7. Класифікація основних видів антропогенних впливів. Головні джерела забруднення атмосфери

Під антропогенними впливами розуміють діяльність, пов'язану з реалізацією економічних, військових, рекреаційних та інших інтересів, що вносить фізичні, хімічні та біологічні зміни в навколишнє природне середовище.

За А. Н. Тетиор (1991) усі антропогенні дії поділяються на:

1) забруднення (внесення в середу нехарактерних для неї речовин, мікроорганізмів, енергій або перевищення природного рівня цих агентів);

2) техногенні перетворення і руйнування природних систем і ландшафтів у процесі будівництва, видобутку корисних копалин, військових дій і т.д.;

3) вичерпання природних ресурсів;

4) глобальні кліматичні дії у зв'язку з діяльністю людини;

5) естетичні впливи (зміни природних форм, несприятливі для візуального сприйняття).

Матеріально-енергетична природа впливів: механічні, фізичні (теплові, електромагнітні, радіаційні, радіоактивні, акустичні), фізико-хімічні, хімічні, біологічні, фактори й агенти, їх різні поєднання. Категорії об'єктів впливу: природні ландшафтні комплекси, поверхню землі, грунт, надра, рослинність, тваринний світ, водні об'єкти атмосфери, мікросередовище і мікроклімат проживання, люди і інші реципієнти. Кількісні характеристики впливу: просторові масштаби (глобальні, регіональні, локальні), одиничність і множинність, сила впливів і ступінь їх небезпеки (інтенсивність факторів та ефектів, характеристики типу «доза-ефект», порогові, допустимість за нормативними екологічним і санітарно-гігієнічним критеріям, ступінь ризику і т. п.). Тимчасові параметри і відмінності впливів за характером наступаючих змін: короткочасні і тривалі, стійкі та нестійкі, прямі і опосередковані, що володіють вираженими або прихованими слідовими ефектами, що викликають ланцюгові реакції, оборотні і необоротні і т. д.

З останніми категоріями класифікації пов'язано ще розподіл всіх антропогенних змін на навмисні і ненавмисні, вільні, побічні. Найголовнішим і найбільш поширеним видом негативного антропогенного впливу на окремі екосистеми та біосферу є забруднення.

Головними джерелами впливу на атмосферне повітря є викиди забруднювачів стаціонарними джерелами, і в першу чергу - теплоенергетичними станціями. Саме на долю ТЕС приходиться основна частина шкідливих викидів.

Не меньш важливою екологічною проблемою залишається забруднення атмосферного повітря автотранспортними засобами. Основні шкідливі викиди, це - оксиди вуглецю і азоту, вуглеводні та сполуки свинцю. Основною причиною забруднення є використання неякісного моторного пального, переважна більшість автомобілів не оснащена нейтралізаторами і фільтрами для очистки відпрацьованих газів двигунів, масове впровадження яких гальмується високою вартістю. Це питання не вирішено в сучасних економічних умовах в загальнодержавному масштабі.

8. Забруднення атмосферного повітря. Екологічні наслідки забруднення атмосфери.

Забруднення атмосфери може бути: природним (природним) і антропогенним (техногенним).

- Природне забруднення повітря викликаний природними процесами. До них відносяться вулканічна діяльність, вивітрювання гірських цород, вітрова ерозія, масове цвітіння рослин, дим від лісових і степових пожеж та ін..

- Антропогенний забруднення пов'язане з викидом різних забруднюючих речовин у процесі діяльності людини. За своїми масштабами воно значно перевершує природне забруднення атмосферного повітря.

У залежності від масштабів поширення виділяють різні типи забруднення атмосфери: місцеве, регіональне та глобальне.

- Місцевий забруднення характеризується підвищеним вмістом забруднюючих речовин на невеликих територіях (місто, промисловий район, сільськогосподарська зона та ін).

- За регіонального забрудненні у сферу негативного впливу залучаються значні простори, але не вся планета.

- Глобальне забруднення пов'язане зі зміною стану атмосфери в цілому.

По-агрегатному стані викиди шкідливих речовин в атмосферу класифікуються на:

1) газоподібні (діоксид сірки, оксиди азоту, оксид вуглецю,вуглеводні та ін), 2) рідкі (кислоти, луги, розчини солей та ін); 3) тверді (канцерогенні речовини, свинець та його сполуки, органічна та неорганічна пил, сажа, смолисті речовини та інші). 

Забруднення атмосферного повітря впливає на здоров'я людини та на навколишнє природне середовище різними способами - від прямої і негайної загрози (зміг та ін) до повільного і поступового руйнування різних систем життєзабезпечення організму. У багатьох випадках забруднення повітряного середовища порушує структурні компоненти екосистеми до такої міри, що регулятор-ні процеси не в змозі повернути їх в первинний стан і в результаті механізм гомеостазу не спрацьовує. Фізіологічний вплив на людський організм головних забруднювачів (полютантів) багате самими серйозними наслідками. Так, діоксид сірки, з'єднуючись з вологою, утворює сірчану кислоту, яка руйнує легеневу тканину людини і тварин. Дуже несприятливі наслідки, які можуть позначатися на величезному інтервалі часу, пов'язані і з такими незначними за обсягом викидами, як свинець, бенз (а) пірен, фосфор, кадмій, миш'як, кобальт і ін Вони пригнічують кровотворну систему, викликають онкологічний захворювання, знижують опір організму інфекціям і т. д. Пил, що містить сполуки свинцю та ртуті, володіє мутагенними властивостями і викликає генетичні зміни в клітинах організму.

До найважливіших екологічних наслідків глобального забруднення атмосфери відносяться:

1) можливе потепління клімату («парниковий ефект»);

2) порушення озонового шару;

3) випадання кислотних дощів.