Міністерство науки та освіти України

Контрольна работа з предмету:

«Нормативне забезпечення біотехнологічних виробництв»

Студент групи ОЗ-59

Цибульник Олександр

Харків – 2013

Варіант 9:

1. Структура Державного комітету України з метрології, стандартизації та сертифікації.

2. Фармакопеї, фармакопейні статті, специфікації – їх зміст та призначення.

3. Обчислити відносну похибку аналізу, якщо є такі результати мкг/г: 0,2250; 0,2299; 0,2278; 0,2220; 0,2229

4. Предмет, мета метрології, законодавча метрологія.

5. Засоби вимірювання: міра, вимірювальний перетворювач, вимірювальний прилад, вимірювальне обладнання, випробувальне приладдя.

6. Хімічна метрологія.

7. Метрологічна експертиза документації.

8. Основні задачі стандартизації. Різновиди стандартів.

9. Стандарт підприємства.

10. Порядок розробки технічних умов України.

11. Галузева служба стандартизації.

12. Основні схеми сертифікації.

13. Порядок сертифікації продукції в системі УкрСЕПРО

14. Точність, відповідальність, правильність результатів вимірювання.

15. Одиниці вимірювання фізичних величин в системі СІ.

1. Держстандарт України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.

Голова Держстандарту України здійснює керівництво Комітетом і несе відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держстандарт України завдань, щорічно звітує про результати діяльності Комітету перед Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України в межах, визначених спеціальним директивним наказом.

Голова Держстандарту України має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади в установленому законодавством порядку.

Голова Держстандарту України розподіляє обов'язки між своїми заступниками, визначає ступінь їх відповідальності, а також ступінь відповідальності керівників підрозділів Комітету.

Голова Держстандарту України є за посадою головним державним інспектором України, а його заступники - заступниками головного державного інспектора України з державного нагляду за якістю продукції, додержанням технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів і нормативних документів. ( Абзац п'ятий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 130/2002 ( 130/2002 ) від 14.02.2002 )

10. Держстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через підпорядковані йому територіальні органи.

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держстандарту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Держстандарті України утворюється колегія у складі Голови Держстандарту (голова колегії), заступників Голови за посадою, а також інших керівних працівників Комітету.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держстандарту України.

Члени колегії затверджуються та увільняються від виконання обов'язків Кабінетом Міністрів України.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Держстандарту України.

12. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів діяльності Комітету, обговорення найважливіших програм та інших питань у Держстандарті України може утворюватися науково-технічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.

Склад цих органів і положення про них затверджує Голова Держстандарту України.

13. Гранична чисельність працівників Держстандарту України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Штатний розпис, кошторис видатків Держстандарту України затверджує Голова за погодженням з Міністерством фінансів України.

Структуру центрального апарату Держстандарту України та положення про його структурні підрозділи затверджує Голова.

14. Держстандарт України є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

2. Державна Фармакопея України є першою фармакопеєю незалежної України, конституцією якості лікарських засобів. Вона встановлює той рівень вимог до їх безпеки та якості, який держава гарантує своїм громадянам. Усі ліки, що реалізуються на території України, мають відповідати вимогам Державної Фармакопеї, яка, на відміну від реєстраційних досьє, є загальнодоступним для кожного громадянина виданням. Чим вищий рівень її вимог, тим вищий рівень безпеки і якості ліків забезпечує держава своїм громадянам. Тому Державна Фармакопея є візитною карткою держави і таким самим її символом, як прапор та гімн. Однак Державна Фармакопея відображає не тільки рівень гарантованої державою якості лікарських засобів, але й реальний рівень розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості, спроможної забезпечити цю якість. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 244 від 19.03.1997р. Україна взяла курс на інтеграцію до Європейського Співтовариства. Відповідно до цього Державна Фармакопея України має бути гармонізована з Європейською Фармакопеєю. Але ДФУ має також відображати рівень розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості, її традиції та національні особливості. Тому загальні й окремі статті (монографії) ДФУ побудовані з двох взаємодоповнюючих частин, що мають однакову силу, — "європейської", ідентичної відповідній статті Європейської Фармакопеї, та національної (N), яка не суперечить "європейській" частині, але доповнює її національними вимогами. Чимало загальних статей Європейської Фармакопеї (особливо з лікарських форм) мають занадто загальний характер без конкретизації якихось вимог. Передбачається, що ці вимоги будуть конкретизовані в національних фармакопеях. Так і робить, наприклад, Британська Фармакопея. Тому в національній частині статей ДФУ наводяться ті вимоги, які діють зараз в Україні. Це, передусім, вимоги Державної Фармакопеї СРСР XI видання та міждержавних документів, підписаних у рамках Міждержавної комісії зі стандартизації, реєстрації й контролю якості лікарських засобів, виробів медичного призначення і медичної техніки держав-учасниць СНД — у тому випадку, коли вони доповнюють європейські.

3. Метрологією (від грецьких метрон - міра і логос - учення) називають науку про вимірювання, методи й засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності.

Метрологія відрізняється від інших природничих наук тим, що її фундаментальні положення приймаються за угодами, а не диктуються об'єктивними закономірностями. Це підкреслює наявність так званої законодавчої метрології - частини метрології, що містить положення, правила, вимоги та норми, які регламентуються і контролюються державою для забезпечення єдності вимірювань.

Метрологія є теоретичною основою вимірювальної техніки, одного з основних факторів технічного прогресу в усіх галузях діяльності людини. Розвиток метрології полягає, в першу чергу, в удосконаленні теоретичних основ вимірювань, узагальненні практичного досвіду в галузі вимірювань і формуванні подальшого розвитку вимірювальної техніки.

Вимірювальна техніка є одним із головних факторів технічного прогресу, і її рівень у значній мірі визначає загальний рівень розвитку науки і техніки. Особлива роль належить електровимірювальній техніці, яка дозволяє використовувати новітні досягнення електротехніки, електроніки, обчислювальної техніки і автоматики для вирішення складних науково-технічних завдань.

Методи вимірювання електричних величин застосовуються також для вимірювання неелектричних і магнітних величин. Засоби вимірювання електричних величин застосовуються не тільки для отримання вимірювальної інформації, але і для здійснення контролю за станом параметрів різноманітних матеріальних об'єктів. Для керування процесом вимірювання, оброблення результатів та їх подальшого більш ефективного використання все частіше використовуються мікропроцесори, мікроконтролери, персональні комп'ютери. Однією з найважливіших характеристик вимірювань є точність, яка характеризує міру відповідності наукового знання про досліджувані об'єкти теорії, сформульоване з використанням кількісних відношень, що отримані в процесі вимірювального експерименту. Тому точність на кожному етапі розвитку науки і техніки є кінцевою.

Єдність вимірювань - це стан вимірювань, за яким їх результати представляються в узаконених одиницях і похибки вимірювань відомі із заданою ймовірністю. Прагнучи до пізнання світу та підвищення продуктивності праці, людина в процесі накопичення знання та досвіду розробляє методи пізнання - найбільш ефективні засоби одержання нових знань.

Вимірювальна інформація - одна із складових частин пізнання людиною матеріального світу за допомогою експериментальних методів пізнання. Експериментальна інформація безперервно вдосконалюється у процесі покращення вимірювального експерименту. При цьому відбуваються постійне уточнення вимірювальної інформації, вивільнення її від супутніх похибок і наближення до абсолютної істини. В результаті аналізу отриманої вимірювальної інформації людина пізнає навколишнє середовище.

Предмет, методи, засоби й основні напрямки метрології

Предметом метрології є отримання кількісної і якісної інформації про властивості об'єктів і процесів, встановлення й застосування наукових і організаційних основ, технічних засобів, правил і норм, необхідних для досягнення єдності і необхідної точності.

Методи метрології - це сукупність фізичних і математичних методів, що використовуються для отримання вимірювальної інформації. До них належать: методи вимірювання, відтворення величин заданого розміру, порівняння величин, вимірювальне перетворення, обробка результатів спостережень, планування вимірювального експерименту.

Методи метрології дозволяють перевірити істинність інформації метрологічними експериментами. Різноманітність каналів отримання вимірювальної інформації, сукупність методів її обробки сприяють підвищенню точності і достовірності, а отже, і поглибленню пізнання людиною матеріальних об'єктів.

Засоби метрології - різноманітні засоби вимірювань і контролю, які вдосконалюються й розвиваються на основі об'єктивних законів.

Збільшення числа структурних елементів, програмно-апаратна реалізація засобів вимірювання й контролю призводять до їхньої якісної зміни. Вони неперервно вдосконалюються - від найпростіших мір до приладів, установок, комп'ютерно-вимірювальних систем і метрологічних роботів.

Відбувається перехід кількості структурних елементів у нові якості. Усі засоби вимірювання й контролю регламентуються державними й міжнародними правилами, законодавчими актами, що мають за мету підтримання єдності вимірювань і підвищення їхньої достовірності.  Таким чином, засоби метрології включають:

• сукупність засобів вимірювання й контролю;

• систему державних еталонів одиниць фізичних величин;

• систему передачі розмірів одиниць фізичних величин від еталонів усім засобам вимірювання за допомогою зразкових засобів перевірки;

• систему обов'язкової державної і відомчої повірки, або метрологічної атестації засобів вимірювання;

• систему стандартних зразків складу і властивостей речовин, матеріалів.

Напрямки метрології. Розвиваючись швидкими темпами, метрологія поділяється на ряд самостійних розділів:

• теорія вимірювань;

• теорія похибок;

• інформаційна теорія вимірювань;

• теорія інформаційно-вимірювальних систем;

• статистичні вимірювання;

• вимірювання електричних величин;

• вимірювання магнітних величин;

• вимірювання неелектричних величин.

Факт існування в сучасній науці різноманітних напрямків вивчення вимірювань є відображенням процесу диференціації науки про вимірювання як важливого принципу її розвитку.

Тенденція диференціації привела до створення окремих напрямків вимірювань а також відповідних навчальних і наукових спеціальностей, що, у свою чергу, забезпечило їх прискорений розвиток. Однак поряд із тенденцією диференціації у зв'язку з розвитком наукових досліджень на межі різнорідних явищ, зі створенням складних систем із використанням фізичних явищ різного роду, ефективністю взаємного проникнення методів вимірювання і вимірювального перетворення з різних галузей науки і техніки посилюється тенденція інтеграції у розвитку метрології і вимірювальної техніки.

Напрямки розвитку метрології визначають її місце серед інших наук.

Усі розділи метрології розвиваються на основі об'єктивних законів, коли існуючі раніше засоби вимірювання відкидаються і замінюються новими, коли забезпечується єдність об'єкта дослідження і суб'єкта, їхній взаємозв'язок і взаємодія приводить до підвищення точності.

Метрологія веде до єднання різних наук. Вона тісно пов'язана з фундаментальними природничими науками, насамперед технічною фізикою. Виконуючи завдання метрологічного забезпечення, вона змикається й із суспільними науками, оскільки проблеми метрології мають багато спільного з типовими проблемами масового обслуговування.

Структура та функції метрологічної служби України

Національним органом із забезпечення єдності вимірювань в Україні згідно з прийнятим у квітні 1993 року Декретом Кабінету Міністрів України №40-93 "Про забезпечення єдності вимірювань" є Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України).

Метрологічна служба - це мережа організацій, зокрема організація чи окремий підрозділ, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань у закріпленій сфері діяльності.

Метрологічна служба України складається з державної метрологічної служби і метрологічних служб міністерств, відомств, підприємств і організацій, координацію діяльності яких здійснює Держстандарт України. До складу державної метрологічної служби, яку очолює Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), входять:

• відповідні підрозділи центрального апарату Держстандарту України;

• головна організація із забезпечення єдності вимірювань в Україні - Державне науково-виробниче об'єднання "Метрологія" (ДНВО "Метрологія");

• головні організації з видів вимірювань і напрямів діяльності -ДНВО "Метрологія", Державний науково-дослідний інститут "Система", Український, Дніпропетровський, Івано-Франківський, Харківський та Білоцерківський центри стандартизації та метрології;

• державні служби єдиного часу й еталонних частот, стандартних зразків і матеріалів;

• територіальні органи державної метрологічної служби в Республіці Крим, областях, містах і районах.

Метрологічні служби міністерств, відомств, підприємств та організацій організовують і виконують роботи щодо забезпечення єдності вимірювань у закріпленій сфері діяльності, основними з яких є організація та проведення робіт щодо державного та технічного вивіряння, метрологічної атестації, калібрування та ремонту засобів вимірювальної техніки; розробки методик виконання вимірювань, методик вивіряння та калібрування засобів вимірювальної техніки; здійснення метрологічного контролю і нагляду. Функції державної метрологічної служби:

• удосконалення з урахуванням соціально-економічного розвитку України пріоритетних напрямів розвитку метрології;

• розроблення наукових, технічних, законодавчих та організаційних основ метрологічного забезпечення;

• організація виконання фундаментальних досліджень нових фізичних ефектів і уточнення значень фундаментальних фізичних констант із метою вдосконалення еталонної бази;

• встановлення одиниць фізичних величин, що допускаються до застосування;

• організація робіт, що пов'язані з розробленням, зберіганням і підтриманням на сучасному рівні еталонної бази України;

• встановлення єдиного порядку передавання розмірів одиниць фізичних величин від державних еталонів засобам вимірювань;

• встановлення єдиних вимог щодо метрологічних характеристик засобів вимірювань і характеристик похибок вимірювань;

• державний та відомчий метрологічний нагляд за розробленням, виробництвом, станом, застосуванням і ремонтом засобів вимірювань;

• стандартизація норм і правил метрологічного забезпечення;

• розроблення та затвердження державних стандартів і інших нормативних документів із забезпечення єдності вимірювань;

• організація державної повірки засобів вимірювань;

• ведення Державного реєстру засобів вимірювань, допущених до застосування в Україні;

• організація розроблення та атестації методик виконання вимірювань;

• ліцензування на право виготовлення та імпорту засобів вимірювань;

• розроблення концепції участі України в роботі міжнародних організацій з метрології а також реалізації міжнародних угод у галузі метрології і метрологічного забезпечення;

• виконання робіт, пов'язаних з взаємовизнанням результатів державних випробувань і затвердження типу, повірки, калібрування та метрологічної атестації засобів вимірювань.

Міжнародні організації зі стандартизації

Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) почала офіційно діяти з 1947 р., коли затверджено її Статут. У Статуті ISO так сформульована мета її діяльності: "Метою Організації є сприяння розвитку стандартизації на світовому рівні для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, а також для розширення співробітництва в галузі інтелектуальної, наукової, технічної і економічної діяльності".

Для досягнення цієї мети вона може:

• вживати заходи для полегшення координації й уніфікації національних стандартів і з цією метою видавати необхідні рекомендації;

• встановлювати міжнародні стандарти;

• по можливості сприяти й полегшувати розробку нових стандартів, що мають спільні правила й однаково застосовуються як на національному, так і на міжнародному рівні;

• організовувати обмін інформацією про роботу своїх комітетів;

• співробітничати з іншими організаціями, які прагнуть до співпраці в суміжних питаннях, що відносяться до стандартизації.

Міжнародна організація зі стандартизації є найбільш представницькою з усіх організацій, що працюють у даній галузі.

Членами ISO є національні організації зі стандартизації. Кожна держава може бути представлена в ISO тільки однією організацією.

Міжнародна електротехнічна комісія

Найстарша організація з міжнародного співробітництва в галузі стандартизації МЕК (IES) формально затверджена в 1906 р. у Лондоні.

Міжнародна електротехнічна комісія є основним міжнародним органом у галузі стандартизації з електротехніки й радіоелектроніки. Одночасне існування двох міжнародних організацій зі стандартизації (ISO і IES) цілком оправдано. Якщо сфера діяльності ISO розповсюджується на всі галузі промислового й сільськогосподарського виробництва, то сфера діяльності IES обмежується тільки двома галузями. Але вироби цих галузей застосовуються у практично для всієї економіки.

Статут МЕК бачить основну задачу комісії у сприянні координації національних стандартів у галузі електротехніки, радіоелектроніки і зв'язку. Крім стандартизації МЕК здійснює роботу з міжнародної сертифікації виробів електронної техніки.

З 1975 року рекомендації МЕК отримали статус міжнародних стандартів. Міжнародні стандарти розробляють технічні комітети, які можна поділити на десять груп:

• загальнотехнічні питання, термінологія, позначення, величини й одиниці;

• двигуни й електричні машини;

• лінії передач і їх обладнання;

• кабелі й провідники;

• електрообладнання;

• побутові електроприлади й освітлення;

• засоби вимірювальної техніки, системи керування промисловими підприємствами;

• ізоляції;

• джерела живлення;

• радіозв'язок, радіообладнання й електронна апаратура.

Міжнародна організація законодавчої метрології

Дана організація діє з 1956 року. Її основним завданням є встановлення єдності вимірювань на міжнародному рівні для забезпечення збігання результатів вимірювання і досліджень, що проводяться різними державами, для досягнення однакових технічних характеристик виробів, властивостей речовин, матеріалів та іншої продукції, яка є предметом товарообміну між державами. Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ) розробляє рекомендації до оцінки похибок вимірювань, методів вимірювань, загальних питань теорії вимірювань, методів повірки засобів вимірювань, термінології, позначень і т. ін. Крім того МОЗМ є науково-технічним центром з обміну інформацією про діяльність національних організацій метрологічного нагляду.

Практична діяльність по забезпеченню єдності вимірювань на міжнародному рівні здійснює Міжнародне бюро мір і ваги, яке має у своєму складі наукові лабораторії, що територіально розміщені на інтернаціональній території у м. Севр (Франція). Основною задачею цього бюро є зберігання й підтримання міжнародних еталонів одиниць фізичних величин і порівняння з ними національних еталонів.

у сфері стандартизації:

організовує і координує проведення робіт у сфері стандартизації;

вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;

бере участь у розробленні й узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

установлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національними стандартами, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

схвалює та приймає національні стандарти;

здійснює реєстрацію нормативних документів;

вживає заходів щодо виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;

співробітничає у сфері стандартизації з відповідними органами іноземних держав;

формує програму робіт із стандартизації та координує її реалізацію;

приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;

організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO;

організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації;

у сфері підтвердження відповідності:

готує пропозиції щодо укладання міжнародних угод у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації, приймає рішення про порядок визнання результатів робіт, проведених органами із сертифікації іноземних держав;

координує роботу центральних органів виконавчої влади у визначених сферах діяльності з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

організовує розроблення проектів нормативно-правових актів, що встановлюють загальні вимоги та правила процедури підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

надає методологічну допомогу центральним органам виконавчої влади в розробленні проектів законів, інших нормативно-правових актів з підтвердження відповідності;

узгоджує розроблені центральними органами виконавчої влади технічні регламенти з підтвердження відповідності, що подаються на затвердження Кабінету Міністрів України;

надає Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України висновки щодо уповноваження органів із сертифікації на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері;

організовує ведення державного реєстру уповноважених органів із сертифікації та встановлює порядок надання ними інформації щодо виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності;

забезпечує підготовку та атестацію аудиторів із сертифікації;

організовує ведення національного фонду нормативно-правових актів з питань підтвердження відповідності;

здійснює інформаційне забезпечення з питань підтвердження відповідності;

Система сертификации УкрСЕПРО – это система стандартов действующих на территории Украины. Данная система является аналогом Российской системы ГОСТ Р, соответсвенно в данной системе проводится как обязательная, так и добровольная сертификация. За её работу отвечает Государственный комитет Украины по вопросам технического регулирования и потребительской политики – Госпотребстандарт Украины, который является Национальным органом по сертификации – (ранее назывался Госстандарт Украины, www.dssu.gov.ua.

Продукция, имеющая сертификат в системе «УкрСЕПРО», признается системами сертификации стран СНГ по имеющимся двухсторонним соглашениям. Если ваша продукция уже сертифицированна в странах СНГ, она также может быть признана в Украине посредством «Свидетельства о признании» выданным в системе «УкрСЕПРО».

Обязательная сертификация в Украине

Обязательная сертификация на Украине - аналогичная система работающая в России. При обязательной сертификации определяется соответствие характеристик продукции требованиям нормативных документов, которые определенны законодательными актами Украины и требованиями нормативных документов, которые определены в перечне продукции, подлежащей обязательной сертификации в Украине.

На многие виды продукции должно быть получено санитарно – эпидемиологическое заключение Министерства охраны здоровья Украины и экспертное заключение, которое используется для получения разрешения на эксплуатацию продукции в Украине (оно выдается Госпромгорнадзором).

Обязательной сертификации подлежит продукция, указанная в «Приказе Госпотребстандарта Украины №28, от 1 февраля 2005 г.» (перечень продукции, подлежащей обязательной сертификации в Украине). Продукция, входящая в перечень,но не обладающая действующим сертификатом соответствия — к ввозу и реализации не допускается и преследуется действующим законодательством. Если продукция, не указана в перечне, существует схема добровольной сертификации.

Добровольная сертификация в Украине

При добровольной сертификации, проводимой в Системе УкрСЕПРО, определяется соответствие характеристик продукции требованиям нормативных документов, которые указаны Заявителем. Обычно, это должны быть требования безопасности, которые приведены в нормативных документах, действующих в Украине. В остальном, процедуры добровольной сертификации соответствуют процедурам обязательной сертификации в Системе УкрСЕПРО.

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН. Розвиток міжнародного співробітництва в другій половині ХХ ст. зумовив необхідність розробки нової системи одиниць вимірювань, яка б замінила існуючі на той час системи (СГС, МКС та ін.). У 1945 р. Міжурядова генеральна конференція з мір та вагів прийняла таку систему, з 1960 р. уточнювала її і дала назвуSystem International unites (Міжнародна система одиниць) з міжнародним скороченням SI (україн­ською мовою — СІ). СІ має низку переваг над системами, які існували раніше: вона універсальна, охоплює всі галузі науки, техніки, господарства та ін. Тому вона отримала визнання в багатьох країнах світу. Рекомендовані міжнародні позначення наводяться в табл. 1–6. Українські та міжнародні позначення для одиниць фізичних величин подані відповідно до таких державних стандартів України: ДСТУ 3651.0-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення. ДСТУ 3651.2-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, назви та значення.

Використовуються також позасистемні одиниці. Деякі з них використовуються завдяки зручності застосування в певних галузях, інші збереглися завдяки історичним традиціям. Відмова від них зараз неможлива у зв’язку з їх широким розповсюдження. Часто доводиться мати справу з британськими одиницями (дюйм, фут, фунт, унція, баррель та ін.). Другу групу створюють давньоруські одиниці (пуд, вершок, сажень та ін.). У метеорології атмосферний тиск прийнято вимірювати в міліметрах ртутного стовпчика, незважаючи на існування в СІ одиниці тиску — Паскаль. Для переведення їх в одиниці СІ існують спеціальні таблиці. Серед позасистемних одиниць слід виділити десяткові кратні й частинні одиниці, найменування яких утворені за допомогою префіксів мілі-, мікро-, мега, тера- та ін.

Таблиця 1. Фундаментальні фізико-хімічні сталі

Назва величини	Позначення	Рівняння	Значення величини
Швидкість світла у вакуумі	с	—	2,99792458·108 м/с
Прискорення вільного падіння (стандартне значення)	g	−	9,80665 м/с2
Гравітаційна стала	G	−	6,6720·1011 Н м2/кг2
Магнітна стала	µ0	−	4π·10–7 Гн/м = 1,2566370614·10–6 Гн/м
Електрична стала	ε0	-	8,85418782·10-12 Ф/м
Стала Планка	h	−	6,626176·10–34 Дж·c
Стала Дірака	h–	h/2π	1,0545887·10–34 Дж·с
Елементарний електричний заряд	e	−	1,6021892·10–19 Кл
Маса спокою електрона	me	−	9,109534·10–31 кг = 5,4858026104 а.о.м.
Енергія спокою електрона	−	meс2	0,5110034 МеВ = 8,18724110–14 Дж
Маса спокою протона	mp	−	1,6726485·10–27 кг = 1,007276470 а.о.м.
Енергія спокою протона	−	mрс2	938,2796 МеВ = 1,503302·10–10 Дж
Маса спокою нейтрона	mn	−	1,6749543·10–27 кг = 1,008665012 а.о.м.
Енергія спокою нейтрона	−	mnс2	939,5731 МеВ = 1,505374·10–10 Дж
Відношення заряду електрона до його маси (питомий заряд електрона)	−	−e/me	−1,7588047·10–11 Кл/кг
Відношення заряду електрона до маси протона	−	−e/mр	−9,57883·10–7 Кл/кг
Відношення маси протона до маси електрона	−	mр/mе	1836,15152
Магнетон Бора	µБ	eh– ———— 2me	9,274078·10–24 Дж/Тл
Ядерний магнетон	µN	eh– ———— 2mp	5,050824·10–27 Дж/Тл
Атомна одиниця маси	а.о.м.	m(12C)/12	1,6605655·10–27 кг
Маса спокою атома водню (1Н)	mH	−	1,67355948·10–27 кг = 1,007825036 а.о.м.
Маса спокою дейтерію (2Н)	md	−	3,34454795·10–27 кг = 2,014101795 а.о.м.
Маса спокою α-частинки (4He)	mα	−	6,6465849·10–27 кг = 4,002603267 а.о.м.
Число Авогадро	NA	−	6,022045·1023 моль-1
Число Фарадея	F	NAe	9,648456·104 Кл/моль
Стала Больц­мана	k	−	1,380662·10–23 Дж/К
Універсальна газова стала	R	kNA	8,31441 Дж/(моль·К)
Молярний об’єм ідеального газу за нормальних умов (Т = 273,15 К, р = 101325 Па)	Vн	RT/p	22,41383·103 м3/моль
Число Лошмідта	NL	NA/Vћ	2,686754·1025 м–3
Стала Рідберга (для атома водню1Н1)	R	me4 —————— 8ε02h3c	1,097373177·107 м–1
Радіус першої боровської орбіти	α0	ε0h2 —————— πe2me	0,52917706·10–10 м
Радіус електрона класичний	re	−	2,817938·10–15 м
Комптонівська довжина хвилі електрона	λe	h/mec	2,426311·10–12 м
Магнітний момент електрона	µe	−	9,284777·10–24 Дж/Тл
Магнітний момент протона	µр	−	1,410607·10–26 Дж/Тл
Магнітний момент нейтрона	µn	−	0,966237·10–26 Дж/Тл
Гіромагнітне відношення протона	γр	−	2,675221·10–8 1/сТл
Стала Стефана − Больц­мана	σ	2π5k4 ————— 15h3c2	5,67032·108 Вт/(м2 К4)
Стала першого закону Віна	с1	hc/Xk	2,897790·10–3 м·К
Стала другого закону Віна	с2	2pX5k5 ———————— h4c3(eX–1)	1,28667·10–5 Вт/(м3·К 5)
Енергія іонізації атома водню	Ei	me4 —————— 8ε02h2	2,179907·10–18 Дж = 1,360580 еВ|
1 електрон­вольт|	−	−	1,6021892·10–19 Дж
Абсолютний нуль температури	−	−	−273,15 °С
Атмосфера нормальна	−	−	101325 Па
Потрійна точка води	−	−	273,16 К

Числова стала Х=4,96511423 є коренем трансцендентного рівняння

xe^x – 5(e^x – 1) = 0.

Таблиця 2. Математичні сталі

π = 3,14159265	e = 2,71828183	lg e = 0,434294482
1/π = 0,318309886	1/e = 0,367879441	ln 10 = 2,30258509
π2 = 9,86960440	e2 = 7,38905610	ln 2 = 0,693147181
√—π = 1,77245385	√—e = 1,64872127	1 рад = 57,30°
3√—π = 1,46459189	3√—e = 1,39561243	1° = 0,0175 рад

Таблиця 3. Префікси для позначення похідних одиниць метричних систем, кратних і часткових головній одиниці

Префікс	Множник	Скорочене позначення		Префікс	Множник	Скорочене позначення
		укр.	міжнар.			укр.	міжнар.
дека	10	да|	da	деци	10–1	д	d
гекто	102	г	h	санти	10–2	с	с
кіло	103	до	до	мілі	10–3	м	m
мега	106	М	M	мікро	10–6	мк|	µ
гіга	109	Г	G	нано	10–9	н	n
тера	1012	Т	T	піко	10–12	п	p
пета	1015	П	P	фемто	10–15	ф	f
екса	1018	Е	E	атто	10–18	а	а

Таблиця 4. Латинський алфавіт

Букви	Назва	Букви	Назва	Букви	Назва
Aa	а	Jj	йот	Ss	ес
Bb	бе	Kk	ка	Tt	те
Cc	це	Ll	ель	Uu	у
Dd	де	Mm	ем	Vv	ве
Ee	є	Nn	ен	Ww	дубль-ве
Ff	еф	Oo	о	Xx	ікс
Gg	ге	Pp	пе	Yy	ігрек
Hh	аш	Qq	ку	Zz	зет
Ii	і	Rr	ер

Таблиця 5. Грецький алфавіт

Букви	Назва	Букви	Назва	Букви	Назва
Αα	альфа	Ιι	йота	Ρρ	ро
Ββ	бета	Κκ	каппа	Σσ, ς	сигмасігма
Γγ	гамма	Λλ	лямбда	Ττ	тау
Δδ	дельта	Μμ	мю (мі)	Υυ	іпсилон
Εε	епсилон	Νν	ню (ні)	Φφ	фі
Ζζ	дзета	Ξξ	ксі	Χχ	хі
Ηη	ета	Οο	омікрон	Ψψ	псі
Θθ	тета	Ππ	пі	Ωω	омега

Таблиця 6. Одиниці вимірювання і розмірності фізичних величин