
- •1.Економічний аналіз як галузь економічної науки.
- •2. Предмет і завдання економічного аналізу.
- •3. Основні категорії економічного аналізу.
- •4. Види економічного аналізу
- •6.Поняття аналізу та аналітичного методу.
- •7. Основні методи аналізу.
- •9. Характеристика методу елімінування
- •10.Характеристика способу ланцюгових підстановок.
- •14.Показники інформації.
- •16.Організація економічного аналізу.
- •17.Етапи аналітичної роботи.
- •18.Аналіз виробництва продукції, завдання аналізу виробництва.
- •19.Аналіз асортименту продукції.
- •1 Спосіб першосортних одиниць
- •2 Спосіб порівняння середньозважених цін
- •3 Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному і натуральному вираженні
- •21.Аналіз ритмічності виробництва.
- •22.Фактори ритмічності виробництва.
- •23.Аналіз стану і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
- •24.Аналіз використання робочого часу.
- •25.Аналіз продуктивності праці.
- •27.Аналіз використання основних фондів.
- •29.Показники, завдання і джерела інформації собівартості продукції.
- •31.Значення, завдання та інформація для проведення аналізу фінансових результатів.
- •33.Аналіз рентабельності.
1.Економічний аналіз як галузь економічної науки.
Метою ЕА є вивчення наслідків діяльності підприємств, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшому недоліків та резервів а також розробка заходів спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємств.
ЕА як наукова дисципліна – це система спеціальних знань, пов’язаних з дослідженням існуючих економічних процесів та виявлення глибинної суті причин, що спричинили різні відхилення від запланованих показників.
ЕА як наукова дисципліна почав формуватись в 20-30-х рр. ХХ ст. як заключний розділ курсу «Бухгалтерський облік». У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс, і перша назва курсу «Аналіз балансу». Згодом, коли обсяг звітності розширився, зросла кількість інформації, курс дістав назву «Обліковий аналіз». У 40-ві і наступні роки почали аналізувати технічну та іншу інформацію і аналіз дістав назву «Техніко-економічний аналіз». Згодом аналіз господарської діяльності і врешті решт «Економічний аналіз».
2. Предмет і завдання економічного аналізу.
Предметом ЕА є фінансово-господарська діяльність підприємств.
Об’єктами ЕА є показники, процеси, проблеми і явища.
Завдання ЕА
1. оцінка діяльності підприємств в цілому, виробничих підрозділів підприємства, окремих явищ і показників
2. пошук внутрішньогосподарських резервів.
3. Основні категорії економічного аналізу.
Обов’язковою умовою будь-якого виробництва є забезпеченість підприємства ресурсами. Ощадливе, ефективне використання ресурсів є запорукою успіху підприємства.
Види ресурсів
1. природні
2. трудові
3. штучні
4. фінансові.
ФАКТОР – це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає характер та результат; з іншого боку це причина, яка впливає на певний результат (наслідок).
Розрізняють позитивні і негативні фактори.
РЕЗЕРВ – це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні для забезпечення безперебійної роботи підприємства.
РЕЗЕРВ – це невикористана або згаяна можливість чогось.
4. Види економічного аналізу
ЗА ЧАСОМ ПРОВЕДЕННЯ ВИДИ АНАЛІЗУ:
1. наступний – аналіз здійснюється після завершення події
2. попередній – (прогнозний) аналіз передує подіям, передбачає їх наслідки. оцінює ефективність
3. оперативний (поточний) – здійснюється безпосередньо в процесі господарської діяльності.
ВИДИ НАСТУПНОГО АНАЛІЗУ:
1. фінансово економічний – здійснюється після завершення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства
2. техніко економічний – на відмінну від фінансово економічного аналізу він є більш різнобічним, його ще називають внутрішньо господарським, він крім економічних показників значну увагу приділяє вивченню даних використання техніки і технологій
3. статистико економічний – вивчає діяльність не підприємств а великих господарських комплексів, регіонів, народного господарства в цілому.
4. порівняльний – передбачає порівняння кількох споріднених підприємств
5. функціонально вартісний – є новим аналізом, предмет його вивчення не пов'язаний з роботою підприємства а з випуском і експлуатацією певних видів продукції
6. системний – застосовують для дослідження складних економічних проблем, важливих виробничих комплексів, народногосподарських проектів, які розглядають як систему.