
- •Готові білети зст Білет №1(Астахова)
- •Передумови виникнення соціології.
- •2. Інтегративна роль цінностей, норм
- •3. Політика як вираз і закріплення соціальної взаємодії.
- •Білет №2(Астахова)
- •1. Об’єкт і предмет соціології
- •2. Поняття соціальної норми, її функції.
- •Білет №3(Астахова)
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2. Спільність та відмінність моралі й права.
- •3. Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства.
- •2. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність.
- •3. Функції громадської думки
- •2. Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури.
- •3. Критерії та показники соціальної зрілості
- •1. Рання американська соціологічна теорія
- •2. Місто як об’єкт соціального аналізу
- •3. Канали вивчення громадської думки.
- •3. Назва, головний принцип і методи соціології в роботі о. Конта «Курс позитивної філософії».
- •Структурний аналіз в соціології.
- •2. Поняття культури
- •Розуміння суспільства г. Спенсером в роботі «Основи соціології».
- •Білет № 13 (Гуменна)
- •2. Функції культури.
- •Білет № 14(Гуменна)
- •3. Проблема людської взаємодії в роботі г.Зіммеля “Соціальна диференціація”.
- •Білет № 15(Гуменна)
- •3. Природа соціального факту в роботі е.Дюркгейма “Правила соціологічного методу”.
- •Екзаменаційний білет № 16 (Дмитренко)
- •1. Символічний інтеракціонізм.
- •2. Концепції “естетичної держави” і “поліцейської держави”.
- •3. Концепція розуміючої соціології і смислу соціальної дії в роботі м.Вебера “Господарство і суспільство”.
- •Екзаменаційний білет № 17(Дмитренко)
- •1. Теорія соціального обміну.
- •2. Свобода як духовний стрижень естетичної самосвідомості та предмет соціологічного розгляду.
- •3. Праця п.Сорокіна “Предмет соціології і її відношення до інших наук”.
- •Екзаменаційний білет № 18(Дмитренко)
- •1. Розуміння соціального світу у а.Шюца.
- •2. Соціологія та психологія мистецтва.
- •3. Праця п.Сорокіна “Соціальна аналітика. Аналіз элементів взаємодії”.
- •§ 1. Взаємодія як найпростіше соціальне явище
- •§ 2. Елементи явища взаємодії
- •§ 3. Індивіди як елемент явищ взаємодії
- •1. Етнометодологія г.Гарфінкеля
- •2. Загальна характеристика проблем, пов’язаних з поняттям “соціологія культури”.
- •2. Поняття особистості
- •3. Праця п.Сорокіна Соціокультурна динаміка і еволюціонізм.
- •2. Статус, соціальні ролі особистості.
- •3. Праця р.Мертона “Явні і латентні функції”.
- •Екзаменаційний білет № 25 (Коротя)
- •1. Перспективи розвитку соціології в ххі столітті.
- •2 Протиріччя у структурі соціальної активності
- •3. Праця г. Маркузе «Одномірна людина»
- •Екзаменаційний білет № 26 (Коротя)
- •Соціальні групи як елемент соціальної структури.
- •Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв'язків
- •Праця ю.Габермаса “Відношення між системою і життєвим світом за умов пізнього капіталізму”.
- •Екзаменаційний білет № 27 (Коротя)
- •1. Теорія соціальної стратифікації.
- •2. Соціальне, соціальні механізми в економіці.
- •3. Стаття а.Шюца “Формування поняття і теорії в суспільних науках”.
- •2. Структура економіки як соціального інституту.
- •3. Робота г.Блумера “Колективна поведінка”.
- •1. Соціальні інститути у системі соціальних зв’язків.
- •2. Функції економіки.
- •Робота Дж. Міда “Від жесту до символу”.
- •1. Основні ознаки соціальної організації.
- •2. Соціологічні дослідження економічної свідомості та поведінки різних соціальних груп.
- •Робота Дж. Міда “Інтерналізовані інші і самість”.
Робота Дж. Міда “Інтерналізовані інші і самість”.
Сутність процесу сприйняття індивідом інших особистостей і розвинена концепція «узагальненого іншого», до певної міри доповнююча і розвиває теорію дзеркальногоЯ Мід розробив теорію, в якій пояснюється. Відповідно до концепції Дж. Міда «узагальнений інший» представляє собою загальні цінності і стандарти поведінки деякої групи, які формують у членів цієї групи індивідуальний Я-образ. Індивід у процесі спілкування як би встає на місце інших індивідів і бачить себе іншою особистістю. Він оцінює свої дії і зовнішність відповідно уявними оцінками його «узагальненого іншого», як би дивиться на себе з боку. Це усвідомлення «узагальненого іншого» розвивається через процеси «прийняття ролі» і «виконання ролі». Прийняття ролі - це спроба прийняти на себе поведінку особистості в іншій ситуації або в іншій ролі (концепція соціальної ролі розглядається в наступному розділі). Учасники дитячих ігор приймають на себе різні ролі, наприклад, при грі в будинок (ти будеш мамою, ти - татом, ти - дитиною). Виконання ролі - це дії, пов'язані з дійсною рольовою поведінкою, в той час як прийняття ролі тільки претендує на гру. Мід пише, що особливо важливу роль такий процес грає в ранньому розвитку дитини, коли саме через сприйняття і реакції інших людей формуються його ідеї і уявлення про самого себе, що виливаються потім у стабільну концепцію власної особистості. Дж. Мід розрізняв три стадії процесу навчання дитини виконанню дорослих ролей. Перша - підготовча стадія (у віці від 1 до 3 років), під час якої дитина імітує поведінку дорослих без якого-небудь розуміння (наприклад, дівчинка карає ляльку). Друга стадія, звана ігровою (у 3-4 роки), настає тоді, коли діти починають розуміти поведінку тих, кого вони, зображують, але виконання ролі ще нестійке. Третя - заключна стадія (в 4-5 років і більше), в якій рольова поведінка стає зібраною і цілеспрямованою і виявляється здатність відчувати ролі інших акторів. Вдалим прикладом або аналогом такої поведінки можна вважати гру в футбол, коли в ході переміщення по полю відбувається постійна зміна амплуа гравців. Для взаємодії з партнерами кожному з гравців необхідно ставити себе на місце партнера і уявляти собі, що він зробив би в тому чи іншому ігровому епізоді. Команда виникає і діє тільки тоді, коли кожен засвоює не тільки власну роль, а й ролі партнерів.
У ході подібного процесу індивід, проходячи послідовно всі стадії входження в інші ролі, розвиває здатність бачити свою власну поведінку у взаємозв'язку з іншими індивідами і відчувати на собі їх реакції.
Через усвідомлення інших ролей, а також почуттів і цінностей інших у свідомості особистості формується «узагальнений інший». Він є грубим порівнянням зі стандартами і цінностями суспільства. Повторюючи прийняту роль «узагальненого іншого», індивід формує свою концепцію Я.
Стадії прийняття ролі іншого, інших, узагальненого іншого - все це стадії перетворення фізіологічного організму в рефлексивного соціального індивіда. Походження «Я», таким чином, цілком соціально.