12. Економічна сутність та класифікація податків

За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків (юридичними і фізичними особами) з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

За суттю податок – це обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до податкового законодавства.

Податок як фінансову і економічну категорію характеризують такі ознаки:

- примусовий характер (обов’язковість),

- безеквівалентність – означає, що частку відчужуваного доходу (прибутку) держава не відшкодовує індивідуальному платнику в адекватному розмірі товарами чи послугами,

- відсутність цільового використання,

- законодавча регламентація,

- однаковий підхід до всіх платників,

- зміна форми власності (перехід права власності під час його сплати).

Податки класифікують за такими ознаками:

 1. За економічним змістом об’єкта оподаткування:

- податки на доходи,

- податки на споживання,

- податки на майно,

- податки на різні дії,

- інші податки.

 2. За рівнем встановлення:

- загальнодержавні,

- місцеві.

 3. За формою оподаткування:

- прямі,

- непрямі.

 4. За способом стягнення:

- розкладні

- окладні.

 5. За порядком використання:

- загальні,

- спеціальні.

 6. За платниками податків:

- податки з юридичних осіб,

- податки з фізичних осіб,

- податки змішаного складу.

 7. За ступенем врахування фінансового стану платника:

- реальні,

- особисті.

 Для міжнародних порівнянь застосовується система податкової класифікації Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), згідно якої кожен податок віднесено до певної групи, підгрупи і має свій кодовий номер. Приводом для віднесення того чи іншого податку до певної групи є об’єкт оподаткування. В кожній групі податки діляться на періодичні і неперіодичні, на ті, що стягуються з юридичних та з фізичних осіб, та залежно від інших причин.

13. Методика розрахунку та строки сплати пдв

Методика розрахунку ПДВ

Відповідно до діючого сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет відрізняється від нарахованої суми ПДВ підприємством:

ПДВ = ПЗ - ПК

Даний метод не викривлює економічну суть податку на додану вартість та не призводить до каскадного ефекту (рис.1)

Податкове зобов’язання являє собою загальну суму податку на додану вартість, що нарахована (одержана) платником податку і включена до ціни товару (робіт, послуг), які продаються в звітному (податковому) періоді. Для його визначення застосовується така формула:∑ПДВ = (БО * 20) / 100,

де БО – база оподаткування.

Податковий кредит визначається як 16,667% від суми придбаних підприємством товарів, робіт, послуг. Загальну суму податкового кредиту (∑ПК) можна визначити за формулою:∑ПК = ∑ПДВт + ∑ПДВ_ОФ + ∑ПДВ_НА,

∑ПДВ_Т, ∑ПДВ_ОФ, ∑ПДВ_НА - сума податку на додану вартість, що сплачена платником у складі вартості придбаних: товарів (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів у звітному періоді, відповідно.

До бюджету перераховується лише різниця між податковими кредитом та податковим зобов’язанням. У результаті такого механізму не викривлюється економічна суть податку: оподатковується лише створена на підприємстві додана вартість.

Строки сплати по ПДВ

Для базового звітного періоду:

1. Місяць – подача звітності протягом 20 днів, що настають за останнім днем базового звітного періоду (п.п.п. 49.18.1 ПКУ). Строк сплати – 10 днів після граничного строку подання звітності (п.п. 57.1 ПКУ)

2. Квартал – подача звітності протягом 40 днів, що настають за останнім днем базового звітного періоду (п.п.п. 49.18.2 ПКУ). Строк сплати – 10 днів після граничного строку подання звітності (п.п. 57.1 ПКУ).