, завдякипротеоштическимпроцесам, в амінокислоти, аміак. Потімпроцессамоочищенняґрунту переходить у другийетапмінералізаціїнітрифікацію, яка здійснюється за допомогоюґрунтовихаеробнихмікроорганізмів, виділенихросіяниномученим С. Н. Виноградским,- В. nitro-somonas і В. nitrobacter. Першіокиснятьаміак, щовийшов на першомуетапімінералізації, доазотистоїкислоти, останні - азотисту кислоту в азотну. У такий же спосібокисняться й іншіпродуктирозпадубілків. У підсумку в ґрунтіутворюютьсяз'єднання (нітрати, сульфати, фосфати), яківикористовуються в харчуваннірослин. У ґрунтівідбуваються не тількипроцесирозпадуорганічнихречовин, але і їх синтезу, урезультатіякихутворюється гумус (перегній). Гумус являє собою темну, багатуорганічнимиречовинамимасу, що не міститьпатогеннихмікроорганізмів, що й не видає смороду. Повільнорозкладаючи, вінвіддаєрослинамнеобхідніживильніречовини, підвищуючи в такийспосібродючістьґрунту.