2. Вимірювання гідрофізичних параметрів.
Гідрофізичні параметри – температура, запах, прозорість, колірність, вміст завислих частинок.
Температура води. У водних об’єктах температура є результатом одночасної дії сонячної радіації, теплообміну із атмосферою, перенесення тепла течіями, перемішування водних мас і потрапляння підігрітих вод із зовнішніх джерел. Температура впливає на процеси, від яких залежить склад і властивості води. Температура вимірюється в градусах Цельсія.
Запах. Запах води створюється специфічними речовинами, які потрапляють у воду в результаті життєдіяльності гідробіонтів, рокладу органічних речовин, хімічної взаємодії компонентів, які містяться у воді, і потрапляння із зовнішніх джерел. Запах води вимірюється в балах.
Прозорість. Прозорість води залежить від ступеня розсіювання сонячного світла у воді речовинами органічного і мінерального походження, які знаходяться у воді у завислому та колоїдному стані. Прозорість визначає протікання біохімічних процесів, які потребують освітлення (первинна продукція, фотоліз). Прозорість вимірюється в сантиметрах.
Колірність. Колірність води обумовлюється вмістом органічних забарвлених сполук. Речовини, які визначають забарвлення води, поступають у воду внаслідок вивітрювання гірських порід, внутрішньоводоймищних продукційних процесів, з підземним стоком, із антропогенних джерел. Висока колірність знижує органолептичні властивості води, зменшує вміст розчиненого кисню. Колірність вимірюється в градусах.
Вміст завислих частинок. Джерелами завислих речовин можуть служити процеси ерозії грунтів і гірських порід, скаламутнення донних відкладень, продукти метаболізму і розкладу гідробіонтів, продукти хімічних реакцій і антропогенні джерела. Завислі речовини впливають на глибину проникнення сонячного світла, погіршують життєдіяльність гідробіонтів, призводять до замулювання водних об’єктів, викликаючи їх екологічне старіння (евтрофікація). Вміст завислих частинок вимірюється в г/м3 (мг/л).
3. Вимірювання гідробіологічних параметрів.
Гідробіологічні параметри – біомаса фітопланктону, індекс самоочищення-самозабруднення тощо та бактеріологічні.
Гідробіологічні показники дають можливість оцінити якість води за тваринним населенням і рослинністю водойм. Зміна видового складу водних екосистем може відбуватись при настільки слабкому забрудненні водних об’єктів, яке не визначається ніякими іншими методами. Тому гідробіологічні показники є найбільш сутливими. Існують декілька підходів до гідробіологічної оцінки якості води.
Оцінка якості води за рівнем сапробності. Сапробність – це ступінь насичення води органічними речовинами. У відповідності з цим підходом водні об’єкти (або їх ділянки) в залежності від вмісту органічних речовин поділяють на поілсапробні, α-мезосапробні, β-мезосапробні та олігосапробні. Найбільш забрудненими є полісапробні водні об’єкти. Кожному рівню спробності відповідає свій набір індикаторних організмів-сапробіонтів. На основі індикаторної значимості організмів та їх кількості обчислюють індекс сапробності, за якому визначають рівень сапробності.
Оцінка якості води за видовим різноманіттям організмів. Із збільшенням ступеня забруднення водних об’єктів видове різноманіття, як правило, знижується. Тому зміна видового різноманіття є показником зміни якості води. Оцінку видового різноманіття здійснюють на основі індексів різноманіття (індекси Маргалефа, Шенона тощо).
Оцінка якості води за функціональними характеристиками водного об’єкта. В цьому випадку про якість води судять за величиною первинної продукції, інтенсивності деструкції та деяким іншим показникам.
Бактеріологічні показники характеризують забруднення води патогенними мікроогранізмами. До числа важливих бактеріологічних показників відносять: колі-індекс – кількість кишкових паличок в одному літрі води; колі-титр – кількість води в мілілітрах, в якій може бути виявлена одна кишкова паличка; чисельність лактозопозитивних кишкових паличок; чисельність коліфагів.