4. Особливості роботи з неповнолітніми засудженими.

За статистичними даними, кожний четвертий злочин в Україні скоюється неповнолітніми. Щоденно підлітками скоюється 104 злочини, зокрема одне вбивство або тяжке тілесне ушкодження, 8 грабежів, 2 розбійних напади, 26 крадіжок.

Лідери злочинних угруповань особливу увагу приділяють залученню неповнолітніх до протиправної діяльності. За даними Державного департаменту України з питань виконання покарань криміногенний та соціально-демографічний склад неповнолітніх засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, досить складний. Більше половини з них засуджені за розкрадання та крадіжки, кожний четвертий — за розбій чи пограбування, практично кожен десятий — за нанесення тяжких тілесних ушкоджень або вбивство. При цьому 13% засуджених віком 14-16 років, 28% — 16-17 років та 39% — 17-18 років.

Майже кожного третього неповнолітнього, який перебуває у виховних колоніях, засуджено на термін від 1 до 3 років позбавлення волі, половину — від 3 до 5 років та майже 18% — на термін понад 5 років. 97% засуджених неповнолітніх відбувають покарання у вигляді позбавлення волі вперше, але 42% раніше мали умовну судимість або відстрочку від відбування покарання. Соціально-педагогічна занедбаність, яка притаманна значній частині неповнолітніх засуджених, значною мірою зумовлена тим, що до засудження 41,3% неповнолітніх не працювали і не вчилися, 49,1% виховувалися в неповній сім’ї, а 19,5% взагалі не мали батьків. Майже 7% засуджених виховувалися у спеціальних закладах Міністерства освіти і науки.

Не дивлячись на те, що головною метою існування закладів соціальної ізоляції є виховання і перевиховання неповнолітніх правопорушників, є підстави говорити про те, що свої функції вони не виконують. Дуже часто виховні колонії є тими місцями, із яких рекрутуються майбутні члени дорослих кримінальних співтовариств.

Виходячи з того, що в сучасний період не можна відмовитися від кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, у роботі з неповнолітніми правопорушниками, які знаходяться у виховних колоніях, головну роль повинні відігравати виховні заходи впливу, шкільне і професійне навчання та психологічна підготовка підлітків до звільнення. Складність цього питання полягає в тому, що сам по собі пенітенціарний заклад створює вкрай обмежені можливості для використання багатьох методів роботи з підлітками.

Насамперед важливо створити для підлітків систему не лише фізичного, а й психологічного захисту від впливу кримінальних авторитетів. Необхідна також сумісність підлітків один з одним. При цьому слід враховувати не тільки міжособистіс-ну сумісність. У роботі з підлітками важливо пам’ятати, що переважна більшість з них через вікові особливості не в змозі виконувати будь-яку одноманітну роботу чи довго знаходитися в одному і тому самому оточенні. Необхідна постійна зміна вражень. Практика показує, що найбільша кількість поведінкових девіацій спостерігається при залученні підлітків до рутинних, важких, некваліфікованих робіт, які не відповідають їхнім фізичним можливостям, а також до монотонної, одноманітної праці. Цікава, захоплююча діяльність, що вимагає творчості, не суперечить психічним і фізичним можливостям неповнолітніх, стимулює осо-бистісно і колективно значущі досягнення — важливий засіб профілактики прояву девіантної поведінки в цих закладах.

У роботі з підлітками необхідно використовувати їх прагнення до групування, при цьому можна працювати як із стійкими групами, що склалися самостійно, так і створювати інші.

Виховна робота повинна здійснюватися диференційовано, з урахуванням моральної деформації засуджених. До найбільш поширених форм виховної роботи можна віднести бесіди, лекції, диспути, зустрічі з цікавими людьми. Останніми роками почали практикуватися зустрічі з колишніми вихованцями колоній, які ведуть чесний спосіб життя, з родичами засуджених, з представниками громадських і релігійних організацій.

Гуманізація і педагогізація виховного процесу має бути побудована на реалістичному аналізі ситуації — «на розумному гуманізмі», тобто система покарання має бути достатньо гнучкою, покликана забезпечувати вибірковість у застосуванні режимних обмежень та створювати в закладах передумови для атмосфери людяності, належного ставлення до моральних норм.

Виправний вплив на неповнолітніх злочинців слід розглядати як єдиний процес, що бере свій початок від взяття підлітка під охорону і закінчується періодом реабілітації і соціальної адаптації після звільнення. На практиці цей процес розірваний. Причина — відсутність належної взаємодії між службами і закладами, що забезпечують роботу з неповнолітніми правопорушниками і профілактику злочинності. Несприятливі тенденції зростання підліткової злочинності, збільшення кількості правопорушень у самих колоніях і слідчих ізоляторах, достатньо високий рівень рецидиву свідчать про те, що ефективність виховного впливу на цю категорію злочинців низька. Тому в сучасних умовах висуваються пропозиції розширити застосування до неповнолітніх інших, крім позбавлення волі, покарань. Одним із таких видів покарання, альтернативних тривалому позбавленню волі, може стати короткотерміновий арешт, який широко практикується в європейських країнах.

В Україні реалізовуються різноманітні експериментальні програми соціальної роботи з неповнолітніми засудженими. Український державний центр соціальних служб для молоді у 1999 р. створив на базі Чернігівського обласного центру соціальних служб для молоді та Прилуцької ВК для неповнолітніх злочинців експериментальний майданчик. Його відкрито з метою розробки та апробації моделі проведення систематичної та комплексної соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх, які вчинили протиправні дії, зокрема злочини.

Серед пріоритетних напрямів діяльності майданчика -створення та організація постійної роботи консультативного пункту при ВК з надання комплексу соціально-психологічних та інформаційних послуг вихованцям і батькам; розробка й апробація нових програм з профілактики правопорушень, підготовки засудженої молоді до сімейного життя, формування здорового способу життя, вивчення професійних намірів, готовності молоді до життєвого самовизначення, соціальної та професійної адаптації за умов ринкових відносин; створення моделі соціального супроводу неповнолітніх та молоді, що повернулися з місць позбавлення волі, шляхом сприяння в отриманні документів, прописки, житла, роботи, навчання й налагодження втрачених зв’язків з батьками та рідними.

Основною формою роботи в Прилуцькій В/К за програмою майданчика є систематична (один раз на місяць) робота виїзного консультаційного пункту Чернігівського ОЦССМ.

Модель соціально-реабілітаційної роботи соціального педагога з неповнолітніми вихованцями В/К здійснюється у три етапи.

На першому етапі проводиться психодіагностична робота, яка передбачає використання діагностичних методик, що направлені на визначення рис особистості:

• діагностика емоційних компонентів ставлення підлітка до значущих людей і до самого себе: «Неіснуюча тварина», «Дім-дерева-людина», «Моя сім’я», тест Люшера;

• діагностика акцентуацій характеру підлітків за методикою Лічко;

• діагностика індивідуально-типологічних особливостей підлітка: тест Айзенка; діагностика здатності підлітка до соціально-психологічної адаптації в нових умовах.

На цьому етапі також діагностуються проблеми соціально-педагогічного та медико-соціального характеру, які існують у підлітка, шляхом індивідуальної бесіди соціального педагога з ним, вимальовується схема подальшої корекційної та виховної роботи з підключенням інших фахівців (лікаря, юриста, психолога, нарколога, невропатолога, сексопатолога тощо). Під час роботи фахівців ЦССМ у ВК перевага надається індивідуальним формам роботи: бесідам та консультаціям.

Другий етап — це проведення активних форм та методів виховного іа корекційного впливу на вихованця. Тут ефективними та корисними є такі форми та методи соціальної роботи:

• індивідуальні бесіди та консультації спеціалістів різного профілю (сексопатолог, невропатолог, нарколог, психолог, юрист тощо);

• лекційні заняття та робота в малих тренінгових групах;

• організація дозвілля через активне залучення до організації та проведення тематичних конкурсів.

У процесі корекційно-виховної роботи з вихованцями В К використовується така форма роботи, як організація та проведення культурно-масових заходів, до яких активно залучають вихованців ВК: КВК, спортивні змагання, конкурс «Червона калина», концертні програми.

З метою запобігання повторним правопорушенням, профілактики негативних явищ та формування здорового способу життя проводяться лекції на тему «Зроби свій вибір», з метою профорієнтації — лекції на тему «Поради щодо працевлаштування».

Третім етапом соціально-реабілітаційної роботи соціального педагога у виховній колонії є підготовка вихованців до звільнення. Ця робота включає такі складові:

• дослідження рис особистості, що заважають соціальній адаптації;

• корекція індивідуальних рис, що заважатимуть соціальній адаптації;

• включення спеціалістів ЦССМ до організації роботи «Школи підготовки до звільнення», в рамках якої проводяться лекції спеціалістів ЦССМ щодо вирішення проблем з питань працевлаштування, отримання прописки, влаштування на навчання тощо;

• проведення анкетування та індивідуальних бесід з метою визначення проблем та потреб неповнолітнього: налагодження соціальних зв’язків вихованців з його рідними та близькими; проблеми із забезпеченням житлом тощо;

• консультування з питань вирішення проблем у взаємодії з оточуючими, побутових проблем;

• надання психологічної підтримки;

• інформаційне забезпечення вихованців шляхом надання друкованих матеріалів.

Здійснюється зустріч соціального педагога з батьками чи рідними та, якщо неповнолітній сирота або з неблагополучної сім’ї, повідомляються листом відповідні служби та організації про необхідність сприяння у вирішенні проблем цих підлітків. У цьому напрямку фахівцями ЦССМ налагоджено тісну співпрацю з міським центром зайнятості, навчальними закладами міста та області, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх, Службою у справах неповнолітніх, владою міста, громадськими організаціями.

У рамках роботи майданчика та для забезпечення необхідною інформацією підлітків та молоді, які відбувають покарання чи звільнилися з місць позбавлення волі, фахівцями ЦССМ у 2000 р. було підготовлено, випущено та розповсюджено серед вихованців ВК інформаційні брошури: «Звільнення» (на допомогу молодим людям, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі), «Звільнись, замислись і визначись!» (поради щодо працевлаштування), «Профілактика наркозалежності», «Стежинами життя» (на допомогу батькам, діти яких відбувають покарання).

Модель соціального супроводу неповнолітніх, які повернулися з місць позбавлення волі, має свої конкретні завдання, а саме: допомога в отриманні паспорта, забезпечення підлітка житлом, влаштування на навчання та, найголовніше, — це допомога в отриманні робочого місця. До ЦССМ підлітки звертаються за конкретною допомогою. Найчастіша причина звернень — відсутність робочого місця, а звідси і засобів для існування. Тому фахівцями ЦССМ за сприянням центру зайнятості надається допомога неповнолітнім у працевлаштуванні та безкоштовні юридичні послуги. При ЦССМ існує Клуб для безробітної молоді, до роботи якого залучаються і молоді особи, які повернулися з місць позбавлення волі.