- •Готові білети зст Білет №1(Астахова)
- •Передумови виникнення соціології.
- •2. Інтегративна роль цінностей, норм
- •3. Політика як вираз і закріплення соціальної взаємодії.
- •Білет №2(Астахова)
- •1. Об’єкт і предмет соціології
- •2. Поняття соціальної норми, її функції.
- •Білет №3(Астахова)
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2. Спільність та відмінність моралі й права.
- •3. Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства.
- •2. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність.
- •3. Функції громадської думки
- •2. Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури.
- •3. Критерії та показники соціальної зрілості
- •1. Рання американська соціологічна теорія
- •2. Місто як об’єкт соціального аналізу
- •3. Канали вивчення громадської думки.
- •3. Назва, головний принцип і методи соціології в роботі о. Конта «Курс позитивної філософії».
- •Структурний аналіз в соціології.
- •2. Поняття культури
- •Розуміння суспільства г. Спенсером в роботі «Основи соціології».
- •Білет № 13 (Гуменна)
- •2. Функції культури.
- •Білет № 14(Гуменна)
- •3. Проблема людської взаємодії в роботі г.Зіммеля “Соціальна диференціація”.
- •Білет № 15(Гуменна)
- •3. Природа соціального факту в роботі е.Дюркгейма “Правила соціологічного методу”.
- •Екзаменаційний білет № 16 (Дмитренко)
- •1. Символічний інтеракціонізм.
- •2. Концепції “естетичної держави” і “поліцейської держави”.
- •3. Концепція розуміючої соціології і смислу соціальної дії в роботі м.Вебера “Господарство і суспільство”.
- •Екзаменаційний білет № 17(Дмитренко)
- •1. Теорія соціального обміну.
- •2. Свобода як духовний стрижень естетичної самосвідомості та предмет соціологічного розгляду.
- •3. Праця п.Сорокіна “Предмет соціології і її відношення до інших наук”.
- •Екзаменаційний білет № 18(Дмитренко)
- •1. Розуміння соціального світу у а.Шюца.
- •2. Соціологія та психологія мистецтва.
- •3. Праця п.Сорокіна “Соціальна аналітика. Аналіз элементів взаємодії”.
- •§ 1. Взаємодія як найпростіше соціальне явище
- •§ 2. Елементи явища взаємодії
- •§ 3. Індивіди як елемент явищ взаємодії
- •1. Етнометодологія г.Гарфінкеля
- •2. Загальна характеристика проблем, пов’язаних з поняттям “соціологія культури”.
- •2. Поняття особистості
- •3. Праця п.Сорокіна Соціокультурна динаміка і еволюціонізм.
- •2. Статус, соціальні ролі особистості.
- •3. Праця р.Мертона “Явні і латентні функції”.
- •Екзаменаційний білет № 25 (Коротя)
- •1. Перспективи розвитку соціології в ххі столітті.
- •2 Протиріччя у структурі соціальної активності
- •3. Праця г. Маркузе «Одномірна людина»
- •Екзаменаційний білет № 26 (Коротя)
- •Соціальні групи як елемент соціальної структури.
- •Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв'язків
- •Праця ю.Габермаса “Відношення між системою і життєвим світом за умов пізнього капіталізму”.
- •Екзаменаційний білет № 27 (Коротя)
- •1. Теорія соціальної стратифікації.
- •2. Соціальне, соціальні механізми в економіці.
- •3. Стаття а.Шюца “Формування поняття і теорії в суспільних науках”.
- •2. Структура економіки як соціального інституту.
- •3. Робота г.Блумера “Колективна поведінка”.
- •1. Соціальні інститути у системі соціальних зв’язків.
- •2. Функції економіки.
- •Робота Дж. Міда “Від жесту до символу”.
- •1. Основні ознаки соціальної організації.
- •2. Соціологічні дослідження економічної свідомості та поведінки різних соціальних груп.
- •Робота Дж. Міда “Інтерналізовані інші і самість”.
Білет № 13 (Гуменна)
1. Теорія конфлікту. Теорія "соціального конфлікту", конфліктологічний підхід, конфліктна традиція — все це позначення важливого напряму розвитку соціологічної думки XX ст. У руслі цієї парадигми з'явилося чимало цікавих концепцій, яскравих теоретиків та праць. Теорія конфлікту вийшла на авансцену сучасного соціологічного знання у 60—70-х роках, витіснивши традиційно впливові позитивістські течії, викликавши гостру полеміку в соціологічних колах, стимулюючи постановку низки проблем розвитку соціологічної науки. Вона посідає в наші дні одне з провідних місць поміж напрямів сучасної соціології.
За словами Дж. Александера, всю сучасну соціологічну теорію можна грубо поділити на "функціоналістську" та "конфлікто-логічну", причому не тільки в царині загальної теорії, а й у спеціалізованих сферах емпіричних досліджень. За аргументами іншого авторитетного теоретика Рендела Коллінза (США), у світовій соціологічній думці простежуються три головні традиції: конфліктна (К. Маркс, М. Вебер, сучасні теоретики конфлікту); позитивістська (Огюст Конт, Е. Дюркгейм, Т. Парсонс та інші дослідники "ритуалів громадської солідарності"), а також, дещо окремо, мікроінтеракціоністська традиція (що асоціюється з поглядами Чарльза Кулі, Джорджа Герберта Міда, Герберта Блумера, Гарольда Гарфінкеля та їхніх послідовників). Проте особливо підкреслюється, що сучасна теорія конфлікту виникла як результат прагнень створити "неідеологізовані версії марксизму", перенести центр ваги в межах останнього на положення багато-факторної концепції "лівого веберіанства".
Теорія конфлікту розвивалася у руслі тієї "марксистської традиції" в соціології, яка склалася на Заході в академічній науці (включаючи також близькі, споріднені концепції "критичної соціології", "соціології соціології" і взагалі ліворадикального критицизму в соціальних науках, представлених такими іменами, як Алвін Гоулднер, Норман Бірнбаум (США), Герберт Маркузе (Німеччина, США), Ерік Фромм, Чарлз Райт Міллс (США) та ін.).
Теорія конфлікту заявила про себе насамперед як головна альтернатива позитивістському функціоналізму; "соціології порядку" було протиставлено "соціологія конфлікту", а тому проголошено необхідність створення іншої "гілки соціологічної теорії", яка б більш адекватно відображувала, на думку її послідовників, соціальну реальність. Разом з тим теоретики конфлікту звернулися до багатьох дилем соціологічного теоретизування взагалі, передусім до проблем соціальної зміни, диференціації, соціальної активності, ідейно-ціннісних детермінант суспільного розвитку.
Отже, теорії конфлікту формувалися в силовому полі ідеологічного несприйняття функціоналізму. їх прихильники ставили під сумнів надто оптимістичне зображення соціальних відносин. Вони не знаходили великих можливостей для реалізації домінуючих у повоєнний період на Заході ідей раціональності й лібералізму в існуючих суспільних структурах. Для них були більш прийнятними думки Ч.Р. Міллса, коли він у відомій праці "Правляча еліта" (1959) розвінчував консервативну атмосферу американського способу життя.