
- •1.Ноосфера як нова стадія розвитку біосфери
- •2. Антропогенний вплив на екосистеми як невід'ємна складова їх сучасного розвитку.
- •3. Концепція екосистеми. Біосфера-глобальна екосистема. Еволюція біосфери.
- •4. Антропогенні впливи на природнє середовище. Зміни антропогенного навантаження на різних етапах розвитку суспільства.
- •5. Значення антропогенних змін фізичних і хімічних параметрів атмосфери для функціонування екосистем.
- •6. Антропогенний вплив на атмосферу
- •7. Класифікація основних видів антропогенних впливів. Головні джерела забруднення атмосфери
- •8. Забруднення атмосферного повітря. Екологічні наслідки забруднення атмосфери.
- •9. Антропогенний вплив на літосферу
- •10. Грунт як результат і умова існування екосистем. Деградація земель (грунтів)
- •11. Антропогенний вплив на гірські породи і їх масиви. Рекультивація порушених земель.
- •12. Антропогенний вплив на надра
- •13. Значенняантропогеннихзмін у грунты для функціонуванняекосистем. Механізмприродногосамоочищення грунту
- •14. Антропогеннийвплив на гідросферу
- •15. Екологічнінаслідкизабрудненнягідросфериі частина 16 питання
- •16. Іммігранти і інтродуценті водних екосистем
- •17. Антропогенныйвплив на рослиниі частина 18 про ліси
- •19.Генно модифіковані рослини. Адвентивні рослини. Задачі карантинних служб.
- •20. Екологічні наслідки впливу людини на рослинний світ
- •21. Антропогенний вплив на тварин та тваринні угруповання.
- •22.Екологічні функції тварин. Антропогенний вплив на тварин та тваринні угруповання (см №21)
- •23.Екологічні наслідки впливу людини на тваринний світ (вопрос почти один-й №21,22).Полювання та його організація
- •24.Проблеми збереження біологічного різноманіття . Значення об’єктів пзф у збереженні біологічного різноманіття.
- •25.Поняття про біологічне різноманіття та його оцінка. Екологічні наслідки зменшення біологічного різноманіття.
- •26.Обмеження антропогенного впливу на екосистему. Екологізація суспільної екологічної свідомості
- •27.Екологічне нормування. Міжнародне співробітництво в галузі нормування антропогенного впливу на екосистеми.
- •Поняття про охорону навколишнього природного середовища, природокористування та екологічну безпеку.
- •Концепція екосистеми. Класифікація.
- •Основні типи природних наземних екосистем. Екосистеми із трав’янистими едифікаторами.
- •Клімакс, як стадія розвитку екосистем.
- •Циклічні та сукцесійні зміни екосистем.
- •Використання зооіндикації для оцінки антропогенного впливу на екосистеми.
- •40. Біологічні індикатори
- •3)Атмосферні
Основні типи природних наземних екосистем. Екосистеми із трав’янистими едифікаторами.
У наземній природній екосистемі виділяють три рівні життя: наземний, ґрунтовий, підземний. Перший рівень містить головну частину біомаси.
Наземні екосистеми - це тундрова, тайгова, лісова, лісостепова, степова, напівпустинна, пустельна, гірська екосистеми.
У кожній наземної екосистемі є абіотичних компонент - біотоп, або екотопів - ділянка з однаковими ландшафтними, кліматичними, грунтовими умовами; і біотичний компонент - спільнота, або біоценоз - сукупність усіх живих організмів, що населяють даний біотоп. Біотоп є загальним місцем життя для всіх членів спільноти. Біоценози складаються з представників багатьох видів рослин, тварин і мікроорганізмів. Практично кожен вид в біоценозі представлений багатьма особинами різних статей та віку. Вони утворюють популяцію даного виду в екосистемі. Біоценоз дуже важко розглядати окремо від біотопу, тому вводять таке поняття, як біогеоценоз (біотоп + біоценоз). Біогеоценоз - елементарна наземна екосистема, головна форма існування природних екосистем.
Едифікатори – види, які визначають структуру біоценозу і специфічні умови існування в ньому (ступінь затінення, умови росту, характер процесів кругообігу).Найчастіше едифікаторами виступають рослини верхніх ярусів. Едифікатори завжди з числа домінантів, але не завжди домінанти є едифікатором.
Едифікатор (від лат. – будівельник) – вид рослини у рослинному угрупованні, який визначає його особливості, створюючи в екосистемі біосередовище і відіграючи важливу роль у формуванні його структури.
У ролі едифікаторів паркових і лісопаркових фітоценозів виступають супутні породи – граб, клен гостролистий, клен-явір, липа дрібнолиста, ясен звичайний. Асесектатори у паркових насадженнях, на відміну від лісових угруповань, трапляються досить рідко і виступають в основному в екотонах узлісь (черешня, горобина, яблуня, глід).
Клімакс, як стадія розвитку екосистем.
Пригадаємо, що екосистема — це біоценоз + біотоп. У біоценозах, як і в цілому в природі, постійно відбуваються зміни. Ці зміни можуть бути: по-перше, циклічні (добові коливання, розкриття й закриття квітів, сон тощо); по-друге, сезонні (листопад, линька, міграції, сплячки в тварин, переліт птахів); по-третє, багаторічні (розливи річок, повторні масові розмноження тварин). Під час циклічних змін відбуваються зміни в біотопах, але вони не призводять до зміни одного біоценозу на інший. Направлені нециклічні зміни виникають внаслідок руйнування біотопу, і тоді відбувається змінювання одного біоценозу на інший.
Послідовна незворотна зміна біоценозів, що відбувається на одній і тій самій території в результаті впливу природних або антропогенних факторів, називається сукцесією. Стратегія сукцесії - є посилення контролю над фізичним середовищем (або гомеостаз із середовищем) в тому сенсі, що система досягає максимальної захищеності від різких змін середовища.
Біоценози, які змінюють один одного протягом часу, утворюють серії або сукцесійні ряди. У сукцесійній серії темпи змін, що відбуваються, поступово уповільнюються. Кінцевим підсумком є формування відносно стійкої стадії — клімаксового угруповання, або клімаксу. Клімаксові екосистеми здатні до тривалого самопідтримування у відповідному діапазоні умов. Клімаксний біоценоз залишається незмінним протягом часу, який дорівнює декільком людським життям. У масштабі геологічного часу його стійкість відносна.