87

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний стан світової економіки характеризується глобалізацією та інформатизацією. Глобалізація економіки спонукає до інтеграції зусиль, засобів та вмінь суб’єктів господарювання задля отримання конкурентоспроможного потенціалу зокрема на засадах логістичної концепції у формі ланцюга поставок. Інтеграція суб’єктів господарювання на договірних засадах у ланцюгу поставок промислової продукції потребує створення систем управління, функціонування яких залежить від інформаційного забезпечення. Саме завдяки розвитку інформаційних систем, що проявилося у появі тенденцій інформатизації, стало поширеним ефективне управління інтегрованими структурами, побудованими на договірних засадах.

Сформовані ланцюги поставок промислової продукції, набуваючи окре­мих властивостей системного характеру, як, наприклад, раціональніше управління запасами, вищий рівень прогнозованої поведінки контрагентів, нижчий рівень цільових конфліктів, передусім витратних, краща мобілізація щодо стратегічного розвитку, водночас наражаються на виникнення некорисних характеристик щодо обмеження свободи дій у сенсі підпорядкування цілям ланцюга поставок, настання відповідальності в ланцюгу поставок тощо. Частка некорисних властивостей інтегрованих структур істотно залежить від потенціалу систем, які забезпечують функціонування ланцюга поставок, передусім від рівня інтеграції функціональних підсистем учасників ланцюга поставок. Інфраструктурне забезпечення стає інтегрованим і в ньому центральними є матеріальні потоки, інформаційне забезпечення, де функціонують інформаційні потоки, та управлінський потік в якому реалізуються управлінські рішення.

За останнє десятиліття в Україні активно впроваджують технологію в бізнесі, яка по суті являється розвитком концепції інтегрованої логістики – “управління ланцюгами поставок”. За кордоном концепцію і технологію управління ланцюгами поставок успішно використовують як великі транснаціональні корпорації, так і середні та дуже малі підприємства, що сприяє лише підвищенню конкуренції. І тому на перше місце виходить необхідність задавати більш високий рівень обслуговування та надійність ніж у конкурентів. Але для отримання прибутку витрати підприємства повинні залишатися майже незмінними. Саме при цьому чи не вирішальне значення отримує система моніторингу, яка дозволяє достовірно відслідковувати параметри інтегрованого логістичного процесу в ланцюгах поставок продукції підприємств промисловості та торгівлі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми управління ланцюгом поставок на підприємстві досліджувались в працях багатьох українських та зарубіжних вчених. Окремі аспекти цієї тематики висвітлені в роботах вітчизняних дослідників та зарубіжних вчених:

1) про актуальність формування ефективних ланцюгів поставок, які б якнайкраще реалізовували задоволення потреб споживача, свідчать праці як українських, так і зарубіжних авторів таких як Крикавський Є., Н. С. Меджибовська, Крістофер М., Чухрай Н., Гірна О., Шевців Л. Ю., M. Л. Фішер, Д. Сімхі-Леві, П. Kамінскі;

2) проблеми визначення критеріїв оцінки ефективності логістичної діяльності  комерційних структур завжди привертали увагу багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, а саме М. Крістофера, Д. М. Ламберта, Н. К. Мойсеєвої, Ніколаєвої А. М., Роднікова О.Н., С. В. Саркісова, Д. Р. Стока, А. Харрісона, Р. В. Хоука, Чухрай Н. І., Барді E., Койла Дж., Кросса K. Ф, Лінча Р. Л., Пароліні C. ;

3) зарубіжні науковці, які займаються тематикою управління закупівлями, як складової управління ланцюгом поставок: Х. Фірон, М. Ліндерс, Р. М. Мончка, А. Ван-Веле, М. Дей;

4) суттєвий внесок у розробку теорії та методології моделювання і логістичного планування внесли праці вітчизняних учених: Б. А. Анікіна, В.І. Бережного, Г. Л. Бродецкого, Є. В. Будриної, В. Д. Герами, А. Е. Горева, О. П. Долгова, В. В. Дібської, Є. І. Зайцева, В. К. Козлова, П. В. Куренкова, В. С. Лукінського, Л. Б. Миротина, О. Г. Некрасова, Ю. М. Неруша, А. В. Парфьонова, В. І. Сергєєва, О. Н. Стерлігової, С. А. Уварова, В. В. Щербакова та інших;

5) з поступовим зміщенням джерел конкурентних переваг з рівня окремого підприємства на рівень ланцюгів поставок проблема їхнього раціонального формування та ефективного забезпечення їхнього функціонування є щораз актуальнішою, що певним чином генерує потребу у відповідних фундаментальних дослідженнях. До найбільш вагомих наукових здобутків слід віднести праці вітчизняних вчених: Алькеми В. Г., Амоші О. І., Андрушківа Б. М., Анікіна Б. А., Герасимчук З. В., Ілляшенка С. М., Іщук С. О., Крикавського Є. В., Кузьміна О. Є., Ларіної Р. Р., Лукінського В. С., Мельник О. Г., Мізюка Б. М., Міротіна Л. Б., Окландера М. А., Перебийніса В. І., Перерви П. Г., Петровича Й. М., Поплавської Ж. В., Посилкіної О. В., Постана М. Я., Решетнікової І. Л., Ястремської О. М., та іноземних Абта Ш., Баллоу Р., Барді Е., Барсіка Р., Бауерсокс Д., Блайка П., Бозарта Ц., Гандфельда Р., Голембської Е., Гюнера Н. О., Дембіцької-Циран Е. , Ерман Г., Зінемана Р., Клосса Д., Коула І., Ламберта Д., Ланглей Ц., Новіцької-Сковрон М., Пфоля Г. К., Рутковського К., Сток Д., Темпельмаєра Х., Хрістофера М., Цесельського М., в яких ґрунтовно досліджені питання взаємовідносин у ланцюгу поставок, інтеграції цілей його учасників, мотивації до інтегрованої співпраці, а також ключові ролі провідної ланки ланцюга поставок – виробника продукції;

6) проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій у матеріально-технічному постачанні розкривається в працях таких закордонних учених, як Венкатраман Н., Гунасекаран А., Гупта М., Давіла А., Кім К. К., Кнудсен Д., Крум С. Р., Мончка Р. М., Мун М. Д., Муффато М., Ніф Д., Палмер Р., Панайоту Н. А., Раджкумар Т. М., Флинн А., Хендфілд Р., Чаудари В., а також українських учених Гірної О. Б., Крикавського Є. В., Негрова, І. В., Окландера М. А., Чорнописької Н. В., Чухрай Н. І. та ін. ;

7) концептуальні основи, етапи і тенденції розвитку бенчмаркінгу розглядають як зарубіжні Кристофер М., Грегорі Р. Райтер , так і вітчизняні вчені Арефьева Е. В, Багієв Г. Л. Більшість спеціалістів вважають, що бенчмаркінг означає переймання методів управління в успішних підприємств, деякі – що це ще один метод стратегічного планування, але планування не від досягнутого, а від показників конкурентів. Водночас зазначимо, що недостатньо теоретичних досліджень щодо розкриття сутності і можливостей використання методів бенчмаркінгу в інтегрованій системі сучасної логістики.

Об’єктом дослідження є управління ланцюгом поставок сировини і продукції на ТзОВ “Імперія жирів”.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аналізи складових та оцінки дієвості системи управління ланцюгом поставок на ТзОВ “Імперія жирів”.

Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних основ управління ланцюгом поставок на підприємстві, аналіз складових та оцінка дієвості управління ланцюгом поставок на підприємстві.

Для реалізації мети дослідження необхідно виконати наступні завдання:

1) виділити сутність та основні характеристики складових ланцюгів поставок на підприємстві та чинники, що впливають на них;

2) проаналізувати методичні підходи до оцінки дієвості системи управління ланцюгами поставок на підприємстві;

3) здійснити аналіз основних показників діяльності ТзОВ “Імперія жирів”;

4) дослідити кожен з чинників, що впливає на формування ланцюгів поставок на підприємстві;

5) дати оцінку дієвості управління ланцюгами поставок, що здійснюється на підприємстві;

6) розробити пропозиції щодо вдосконалення управління ланцюгами поставок на ТзОВ “Імперія жирів”.

Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові методи, які дозволяють системно вирішувати проблемні завдання з обраного напрямку дослідження: порівняльно-аналітичний, метод систематизації, класифікації та оцінки, системний метод. А також спеціальні методи: експертні оцінки; систематизація наукової літератури, тематичних статей – їх теоретичний та критичний аналіз.

Інформаційну базу дослідження склали матеріали і дані періодичного друку, монографічна і інша наукова література по темі курсової роботи, аналітичні дані, опубліковані в науковій літературі і періодичному друці, експертні оцінки українських і зарубіжних вчених, а також аналітичні і власні розрахункові матеріали. В тому числі, булі використані наступні документи: форма №1 – баланс підприємства, форма №2 – звіт про фінансові результати, форма №3 – звіт про рух грошових коштів, форма №4 – звіт про власний капітал, форма №4 – примітки до річної фінансової звітності, звіт про виробництво промислової продукції, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, положення про відділ логістики, статут ТзОВ “Імперія жирів”, інструкція про організацію транспортування готової продукції, інструкція по дотриманню санітарно-гігієнічних правил при перевезенні та розвантаженні вхідної сировини; правила зберігання, складування та транспортування маргаринів, посадові інструкції: начальника відділу логістики, менеджера з логістики, завідувача складу тари і сировини, завідувача складу готової продукції, вантажників складу.

Розділ 1. Теоретичні та методичні основи системи управління ланцюгом поставок сировини та продукції на підприємстві

1.1. Сутність та основні складові системи управління ланцюгом поставок на підприємстві

Управління ланцюгами поставок є відносно новим напрямком. Воно відображає концепції інтегрального бізнес-планування, яких з 1950-х років дотримуються експерти і практики в області логістики. Сьогодні інтегроване планування стало реальністю завдяки розвитку інформаційних технологій, але більшості компаній усе ще не вистачає знань про те, як застосовувати і як адаптувати нові аналітичні інструменти для досягнення цих цілей. Щодо терміну SCM (Supply Chain Management) – управління ланцюгом поставок, то до теперішнього часу серед фахівців з логістики та загального менеджменту немає єдиної думки з приводу визначення цього поняття. Багато хто розглядає SCM з операційної точки зору, розуміючи під SCM матеріальні потоки. Інші вважають SCM концепцією управління, і нарешті, треті мають на увазі під SCM впровадження цієї концепції на підприємстві. Наведемо найбільш популярні визначення SCM.

SCM – це комплекс підходів, що допомагає ефективній інтеграції постачальників, виробників, дистриб'юторів та продавців. SCM, з огляду на сервісні вимоги клієнтів, дозволяє забезпечити наявність потрібного продукту в потрібний час у потрібному місці з мінімальними витратами.

Ланцюг постачань (supply chain) представляє безліч ланок, пов'язаних між собою інформаційними, грошовими та товарними потоками. Ланцюг постачань починається з придбання сировини у постачальників і закінчується продажем готових товарів і послуг клієнту. Одні ланки можуть цілком належати до однієї організації, інші – клієнтам, постачальникам, дистриб'юторам. Таким чином, в ланцюг постачань звичайно входять кілька організацій.

Стрімкий розвиток ринку, посилення конкуренції, вимога поліпшення якості сервісу клієнтів, ставлять перед компаніями нові завдання. Щоб зберегти конкурентноздатність і підсилити свої переваги, сучасному підприємству необхідно оптимізувати всі процеси створення вартості – від постачання сировини до сервісного обслуговування кінцевого споживача. Для вирішення цих завдань керівництво компаній і звертається до SCM рішень.

Управління ланцюгом постачань включає в себе наступні етапи:

1) планування (plan). У рамках цього процесу з'ясовуються джерела поставок, відбувається узагальнення і розстановка пріоритетів у споживчому попиті, плануються запаси, визначаються вимоги до системи дистрибуції, а також обсяги виробництва, поставок сировини, матеріалів і готової продукції.

2) закупівля (source). У даній категорії виявляються ключові елементи управління постачанням, проводиться оцінка та вибір постачальників, перевірка якості поставок, укладання контрактів з постачальниками. Також сюди відносяться процеси, пов'язані з отриманням матеріалів, як : придбання, отримання, транспортування, подібної контроль, постановка на hold (зберігання до оприбуткування) і прибуткування. Важливо зауважити, що дії з управління поставками товарів і послуг повинні відповідати планованому або поточному попиту.

3) виробництво (make). До цього процесу відносяться виробництво, виконання і керування структурними елементами make, передбачають контроль за технологічними змінами, управлінням виробничими потужностями (обладнанням, будівлями і т.п.), виробничими циклами, якістю виробництва, графіком виробничих змін і т.д. Визначаються також і специфічні процедури виробництва: власне виробничі процедури та цикли, контроль якості, упаковка, зберігання і випуск продукції. Усі складові процесу переробки вхідного продукту в готову продукцію повинні відповідати планованому або поточному попиту.

4) доставка deliver). Даний процес складається з управління замовленнями, складом і транспортуванням. Управління замовленнями включає створення і реєстрацію замовлень, формування вартості, вибір конфігурації товару, а також створення і ведення клієнтської бази, поряд з підтриманням бази даних по товарах і цінах. Управління складом припускає набір дій по підбору та комплектації, упаковці, створення спеціальної упаковки-ярлика для клієнта і відвантаженню товарів. Інфраструктура управління транспортуванням і доставкою визначається правилами управління каналами і замовленнями, регулюванням товаропотоками для доставки та управлінням якістю доставки.

5) повернення (return). У контексті цього процесу визначаються структурні елементи повернень товару (дефектних, зайвих, що вимагають ремонту) як від make до source, так і від deliver: визначення стану продукту, його розміщення, запит на авторизацію повернення, складання графіку повернень, направлення на знищення і переробку. До цих процесів також включають певні елементи післяпродажного обслуговування.

SCM процеси можна також підрозділити на дві великі групи: Supply Chain Planning (SCP) і Supply Chain Execution (SCE). SCP включає в себе стратегічне планування ланцюжка поставок або бізнес-процесів в окремих її ланках. SCE – реалізацію планів і оперативне управління ланками ланцюжка поставок, такими як транспорт або складське господарство.

Оптимізація управління ланцюгом постачань покликана вирішити наступні задачі:

1) cкорочення циклу планування і збільшення горизонту планування за рахунок отримання надійної і своєчасної інформації;

2) оптимізація витрат за рахунок можливості визначення стратегічних контрагентів, оптимального вибору закуповуваних виробів і їх постачальників, підтримки взаємодії з ними в режимі реального часу;

3) зниження виробничих витрат через оптимізацію потоків продукції і оперативну організацію обміну інформацією між контрагентами;

4) зниження складських витрат за рахунок приведення обсягів виробництва у відповідність з попитом. Це завдання відповідає концепції управління постачанням Just-In-Time (“точно вчасно”);

5) підвищення якості обслуговування споживачів досягається за рахунок оперативності та гнучкості процесу постачання.

Отже, SCM являє собою процес організації планування, виконання та контролю потоків сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, а також забезпечення ефективного і швидкого сервісу за рахунок отримання оперативної інформації про переміщення товару. За допомогою SCM вирішуються завдання координації, планування та управління процесами постачання, виробництва, складування і доставки товарів і послуг.

Управління ланцюгом поставок (supply chain management) – планування, створення та контроль за потоками інформації й матеріалів у ланцюгу постачання з метою задоволення потреб клієнтів з максимальною ефективністю. Спрощено ми можемо сказати, що логістика – наука й практика управління ланцюгами поставок (постачання).

Ланцюг постачання  (поставок) – це послідовність процесів та інформації, які доставляють продукти чи послуги від постачальників, через виробництво і дистриб’юторів безпосередньо споживачу.

Визначення ланцюга постачання є ключовим в логістиці. Розрізняють зовнішній і внутрішній ланцюги постачання:

1) внутрішній ланцюг постачання – складається з різних підрозділів компанії, починається у відділі постачання (закупівлі) і закінчується підрозділом обслуговування клієнтів до внутрішнього ланцюга входять операції з придбавання запасів, перевезення, зберіганню, використання у виробництво, доставки до клієнтів.

2) зовнішній ланцюг постачання – мережа організацій, які задіяні в переробці матеріалів, сировини та інформації в  продукти  та послуги споживанні продуктів та послуг.

Управління ланцюгом поставок (SCM) відноситься до управління всім ланцюгом доданої вартості, від постачальника та виробника до роздрібного продавця й кінцевого споживача. SCM має три основні мети: скоротити товарно-матеріальні запаси, підвищити швидкість транзакцій шляхом обміну даними у режимі реального часу та збільшити продажі шляхом більш ефективного виконання вимог клієнта.

Відповідальність за роботу SCM раніше часто покладалася на підрядників, то зараз все частіше вона повертається до мережі корпорації. Із появою складних, взаємопов'язаних каналів постачання та мереж поставок, все більш важливим стає надання цієї можливості кожній особі, залученій до всіх ланок ланцюга, як всередині, так і за межами організації – від працівників до клієнтів, постачальників та бізнес-партнерів, в усьому світі.

Хоча багато підприємств вже адаптували схему поставок “просто вчасно” та інвестували у оптимізацію бізнес-процесів по всій системі, все ще залишається значний потенціал для розвитку більш реагуючих, ефективних, цілісних та економічно ефективних ланцюгів поставок. Все ще існує потреба мінімізувати витрати на підтримку товарно-матеріальних запасів та оптимізувати потік продуктів від постачальників, через виробництво, до клієнтів. На  ринку з високою конкуренцією дані повинні бути достатньо прозорими, щоб кожен міг зрозуміти їх, обробити та діяти з ними  – і не тільки експерти – і бути достатньо гнучкими, щоб дати змогу працівникам миттєво реагувати на змінні умови та несподівані проблеми.

Бізнес-аналітика Microsoft дає людям інформацію, яка їм потрібна, у знайомому їм форматі, для опанування кожної ланки в ланцюгу поставок. Бізнес-аналітика Microsoft забезпечує своєчасну інформацію, яка допомагає підтримувати оптимальній рівень товарно-матеріальних запасів, оптимізувати обробку замовлень, автоматизувати планування продукції, прискорити відвантаження та швидко задовольняти змінні потреби будь-якого партнера.

Встановлено, що потоки матеріальних і інформаційних засобів відбуваються як господарські процеси (неперервне переміщення продуктів – матеріальних благ, отримуваних з природи) через послідовні фази перетворення, транспортування, складування, маніпуляції тощо, аж до кінцевих одержувачів цих благ, тобто споживачів або інвесторів, та не завжди є безперервними. Часто з технічних і організаційних причин не можливо забезпечити безперервність потоків переміщення між окремими господарськими суб'єктами. Іноді з економічної точки зору не рекомендується така синхронізація переміщень (поставок), яка унеможливила б перерви. Це зумовлює ситуацію, коли в переміщенні наступають перерви, які своєю чергою зумовлюють виникнення запасів. На рис. 1 наведено всі основні фази переміщення матеріальних благ, в яких будь-яку послідовність реалізації логістичних функцій можна означити логістичним ланцюгом.

Поняття “відповідальне управління ланцюгами постачань” (ВУЛП) або “Supply Chains Responsibility” (SCR) є відносно новим, особливо для вітчизняних підприємств. Проте сутність його базується на визначенні поняття “управління ланцюгами постачань” (табл. 1).

Таблиця 1