Тема 3. Класифікація витрат в управлінському обліку та методи дослідження їх поведінки
Непрямі витрати – це:
витрати підприємства, не пов’язані з виробництвом та придбанням певного активу;
витрати, що не можуть бути віднесені до певного об’єкта витрат економічно доцільним способом.
витрати, що їх не включають до собівартості продукції та запасів і розглядають як витрати того періоду, в якому вони були здійснені;
По віднолшенню щодо об'сягу випуску витрати бувають:
одноразові, поточні, періодичні;
прості і комплексні;
умовно-постіні, умовно-змінні.
Які з перелічених груп витрат використовують при підготовці управлінських рішень:
основні та накладні;
релевантні і нерелевантні;
вичерпані та невичерпані;
За способом відненсееня до собівартості витрати поділяються на:
контрольовані і неконтрольовані;
постіні і змінні.
прямі і непрямі;
Маржинальні витрати- це:
витрати, які не вимагають сплати грошей або витрачання інших активів.
витрати, величина яких зростає або зменшується прямопропорційно зміні обсягу виробництва;
витрати на виробництво додаткової одиниці продукції;
Функція витрат – це:
залежність витрат від обсягу виробництва продукції.
характер реагування витрат на зміни в діяльності підприємства;
математичний опис взаємозв’язку витрат та їхніх факторів;
Яке з наведених рівнянь є функцією загальної суми змінних витрат:
a.
у= а + bх + сх2;
b.
у= а + bх;
c. у= bх;
Підприємство планує собівартість реалізованої продукції 2 000 000 грн., в тому числі постійні витрати 400 000 грн., і змінні витрати -75 % обсягу реалізації. Обсяг запланованої реалізації складе:
a. 2 133 333 грн.
b. 2 400 000 грн.
c. 3 200 000
До операціних витрат відносять:
a. витрати від участі в капіталі
b. адміністративні витрати
c. прямі матеріальні витрати
Надзвичайні витрати-це:
a. витрати, що повторюються періодично (кожного звітного року)
b. прямі втрати від надзвичайних подій і витрати підприємства на здійснення заходів , пов'язаних з запобіганням та ліквідацією наслідків надзвичайних подій
c. непрямі витрати від звичайних подій
Витрати – це:
a. зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі вибуття або використання активів чи збільшення зобов’язань, що зумовлює зменшення власного капіталу підприємства (за винятком розподілу капіталу між учасниками (акціонерами) чи його вилучення);
b. сума коштів, безпосередньо витрачених на виробництво продукції;
c. сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які, в свою чергу, купуються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Витрати періоду – це:
a. витрати підприємства, пов’язані з виробництвом та придбанням певного активу;
b. витрати, що не включаються до собівартості продукції та запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені;
c. витрати, що не можуть бути віднесені до певного об’єкту витрат економічно доцільним способом за певний період.
Прямі витрати – це:
a. сукупність витрат на виробництво продукції;
b. витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкту витрат економічно доцільним способом;
c. збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду.
Основним нормативним документом, що регламентує склад витрат підприємства та їх класифікацію для визначення собівартості продукції є:
a. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»
b. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»
c. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
В основу класифікації витрат в управлінському обліку покладено три основні підходи:
a. оцінювання запасів і визначення фінансових результатів діяльності підприємства, контроль за витратами
b. контроль за витратами, прийняття управлінських рішень, оцінювання запасів і визначення фінансових результатів діяльності підприємства
c. групування витрат для визначення собівартсоіт продукції, обґрунтоване прийняття управлінських рішень