
- •Готові білети зст Білет №1(Астахова)
- •Передумови виникнення соціології.
- •2. Інтегративна роль цінностей, норм
- •3. Політика як вираз і закріплення соціальної взаємодії.
- •Білет №2(Астахова)
- •1. Об’єкт і предмет соціології
- •2. Поняття соціальної норми, її функції.
- •Білет №3(Астахова)
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2. Спільність та відмінність моралі й права.
- •3. Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства.
- •2. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність.
- •3. Функції громадської думки
- •2. Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури.
- •3. Критерії та показники соціальної зрілості
- •1. Рання американська соціологічна теорія
- •2. Місто як об’єкт соціального аналізу
- •3. Канали вивчення громадської думки.
- •3. Назва, головний принцип і методи соціології в роботі о. Конта «Курс позитивної філософії».
- •Структурний аналіз в соціології.
- •2. Поняття культури
- •Розуміння суспільства г. Спенсером в роботі «Основи соціології».
- •Білет № 13 (Гуменна)
- •2. Функції культури.
- •Білет № 14(Гуменна)
- •3. Проблема людської взаємодії в роботі г.Зіммеля “Соціальна диференціація”.
- •Білет № 15(Гуменна)
- •3. Природа соціального факту в роботі е.Дюркгейма “Правила соціологічного методу”.
- •Екзаменаційний білет № 16 (Дмитренко)
- •1. Символічний інтеракціонізм.
- •2. Концепції “естетичної держави” і “поліцейської держави”.
- •3. Концепція розуміючої соціології і смислу соціальної дії в роботі м.Вебера “Господарство і суспільство”.
- •Екзаменаційний білет № 17(Дмитренко)
- •1. Теорія соціального обміну.
- •2. Свобода як духовний стрижень естетичної самосвідомості та предмет соціологічного розгляду.
- •3. Праця п.Сорокіна “Предмет соціології і її відношення до інших наук”.
- •Екзаменаційний білет № 18(Дмитренко)
- •1. Розуміння соціального світу у а.Шюца.
- •2. Соціологія та психологія мистецтва.
- •3. Праця п.Сорокіна “Соціальна аналітика. Аналіз элементів взаємодії”.
- •§ 1. Взаємодія як найпростіше соціальне явище
- •§ 2. Елементи явища взаємодії
- •§ 3. Індивіди як елемент явищ взаємодії
- •1. Етнометодологія г.Гарфінкеля
- •2. Загальна характеристика проблем, пов’язаних з поняттям “соціологія культури”.
- •2. Поняття особистості
- •3. Праця п.Сорокіна Соціокультурна динаміка і еволюціонізм.
- •2. Статус, соціальні ролі особистості.
- •3. Праця р.Мертона “Явні і латентні функції”.
- •Екзаменаційний білет № 25 (Коротя)
- •1. Перспективи розвитку соціології в ххі столітті.
- •2 Протиріччя у структурі соціальної активності
- •3. Праця г. Маркузе «Одномірна людина»
- •Екзаменаційний білет № 26 (Коротя)
- •Соціальні групи як елемент соціальної структури.
- •Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв'язків
- •Праця ю.Габермаса “Відношення між системою і життєвим світом за умов пізнього капіталізму”.
- •Екзаменаційний білет № 27 (Коротя)
- •1. Теорія соціальної стратифікації.
- •2. Соціальне, соціальні механізми в економіці.
- •3. Стаття а.Шюца “Формування поняття і теорії в суспільних науках”.
- •2. Структура економіки як соціального інституту.
- •3. Робота г.Блумера “Колективна поведінка”.
- •1. Соціальні інститути у системі соціальних зв’язків.
- •2. Функції економіки.
- •Робота Дж. Міда “Від жесту до символу”.
- •1. Основні ознаки соціальної організації.
- •2. Соціологічні дослідження економічної свідомості та поведінки різних соціальних груп.
- •Робота Дж. Міда “Інтерналізовані інші і самість”.
Готові білети зст Білет №1(Астахова)
Передумови виникнення соціології.
Соціологія виникає в кінці 30-х - початку 40-х років XIX ст. У соціальній сфері це був час крайньої нестабільності. Повстання ліонських ткачів у Франції, сілезьких ткачів у Німеччині (1844г.), чартистское рух в Англії, трохи згодом революція 1848р. У Франції свідчили про наростання кризи суспільних відносин. За часів рішучих і швидких змін у людей виникає потреба в узагальнюючої теорії, здатної прогнозувати, куди рухається людство, на які орієнтири можна, розраховувати на своє місце і свою роль в цьому процесі. К. Маркс і Ф. Енгельс починали свою теоретичну і практичну діяльність у той же час і за тих же обставин. Вони, слідуючи раціоналістичної традиції, сформульованої в німецькій філософії, і спираючись на свій досвід участі в революційному русі, запропонували вирішити цю проблему на основі концепції наукового соціалізму, серцевиною якої є теорія соціалістичної революції. О. Конт і інші «батьки-засновники соціології» - Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, М. Вебер - запропонували реформістський шлях розвитку суспільства. Основоположники соціології були прихильниками стабільного порядку. В умовах революційного підйому вони думали не над тим, як розпалити пожежу громадянської війни, а навпаки, як подолати кризу в Європі, встановити злагоду і солідарність між різними соціальними групами. Соціологія таки розглядалася ними як інструмента пізнання в суспільстві та вироблення рекомендацій щодо його реформування. Методичною ж основою реформізму, з їхньої точки зору, є «позитивний метод».
Особливо активно емпіричні соціальні дослідження в Європі почали розвиватися на початку XIX століття під впливом певних соціальних процесів. Інтенсивний розвиток капіталізму на початку XIX століття вело до швидкого зростання міст - урбанізації життя населення. Наслідком цього була різка соціальна диференціація населення, зростання кількості бідних, збільшення злочинності, наростання соціальної нестабільності. У той же час прискорено формується «середній шар» і буржуазна прошарок, завжди виступають за порядок і стабільність, зміцнюється інститут громадської думки, зростає число різного роду громадських рухів, які виступають за соціальні реформи, Таким чином, з одного боку, чітко проявилися «соціальні хвороби суспільства », з іншого боку - об'єктивно дозріли ті сили, які були зацікавлені в їх лікуванні і могли виступати в якості замовників соціологічних досліджень, здатних запропонувати« ліки »від цих« хвороб ».
Поштовхом до дослідження соціальних питань послужив розвиток виробництва. Використовуючи природні ресурси, розширюючи таким шляхом сферу виробництва, люди зіткнулися обмеженістю цих ресурсів, в результаті чого єдиним способом збільшення продуктивності стало раціональне використання робочої сили. Якщо на початку XIX ст. виробники служили доповненням до ресурсів і механізмів і тільки механізми треба було винаходити і вдосконалювати, то в середині століття стало очевидним, що складною технікою можуть керувати лише грамотні, зацікавлені у своїй діяльності люди. Ускладнення всіх сфер життєдіяльності людей поставило проблеми здійснення взаємодії між ними, управління цими взаємодіями та створення соціального порядку в суспільстві. Коли ці проблеми були усвідомлені і поставлені, виникли передумови формування та розвитку науки, що вивчає асоціації людей, їх поведінку в цих асоціаціях, а також взаємодії між людьми і результати таких взаємодій.